Постановка даного діагнозу часто дуже лякає жінок з таким захворюванням, змушуючи панікувати і ставити хрест на власному житті. Однак, все зовсім не так страшно, як може здатися спочатку. Міома – зовсім не рак і цілком піддається лікуванню. Так, приємного в такій хвороби мало, але все поправимо.
Короткий зміст статті:
- Що собою являє міома матки?
- Причини виникнення
- Як розпізнати виникнення міоми?
- Діагностика
- Яким чином проводиться лікування?
- Відновна терапія
- Умови, які необхідно виконувати після операції
- Профілактика
Що собою являє міома матки?
Її ще іноді називають фіброміомою. Це доброякісна пухлина, яка утворюється з м’язових і сполучних тканин. Основною причиною такої освіти є порушення метаболізму естрогенів (це жіночі статеві гормони). В результаті цього процесу починається розростання тканин усередині матки і в результаті утворюється вузол (найчастіше – кілька вузлів).
На рисунку зображено основні розташування Міоми матки
Розташовуватися такі вузли можуть в будь-якому місці – як усередині матки, так і зовні або ж навіть в її стінках. Виникає це захворювання зазвичай в період особливої гормональної активності, тому в зоні ризику знаходяться в основному жінки від 25 до 50 років. Для більш молодих дівчат і жінок у період клімаксу можливість виникнення міоми практично нульова.
Причини виникнення
Причини виникнення вельми різні, до них відносяться будь-які порушення, які викликають гормональний зрушення в організмі жінки.
- Гормональні порушення в організмі.
- Спадковість. Якщо було подібне захворювання по жіночій лінії роду – велика ймовірність його виникнення у пізніших поколінь.
- Порушення і відхилення менструального циклу.
- Порушення обмінних процесів організму, в тому числі і ожиріння.
- Серцево судинні захворювання, цукровий діабет, анемія.
- Складні вагітності, викидні і безпліддя.
- Аборти.
- Постійний або дуже сильний стрес.
Крім гормональних порушень міома матки може виникнути як реакція на ушкодження тканин. І в цьому випадку виникнення і ріст пухлини може виникнути в результаті:
- Ерозії шийки матки.
- Запалення органів малого тазу.
- Різне хірургічне втручання.
- Установка спіралей.
- Пухлини яєчників.
Як розпізнати виникнення міоми?
Дуже часто трапляється так, що захворювання протікає безсимптомно. Тому дуже рекомендується робити регулярні профілактичні огляди у гінеколога. Особливо якщо було наявність якогось з процесів, які можуть спричинити за собою виникнення і ріст пухлини. Однак, в деяких випадках виникають симптоми, при появі яких потрібно відразу ж звернутися до лікаря. Прояви їх може бути різним і залежить від розташування вузлів, від віку жінки, стану здоров’я і ще багатьох інших факторів.
Отже, ознаки, які можуть вказувати на виникнення захворювання:
- Першим і найголовнішим симптомом є рясне, навіть можна сказати надмірна кровотеча під час менструації, яке може спричинити анемію. Причому іноді кровотечі виникають і поза циклу, а в деяких випадках – під час статевого акту, що супроводжується хворобливими відчуттями.
- Нерегулярність циклу.
- Виникнення болю внизу живота або в попереку.
- Хворобливі відчуття при сечовипусканні або проблеми з дефекацією (в основному – запори). Відбувається це із-за розростання тканин на більш пізніх термінах розвитку і зазвичай в тих випадках, коли пухлина не була вчасно виявлена і почала вражати вже прилеглі органи.
- Одним з найбільш неприємних симптомів виникнення міоми матки є проблеми з дітонародженням, зачаттям і виношуванням аж до появи безпліддя.
Діагностика
Розпізнати поява захворювання на початкових етапах можна за допомогою УЗД, яке варто проводити не рідше одного разу на рік. У цьому разі виникнення розростання тканин виявляється, навіть якщо воно протікає безсимптомно. Що не дозволяє запустити процес захворювання і запобігти появі будь-яких ускладнень. У деяких випадках ультразвукового дослідження може виявитися недостатньо і тоді проводиться лапароскопія (обстеження за допомогою лапароскопа через невеликі отвори, не більше 1,5 см, черевної порожнини) або гістероскопія (за допомогою спеціального оптичного приладу – гістероскопа, введеного всередину через піхву, проводиться огляд матки).
Дуже часто при визначенні розмірів пухлини лікарями використовується аналогія з розвитком плоду в період вагітності. Наприклад, міома «3 місяці» позначає розмір, якого досягла пухлина, порівнянний з розміром плода на терміні вагітності в 3 місяці.
Яким чином проводиться лікування?
