Лікування інфаркту міокарда: оперативне, медикаментозне, народне. Що за хвороба і як лікувати?

З серцевою недостатністю в тій чи іншій формі не з чуток знайомі майже 90% населення у віці старше 55 років. Дуже велика частина схильна ішемічної хвороби серця, яка може вилитися в клінічний напад під назвою інфаркт міокарда. Сьогодні поговоримо про лікуванні інфаркту міокарда медичними засобами і хірургічним шляхом.

Зміст:

Що являє собою захворювання?
Які причини виникнення?
Періоди захворювання
Основні завдання лікування
Яким має бути лікування?
Хірургічне втручання
Медикаментозна терапія
Лікування методами народної медицини

Зміст

Що являє собою захворювання інфаркт міокарда?

Перш ніж говорити про лікування інфаркту міокарда, розберемося, що це за патологія? Сам термін «інфаркт» означає омертвіння частини тканин або органа внаслідок ішемії (припинення току крові). А інфарктом міокарда прийнято називати некроз тканин на певній ділянці серцевого м’яза. Цей процес має незворотний характер. Походить він з-за гіпоксії тканин міокарда, внаслідок порушення кровообігу в коронарних артеріях. Захворювання має великий ризик смертності.

Причини (етіологія) виникнення інфаркту міокарда?

До найпоширеніших причин виникнення захворювання відносять звуження або повна закупорка просвіту коронарних артеріях. Причиною такої закупорки може стати:

атеросклеротична бляшка (загибель клітин серця відбувається поступово, по мірі звуження просвіту коронарних артерій)
тромб (моментальний некроз тканин, що відбувається після закупорки коронарної артерії).

Після перекриття струму крові, запасу кисню прилеглих тканин, які живляться від закупоренного ділянки артерії, вистачає лише на 10 секунд стабільної роботи. У наступні півгодини ця ділянка без кисню ще буде життєздатним, але після закінчення цього часу почнеться загибель клітин, що призведе до незворотних наслідків. Тому лікування інфаркту міокарда повинно відбуватися в перші хвилини нападу, в іншому разі через кілька годин (максимум до 6 годин) ділянки органу гинуть і можуть спричинити за собою смерть (в залежності, де утворився некроз).
Спровокувати розвиток інфаркту міокарда може підвищене навантаження на серце. В першу чергу в зоні ризику опиняються люди, які мають такі захворювання:

гіпертонія (хронічно підвищений тиск);
аритмія (нерегулярне скорочення серцевих м’язів);
атеросклероз судин;
цукровий діабет;
високий рівень холестерину.

Крім вище перерахованих захворювань провокатором інфаркту може стати:

куріння;
зловживання алкоголем;
сильний переляк;
стрес;
медичні препарати.

Як протікає інфаркт міокарда? Періоди захворювання

Після початку інфаркту в медицині прийнято розділяти патологію на наступні періоди протікання:

Передінфарктному. Спочатку у хворого виникає стенокардія, якщо вона вже була діагностована раніше, то її розвиток (прогрес) йде досить стрімко. З’являються перші симптоми: біль у грудях, задишка та інші. Пацієнти в основному не звертають на перші симптоми увагу, що і стає причиною погіршення стану і викликає інфаркт міокарду. Тривалість цього періоду може становити від 6 годин до декількох місяців.

Найгостріший. Вважається період в середньому, що протікає від моменту закупорки коронарної артерії і триває до 2 годин після неї. Після закінчення цього часу клітини серцевих тканин починають гинути. Якщо надати адекватну допомогу в цей період, то шанси на благополучний результат у людини досить великі.

Гострий. В середньому триває 10 днів, максимум 14. В цей час хворий знаходиться в стаціонарі. Уражені тканини розсмоктуються, в кров потрапляють їх маркери запалення, що може спровокувати підвищення температури тіла.

Підгострий або постінфарктний період, коли в місці некрозу з сполучної тканини формується рубець. Грануляційна тканина поступово заміщає загиблі ділянки м’язів. Стан хворого стабілізується, маркери запалення зникають, серце не болить. В середньому тривалість цього процесу може коливатися від 2 до 8 тижнів.

Постінфарктний. Хворий проходить реабілітацію в домашніх умовах, продовжуючи приймати медичні препарати. Ділянка, на якому виник некроз, адаптується до нових умов роботи. Рубець приймає форму й ущільнюється. Тривалості відновлення може тривати більше 6 місяців.

Основні завдання лікування інфаркту міокарда

Основне лікування інфаркту міокарда цілеспрямовано на ліквідацію симптомів, викликаних нападом. Іншими словами, лікування пацієнта це швидке відновлення течії крові в ураженій частині тканин і підтримання його на необхідному рівні. До основних завдань лікування поставленими перед лікарями відносяться:

Зупинка поширення некрозу (мінімізація площі ураження). Якщо дрібновогнищевий інфаркт з локалізацією в товщі тканин серця, то основне завдання захистити здорові живі клітини. Тут головне, правильно поставити діагноз, оскільки лікарська помилка в цьому випадку може спровокувати обширний інфаркт, при якому допусти високий ризик смертність і ускладнення виживання.

