Зима. Дерева стоять голі, сади «сплять». Але нам, садівникам, є чим зайнятися і про що турбуватися: підходить час для зимової обрізки дерев. У цей час добре помітні всі “огріхи” у будові крони — поламані, що переплітаються, що труться, а також сухі і хворі гілки, механічні пошкодження і виразки на стовбурах і сучках.
На жаль, дерева, як і люди, хворіють. Хворіють серйозно і довго, хронічно. Приміром, тільки на яблуні може оселитися понад 100 видів патогенних грибів, що викликають різні захворювання листя, плодів, кори, деревини, кореневої системи. Серед всього цього різноманіття найбільш небезпечними і шкідливими, без сумніву, є ракові захворювання кори і деревини. Пошкоджуючи провідну систему, вони викликають порушення обміну речовин, водного балансу і призводять до загального пригнічення дерева. Як наслідок, у середньому на чверть знижуються всі ростові процеси. На сильно уражених раком деревах урожай зменшується більш ніж на третину, знижується і якість плодів: вони стають кислими, менше накопичують сухих речовин, вітамінів. Падає зимостійкість дерев, що провокує подальше посилення хвороби та ураження іншими захворюваннями. Все це сприяє передчасної загибелі дерева. Особливо швидко гинуть молоді деревця — буквально за 1 -2 роки.
Найбільш поширені і шкідливі у нас: європейський, або звичайний, рак і чорний рак. Особливістю цих хвороб є хронічний характер їх протікання. Одного разу вразивши дерево, захворювання роками може розвиватися на ньому, викликаючи утворення нових виразок і заражаючи сусідні дерева. “Воротами” для проникнення інфекції стають будь-які механічні пошкодження кори дерева, будь то зрізи, розломи, пошкодження тваринами, тріщини і морозобоіни. Потрапляючи в організм дерева, гриб отруює своїми виділеннями навколишні тканини і потім освоює їх. Кора в цьому місці темніє, вдавлюється, покривається тріщинами. Отмершая кора поступово кришиться і оголює деревину.
Чорний рак дерева
У разі поразки чорним раком кора та мертва деревина мають чорний колір, вони немов обвуглені (тому і чорний рак). Відмітною ознакою європейського раку є утворення навколо рани напливів каллюса. На наступний рік каллюс під впливом дедалі ширшої грибниці відмирає. Внаслідок багаторічного розвитку гриба рани набувають своєрідний «ступінчастий вигляд.
Європейський рак дерева
При виявленні на дереві ракових ран необхідно як можна раніше видалити уражені гілки з захопленням 5-10 см здорової тканини. Зрізи зафарбувати садової фарбою. У разі ураження раком скелетних гілок і штамба, видалення яких неможливо, слід обережно зачистити їх від відмерлої кори, обробити розчином фунгіцидів (байлетон. сгорби. топсин. скор тощо) і зафарбувати. Основне лікування ракових ран доцільно відстрочити до весняно-літнього сезону, коли мине загроза заморозків.
У цьому випадку за вегетаційний період рослина встигне наростити достатню кількість каллюса. Якщо ж дерево серйозно уражено, має численні рани і хвороба явно прогресує, то не має сенсу витрачати час на його лікування — гриб напевно широко поширився по корі і буде постійно створювати все нові і нові виразки. Такі хворі дерева правильніше буде видалити з ділянки і спалити. Взагалі, всі уражені хворобами рослинні залишки потрібно відразу ж спалювати. Залишені напризволяще де-небудь на задвірках або в дров’яної купі, вони ще довго будуть залишатися джерелом інфекції і заражати інші дерева.
Ю. Р. МАРЧУК
