Лапароскопія — вид хірургічного втручання, характерною рисою якого є малоінвазивний доступ. При такій операції лікар робить кілька невеликих проколів на передній стінці живота, через які вводяться інструменти. Лапароскопія є менш важким для організму пацієнта хірургічними методом, мають низьку травматичність і короткий період реабілітації.
Лапароскопія жовчного міхура — діагностична або лікувальна операція, що дозволяє уточнити діагноз, видалити каміння або цілий орган. Але найчастіше люди розуміють під даним хірургічним втручанням малоінвазивну холецистектомію (видалення жовчного міхура). Дана операція є одним з методів лікування жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ), коли консервативна терапія не дає результатів або на тлі патології відбувається розвиток ускладнення.
- Плюси лапароскопії
- Показання та протипоказання
- Підготовка до операції
- Проведення операції
- Післяопераційний період
- Наслідки
- Правила харчування
- Список літератури
Плюси лапароскопії
Видалення жовчного міхура лапароскопічним методом є сучасним способом лікування ЖКБ. Така операція вимагає певних умінь і навиків хірурга, оскільки при малоинвазивном доступі скорочується обсяг рухів руками і відсутній огляд черевної порожнини в тривимірному просторі. Однак лапароскопічне втручання при правильному виконанні є більш щадним методом лікування ЖКБ з кількох причин:
- знижена ймовірність виникнення післяопераційних гриж, що пов’язано з невеликими розмірами розрізів;
- швидке загоєння післяопераційної рани;
- менш виражений больовий синдром;
- швидка реабілітація;
- зменшення кількості днів, проведених у лікарні;
- більш естетичний вигляд рубців.
Показання та протипоказання до операції
В даний час лапароскопічне видалення каменів з жовчного міхура застосовується дуже рідко. Дане явище пов’язане з тим, що хронічний перебіг ЖКХ пов’язано з порушеннями в холестериновому обміні речовин і операція не має великого сенсу, оскільки через деякий проміжок часу відбудеться рецидив.
Холецистектомія використовується в лікуванні таких захворювань, як:
- хронічне калькулезное запалення жовчного міхура;
- холестероз;
- поліпоз жовчного міхура;
- гостре запалення жовчного міхура;
- безсимптомний камненосительство.
Загальними протипоказаннями до лапароскопії є такі захворювання, як злоякісні пухлини, серцева і легенева декомпенсація, розлитий перитоніт. Малоінвазивний метод не застосовується у осіб, що мають надлишкову масу тіла у вагітних жінок на пізніх термінах гестації.
Також лапароскопічна холецистектомія не проводиться людям, що мають абсцес (гнійне запалення з утворенням обмеженого інфільтрату) жовчного міхура, з сильними рубцями в області органу, мають гострий панкреатит (запалення підшлункової залози. Операція не показана особам з кардіостимулятором і механічною жовтяницею.
Підготовка до операції
Лапароскопія, незважаючи не малий травматизм, є серйозним хірургічним втручанням, тому перед операцією повинна бути здійснена підготовка до видалення жовчного міхура. Вона включає в себе проведення повного діагностичного обстеження стану організму. Пацієнт обов’язково повинен здати кров на загальний і біохімічний аналіз, за якими оцінюється робота печінки, нирок, підшлункової залози та наявність запальних реакцій.
Також пацієнту потрібно здати сечу на загальний аналіз, який допомагає проаналізувати функцію нирок. Перед операцією хірургу необхідно знати, чи є у хворого інфекції, що передаються через кров: СНІД та ВІЛ, сифіліс, гепатити. Також пацієнт повинен здати кров на коагулограму — аналіз, що характеризує стан системи згортання крові.
Серед інструментальних методів обстеження обов’язковими є електрокардіограма (оцінка роботи серця), флюорографія (оцінка стану легенів), ФГС або ЕГДС (оцінка травної функції). Пацієнт ретельно оглядається хірургом, терапевтом, анестезіологом. Якщо у нього є хронічні захворювання, обов’язковий прийом лікаря, що займається лікуванням ураженого органу.
За день до операції заборонений прийом їжі після шести годин вечора. Пацієнт не повинен пити за 8 годин до майбутньої лапароскопії. При плановому надходженні хворого робиться дві клізми: ввечері за день до втручання і вранці перед операцією. За 7 днів до передбачуваної лапароскопії слід відмінити прийом кроворазжижающих і нестероїдних протизапальних препаратів, що допоможе уникнути кровотеч.
Аналіз крові
Хід операції
Зазвичай холецистектомія проводиться під загальною анестезією за допомогою спеціальної маски. Даний вид знеболювання допомагає домогтися повної відсутності неприємних відчуттів і попереджає небажані руху пацієнта по ходу операції.
Після введення пацієнта в наркоз хірург приступає до операції. Спочатку він робить розріз в надпупочной області, через який вводиться газ, що збільшує обсяг черевної порожнини. Далі в отвір вставляється троакар (інструмент для проникнення в черевну порожнину) з освітлювальним приладом.
Після описаних маніпуляцій хірург робить ще 2-3 отвори по краю правої реберної дуги, в які вставляються троакари. Проникнувши в черевну порожнину, оперуючий лікар оглядає жовчний міхур. При необхідності хірург розсікає спайки, відсмоктує рідина.
