Наднирники (надниркові залози) ? парний орган, який розташовується над нирками і продукує альдостерон, кортизол, чоловічі і жіночі статеві гормони, що функціонують в якості ферментів або всередині залози, або в інших частинах тіла.
Аденома (від грецького adeno-, “заліза” + -oma, “пухлина”) ? доброякісна пухлина з епітеліальної тканини з залозистим походженням. Аденоми можуть рости з багатьох залозистих органів, включаючи наднирники, гіпофіз, щитовидну залозу, простату та інші.
Аденома наднирника ? доброякісне новоутворення, що утворюється в кірковій речовині наднирників, здатне секретувати гормони, викликаючи порушення в роботі організму. Серед патологій наднирників 30% припадає на аденому. Жовтий колір пухлини обумовлений накопиченим ліпідом (холестерином), з якого синтезуються коркові гормони.
Будова і функції надниркових залоз
Наднирник ? парна ендокринна залоза, яка складається з двох шарів: коркового і мозкового. Кора продукує три групи стероїдних гормонів:
- мінералокортикоїди (альдостерон) ? підтримують нормальні показники кров’яного тиску і мінерального балансу;
- гликокортикоиды (кортизол, кортикостерон) ? відповідають за регуляцію метаболізму, збільшують циркуляцію рівня глюкози, пригнічують дії імунної системи;
- андрогени ? виробляють статеві гормони.
Мозковий шар залози синтезує катехоламіни ? адреналін (почастішання серцебиття, регуляція вуглеводного обміну) і норадреналін (підвищення артеріального тиску, збільшення рівня глюкози в крові).
Епідеміологія
Аденома кори надниркових залоз часто виявляється випадково при розтині або спільних дослідженнях органів черевної порожнини. Згідно статті «Диференційна діагностика инциденталом надниркових залоз», написаної докторами медичних наук Н. С. Кузнєцовим та Д. Р. Бельцевичем, поширеність випадково виявлених пухлин надниркових залоз становить у середньому 6%.
У 90% випадків виявлені новоутворення є нечинними. Незважаючи на цей факт, необхідно ретельне обстеження пацієнта з патологією, тому що в 20% випадків рак надниркових залоз ? нефункціонуючі раніше пухлини. Згідно з датським досліджень частота раку у порівнянні з частотою доброякісних аденом становить менше 1%. Тому при виявленні подібних утворень у більшості випадків призначається наглядова лікування.
Даному захворюванню схильні насамперед літні люди і пацієнти, які страждають ожирінням. Аденома правого наднирника зустрічається рідше, ніж лівого, що пов’язано з топографією органів. Двосторонні ураження надниркових залоз зустрічаються вкрай рідко.
Класифікація
Виділяють три гістологічні форми аденоми: адренокортикальна, пігментна і онкоцитарная. Під мікроскопом всі вони оточені капсулою зі сполучної тканини, але відрізняються між собою за кольором, формою клітин і вмісту.
В більшості випадків зустрічається адренокортикальна аденома ? великий одиночний вузол діаметром 30-35 мм і масою до 40 р. Вона одностороння і має однорідну жовто-бурого забарвлення.
Пігментна аденома трапляється рідше, але має високу функціональну активність. Маса пухлини становить не більше 35 м, діаметр 3 див. Відмінною особливістю є темний колір, що свідчить про наявність у клітинах гранул ліпофусцину (бурий пігмент).
Онкоцитарная ? функціонально неактивна, має рыжеватую забарвлення і складається з великих клітин, тому створює враження зернистості.
Аденоми можуть бути гормонально активні і неактивні. В залежності від цього виділяють наступні види:
- андростерома ? продукує андрогени;
- кортикоэстрома ? виділяє в кров естрогени;
- кортикостерома ? виробляє кортизол;
- инсиденталома ? гормонально-неактивна.
Згідно ще одній класифікації, аденоми наднирників поділяються на ті, у яких типовий або нетиповий вигляд. Типовими є однорідні пухлини з низькою щільністю і розміром менш 3 див. Микроаденома надниркових залоз ? доброякісне новоутворення розміром не більше 10 мм. Атиповими є аденоми, розмір яких більше 3 см При діаметрі від 4 до 6 см ймовірність злоякісності становить 7%, а при розмірі більше 6 см ? 85%.
Причини виникнення
Виникнення аденоми лікарі пов’язують з підвищеною потребою у синтезі гормонів після травм, хірургічних операцій, інсультів. На корі з’являються пухлинні клітини, які впливають на кількість вироблюваних гормонів.
Факторами ризику є: надмірна вага, збільшений вміст холестерину в крові, цукровий діабет, полікістоз яєчників, артеріальна гіпертензія, куріння, гормональні порушення.
Які бувають пухлини наднирника:
Симптоми
При появі даної патології спостерігаються гормональні порушення. Аденома наднирника у жінок проявляється як збільшення м’язової маси, поява сильного волосяного покриву, ломка голосу ? ознаки, що вказують на наявність підвищеного вмісту андрогенів. Аденома наднирника у чоловіків викликає пробудження жіночих гормонів ? збільшуються молочні залози, округляються стегна.
Найбільш поширеними хворобливими станами, викликаними функціонують аденоми, є синдром Кушинга та синдром Конна.