Відновлення кровообігу. Саме це завдання вирішує проблему мінімізації площі поширення некрозу. Якщо причиною інфаркту міокарда став тромб, то його усунення сприяє розширенню просвіту та налагодженню струму крові. Оперативні дії по ліквідації тромбу збільшують шанси хворого на виживання.

Купірування симптомів. Болю при інфаркті можуть бути настільки сильними, що хворий може померти від больового шоку. Тому купірування больового синдрому, це невід’ємна частина лікування.

Профілактика ускладнень і рецидивів. Під час надану лікування з госпіталізацією пацієнта мінімізує ризик ускладнень і рецидивів.

Яким має бути лікування інфаркту міокарда?

Хворого з інфарктом міокарда госпіталізують в терміновому порядку. В залежності від тяжкості перебігу його визначають в реанімацію або стаціонар. Далі, слід лікування, яке може бути:

хірургічним – проводиться при особливих показаннях;
медикаментозним – основне лікування, що застосовується в гострому, підгострому, постінфарктному періоді;
за допомогою народної медицини – як допоміжна терапія при реабілітації.

Хірургічне лікування

Терапія із застосуванням хірургічного втручання в основному призначається після стабілізації стану пацієнта при ускладненнях. Для цього використовують наступні оперативні види втручань:

Шунтування. Вважається найскладнішою операцією, призначеною для терапії інфаркту міокарда. Проводиться вона на відкритому серці з використанням апаратів для штучного дихання і штучного кровотоку (у рідкісних випадках оперують на биття серця). Основне завдання кардіохірурга, поставити шунти в обхід закупоренного ділянки. Як шунт використовують вени, витягнуті з ноги або частину грудної артерії. Проводиться шунтування після відновлення, в постінфарктному періоді при таких показаннях:

шлуночок серця (лівий) виштовхує менше 30% крові;
коли тільки одна вінцева артерія залишається без ушкоджень;
пошкоджений стовбур (в основному магістральний) вінцевої артерії;
наявність трехсосудистого порушення в комплексі з нестабільно роботою шлуночків серця.

2. Коронарографія. З її допомогою усувається тромб спеціальним зондом, який вводиться через стегнову артерію і направляють до місця звуження (закупорки) просвіту.
3. Висічення аневризми. Цей спосіб хірургічного втручання застосовується, якщо у постінфарктний період як ускладнення розвинулася серцева аневризма, яка загрожує розривом з подальшою кровотечею. Роблять таке втручання лише після повної реабілітації хворого.
4. Імплантація водія ритму. Проводиться, коли ускладнення проявляється як порушення ритму або провідності, які можуть викликати фібриляцію шлуночків. Кардіостимулятор імплантують в стінку серця, і він, посилаючи імпульси, регулює роботу серцевих шлуночків.

Лікування інфаркту міокарда медикаментами

Медикаментозне лікування супроводжує всі стадії захворювання. Спочатку виписуються препарати, прийом яких спрямований на ліквідацію симптомів. Після призначаються ліки для мінімізації наслідків інфаркту міокарда. Розглянемо групи препаратів, що застосовуються для лікування:

Анальгетики. Найперші ліки, які в основному застосовуються бригадою швидкої допомоги виїхала на виклик для купірування больового синдрому під час гострого періоду. Вони здатні зняти сильні болі за 3-5 хвилин. Їх також використовують при рецидивах та у випадках загострення хвороби.

Тромболітики. Їх введення направлено на відновлення просвіту коронарних артеріях за коштами руйнування тромбу. Їх застосовують, щоб відновити кровообіг і мінімізувати площу ураження. Їх вводять після постановки діагнозу, зазвичай це 1-3 години після початку інфаркту міокарда.

Антиагреганти та антикоагулянти. Впливають на тромбоцити, інгібуючи їх. Іншими словами, препарати цих груп сприяють розрідженню крові для більш легкого її проходження по магістральних судинах, мінімізуючи ризик тромбоутворення і тромбоемболії.

Бета-адреноблокатори. Їх виписують, щоб зменшити навантаження на серцеві м’язи, так як їх прийом зменшує частоту скорочень. Їх прийом відбувається протягом усіх періодів захворювання.

Нітрати. Їх вводять протягом перших днів у комплексі з бета-блокаторами, оскільки таке лікування у лікарській практиці вважається найефективнішим.

Інгібітори ангіотензин перетворюючого ферменту або скорочено АПФ. Їх застосовують, якщо причиною інфаркту є серцева недостатність у будь-якому прояві. Вони розширюють магістральні судини і знижує артеріальний тиск.

Медичні препарати для лікування інфаркту міокарда як і лікування виписуються індивідуально, в залежності від складності перебігу хвороби і наявності супутніх патологій серця.

Лікування за допомогою народної медицини

Лікується методами з народу самостійно в гострому і підгострому періоді неприпустимо. Рецепти народної медицини можна застосовувати лише у постінфарктному періоді, і те, як допоміжні засоби і лише після відповідного схвалення лікуючим лікарем.
Мета застосування народних рецептів, це стабілізація діяльності серця, зміцнення серцевого м’яза, поліпшення кровотоку. При лікуванні інфаркту міокарда рецептами з народу не забувайте, що жодне з них не здатне замінити медичні препарати на 100%.

https://youtube.com/watch?v=XaWyBFgJXFw+