Лікування рекомендується негайне, однак, лікування залежить від багатьох факторів. Зокрема це вік жінки, стан її організму та її плани щодо вагітності. У деяких випадках достатнім вважається прийом таблеток, які суттєво уповільнюють, а іноді і зовсім зупиняють ріст і розвиток пухлини. Однак такий варіант підійде тільки для тих жінок, які не планують зачаття дитини і у яких не відбувається розвиток захворювання протягом досить тривалого часу.
Проте бажано все ж повністю позбутися від міоми матки, щоб уникнути появи будь-яких ускладнень. А особливо – для тих жінок, які планують вагітність. Варто пам’ятати також і про те, що будь-яке медикаментозне лікування проводиться в основному для підготовки до операційного втручання. Однак тут теж варто бути обережними – застосування медикаментів при розмірі вузлів понад двох сантиметрів може в деяких випадках привести до їх прискореного зростання.
Хірургічне втручання
Класичним методом лікування міоми матки є операція. Найбільш широко використовується емболізація, або закупорювання, блокування судин і маткових артерій. Проводиться при використанні місцевої анестезії. За допомогою катетера, введеного через стегнову артерію, блокуються судини, що живлять пухлину. В результаті вузли припиняють свій ріст а іноді і зовсім зменшуються.
Відео: Операція з видалення міоми матки
Інші методи – видалення самої матки (гістеректомія) або його окремих вузлів, розташованих як на матці, так і в черевній порожнині (міомектомія). Причому і той, і інший варіант проводиться або за допомогою відкритого доступу, або ж ендоскопічним методом, зробивши кілька проколів черевної порожнини. Причому міомектомія – куди більш щадний для жінки метод лікування, адже вирізаються тільки вузли і залишається можливість нормального процесу вагітності в подальшому. Але такий метод підходить тільки при невеликому розмірі вузлів. Більш великі, або якщо їх кількість занадто велика, спричинять за собою видалення матки, а в особливо складних випадках – і її придатків. Що ще раз говорить про необхідність регулярного профілактичного огляду у гінеколога, щоб не допустити розростання пухлини.
У будь-якому випадку необхідний метод лікування в залежності від стану пухлини, розмірів вузлів та інших факторів може призначити тільки лікар.
Оперативне втручання
У деяких випадках призначається оперативне втручання за рекомендацією лікаря. Зазвичай це відбувається при:
- Прискореному зростанні вузлів.
- Зростання пухлини в межах слизової оболонки, так званої сумбукозной міоми.
- При надмірних больових відчуттях.
- При активному впливі пухлини на інші органи малого тазу і, як наслідок, порушення їх функціонування.
- При надмірно рясних кровотечах.
- Якщо міома розташовується в шийці матки.
Відновна терапія
Так як операція проводиться під місцевим наркозом, немає необхідності утримання пацієнтки на стаціонарі тривалий час. В залежності від того, як саме проходила операція і від загального стану цей строк може складати від 3 до 7 днів. Дуже важливо після цього строго дотримуватися всі приписи лікаря. Оскільки у протилежному випадку можуть виникнути неприємні наслідки і ускладнення у вигляді запальних процесів і інфекційних захворювань, поновлення або появи кровотечі, розходження швів.
Видалення вузлів зовсім не виключає їх повторного появи, на жаль. Тому відновлювальна терапія після проведення операції необхідна. В тому числі і для підтримки загального здоров’я організму. Зазвичай для цієї мети використовують прийом спеціалізованих гормональних препаратів приблизно на 3 місяці.
Дія препаратів призводить до виникнення менопаузи, яка, втім, цілком оборотна. Однак, якщо курс буде тривати довше 6 місяців, можуть з’явитися не дуже приємні наслідки. Відсутність місячних призводить до старіння жіночого організму, яке в першу чергу виражається у в’яненні шкіри і порушення кістковій системі, з’являються ознаки остеопорозу. Втім, цього періоду в основному достатньо, якщо виконувати всі вказівки лікарів і весь реабілітаційний період перебувати під постійним наглядом гінеколога.
Умови, які необхідно виконувати після операції
Профілактика
Найважливішим профілактичним дією є регулярне відвідування гінеколога та перевірка при прояві будь-яких симптомів виникнення міоми матки. Особливо якщо жінка перебуває в групі ризику (у разі аборту, викидня, травмування, запальних процесів). Грамотно і коректно здійснювати лікування будь-яких гінекологічних захворювань. Також дуже важливо вчасно здійснювати репродуктивну функцію – тобто перші пологи повинні бути не пізніше 25 років, оскільки в подальшому ризик виникнення міоми зростає (особливо, якщо є загроза спадкування).
Відео: Лікування і профілактика міоми матки,мастопатії і зндометриоза.