Синдром Кушинга виникає при збільшеному виробництві кортизолу, характеризується високим кров’яним тиском, абдомінальним ожирінням (великий живіт, шия, особа, але тонкі руки й ноги), червонуватими розтяжками, слабкими м’язами і кістками, вуграми. У жінок можуть бути гірсутизм (збільшений волосяний покрив), безпліддя та нерегулярні менструації. Іноді виникають зміни в настрої, головні болі і хронічне відчуття втоми.
Синдром Конна проявляється при надмірному продукування гормону альдостерону, який призводить до низьких рівнів реніну. Він викликає такі симптоми: високий кров’яний тиск за рахунок затримки в організмі натрію і рідини, поганий зір, головний біль, м’язові судоми, надмірне сечовипускання. Ускладненнями є серцево-судинні захворювання (інсульт, інфаркт міокарда), ниркова недостатність і аномальні серцеві ритми.
Діагностика
При діагностиці аденоми стоїть дві задачі: визначення доброякісності пухлини і виявлення відсутності гормональної активності новоутворення. Для цього потрібно пройти лабораторні та апаратні обстеження.
При виявленні симптомів аденоми надниркових залоз слід звернутися за консультацією до ендокринолога. Лікар проаналізує скарги, складе історію хвороби, видасть направлення на аналіз крові. В лабораторії проведуть дослідження на вміст глюкози, реніну, холестерину і гормонів.
УЗД надниркових залоз є мало інформативним методом діагностики, оскільки органи розташовані під діафрагмою, шаром жиру і м’язів, які утруднюють проходження ультразвукового сигналу. Але дане дослідження дає можливість виявити великі пухлини, оцінити розташування, розміри і внутрішню структуру органу.
Комп’ютерна томографія ? найбільш ефективний метод діагностики аденоми надниркових залоз, тому що дає можливість ідентифікувати їх масу. Під час процедури пацієнту внутрішньовенно вводиться контрастна речовина, що дозволяє отримати контурні обриси аденом, при їх наявності, як утворення однорідної структури. Цей метод дослідження дає можливість краще оцінити ситуацію, ніж МРТ (магнітно-резонансна томографія).
Види лікування
Лікування аденоми наднирника полягає в повному видаленні пухлини, або в періодичному спостереженні за її поведінкою. Невелике ураження надниркових залоз з типовими особливостями аденоми і без біохімічних порушень може бути безпечно залишено на місці і обрана тактика спостереження.
У випадках, коли пухлина злоякісна і становить більше 3 см, необхідно видалення аденоми наднирника хірургічним шляхом. Якщо поразка одностороннє, то новоутворення прибирають разом з органом.
При розширенні обох залоз або при неможливості проведення операції за станом здоров’я, лікування зазвичай відбувається з допомогою ліків, відомих як антагоністи альдостерону (Спіронолактон або Эплеренон). Спільно приймаються препарати для зниження тиску, призначається дієта з малим вмістом солі.
На даний момент у медицині існує дві виду операції з видалення наднирника: аденомектомія і лапароскопія.
Аденомектомія є відкритою операцією, що проводиться через розріз на животі або попереку. Дане хірургічне втручання дає хороший доступ до органів, тому виконати видалення виходить більш якісно. Відновлення після операції займає більше тижня, спостерігаються сильні болі в області шва, у пацієнтів залишаються шрами.
Лапароскопія ? ендоскопічний метод видалення аденоми. Операція здійснюється через невеликі проколи на передній черевній стінці, з допомогою яких вводяться хірургічні інструменти. Весь хід операції спостерігається на моніторі.
Перевагою лапароскопії для пацієнтів є короткий відновний період, відсутність видимих слідів операції в подальшому. До недоліків відноситься велика тривалість операції та необхідність виконання складних маніпуляцій з боку хірурга, існує ризик травматизації кишечника.
Наслідки проведення операції позитивні при не виявленні онкопатологій, але в разі ракових утворень прогноз становить 40%. Після операції призначається курс гормонотерапії для відновлення балансу андрогенів та естрогенів. Рекомендується відвідувати ендокринолога кожні півроку і один раз на рік робити комп’ютерну томографію.
При виявленні неоперабельний злоякісної пухлини призначається хіміотерапія. Застосовуються хіміопрепарати, які гальмують розростання пухлини, такі як Метотрексат, Доксирубин, Мітотан.
Режим харчування під час лікування і після
Головні принципи харчування полягають у виключенні з раціону кави та чаю, бобів, горіхів, сухофруктів, шоколаду. Потрібно вживати більше свіжих овочів і фруктів, запечених яблук і уникати жирну і смажену пишу.
Більша кількість їжі слід вживати в першу половину дня, а до вечора їсти легку їжу, в менших кількостях. Для вечері відмінно підходять овочі. Сніданок ? основний прийом їжі повинен включати в себе складні вуглеводи (крупи, каші), що допомагають збалансувати обмін речовин після ночі, відновити рівень цукру.
Їсти потрібно сезонні продукти, уникати консервантів, штучних барвників, хімікатів. Білкові нежирні продукти зменшують тягу до кофеїну. Слід харчуватися дробно, для цього можна завжди при собі мати жменю горіхів або яблуко для перекусу.
Важливо не забувати пропивати курс вітамінів (С, Е), важливих хімічних елементів, таких як залізо, йод, магній, кальцій. Серед народних методів профілактики хвороб надниркових залоз застосовуються наступні трави: медунка, квітучий овес, шовковиця, гравілат.