Коли жовчний міхур готовий до подальших маніпуляціям, лікар звільняє його від артерії і холедоха (жовчний проток). Після цього орган відокремлюють з його «ложа», припікаючи оголені судини. Далі жовчний міхур витягується з черевної порожнини через отвір над пупком.
Після видалення жовчного міхура хірург оглядає порожнину очеревини, при необхідності відсмоктує витекла жовч, кров, припікає судини. Далі він промиває органи антисептичним розчином для попередження розвитку інфекції. Після цього лікар виводить всі інструменти, ушивает рани, ставить дренажну трубочку. Холецистектомія займає близько 45 хвилин, цей час може варіювати в широких межах.
Проведення лапароскопічної холецистектомії:
Післяопераційний період
Після видалення жовчного міхура пацієнта перевозять в палату, де він відходить від наркозу. В цей час його можуть турбувати нудота, головні болі, погане самопочуття, відчуття «розбитості». Рекомендований постільний режим протягом 8 годин, потім хворий може сідати, виконувати прості маніпуляції в положенні лежачи. Лікарі радять не вставати з ліжка до кінця дня. Пити воду можна через 4-5 годин після лапароскопії.
Перші кілька днів пацієнта часто турбують болі в районі операційних ран, зазвичай вони минають через 3-5 діб. Будь-які фізичні навантаження після видалення жовчного міхура можна лише через тиждень, до цього моменту хворому заборонено піднімати тяжкості.
При відсутності ускладнень температура після видалення жовчного міхура залишається нормальною, або піднімається в першу добу до 37,5 градусів, а потім опускається до 36,6.
Післяопераційний період у хворих, що перенесли лапароскопічну холецистектомію, зазвичай протікає легко, триває від 3 до 7 діб, після чого пацієнт повертається до нормального способу життя.
В якості профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень хворому призначаються антибіотики широкого спектру дії. Для зняття болю застосовуються аналгезуючу ненаркотичні препарати. За свідченнями лікарі можуть призначити внутрішньовенне введення інфузій. Час зняття швів залежить від виду матеріалу, найчастіше дану маніпуляцію проводять через 1-2 тижні.
Під час перебування у стаціонарі хворий повторно здає кров і сечу на аналізи для відстеження стану організму. Якщо всі показники в нормі, рани добре заживають, температура не перевищує 37 градусів і немає ніяких скарг, через 3-5 доби пацієнт виписується з лікарні додому.
Наслідки видалення жовчного міхура
Зазвичай лапароскопічна холецистектомія закінчується поліпшенням стану пацієнта, який позбувається від симптомів жовчнокам’яної хвороби. Дотримуючи всі рекомендації, людина продовжує нормальну життєдіяльність, забуваючи про минулі проблеми.
За різними даними частота ускладнень після операції сягає від 1 до 10 відсотків. Найчастіше стикаються хворі з кровотечею. Воно з’являється з післяопераційної рани або міхурово артерії. У першому випадку пацієнту накладаються додаткові шви. Якщо ж джерело крові знаходиться в черевній порожнині, лікарям доводиться робити повторну операцію для усунення ускладнення.
Ще одним наслідком холецистектомії є желчетечение. Воно діагностується за допомогою огляду дренажної трубки, в якій з’являється зеленувате виділяється. Желчетечение обов’язково усувається з допомогою повторної операції, оскільки воно може призвести до перитоніту.
В ході порушення стерильності черевної порожнини у пацієнта розвивається гнійне запалення — абсцеси і флегмони. Дані ускладнення проявляються підвищенням температури тіла, ознобом, пітливістю, погіршенням стану. При відсутності лікування місцеве запалення стає поширеним і у пацієнта з’являється перитоніт. На початкових етапах хворому показана антибактеріальна терапія, у разі її неефективності лікарі проводять операцію з видалення некротизованих (мертвих) тканин.
Харчування після видалення жовчного міхура
Протягом 5 годин після проведення холецистектомії не можна пити, потім дозволяється чиста негазована вода. На наступну добу можна поступово повертатися до нормального раціону. Харчування другого післяопераційного дня при видаленні жовчного міхура методом лапароскопії включає в себе дієтичний бульйон, рідкий кисіль, кефір 0% жирності.
На третю добу хворому дозволяється вживати гречану кашу на воді, тушковану пюре з овочів, кисломолочні продукти з малим вмістом жиру. На п’ятий післяопераційний день дієта при видаленні жовчного міхура методом лапароскопії включає в себе супи на вторинному бульйоні, яєчний білок, житні сухарики. Через тиждень пацієнту можна вживати варену рибу, кролика, яловичину, курку і молоко.
Наступні півтора місяці хворий повинен дотримуватися щадну дієту. Вона складається із легкозасвоюваних страв, зроблених без масла і спецій. Харчування повинно бути роздільним і частим, а порції — невеликі. На даному етапі раціон пацієнта включає в себе овочі, нежирне м’ясо, молочні і кисломолочні продукти, злаки, чорний хліб, рибу, банани. Ні в якому разі не можна вживати смажене, копчене, гостре, мариноване.
По закінченню півтора місяців пацієнт переходить на дієту номер 5. Крім перерахованих вище продуктів вона включає в себе фрукти, ягоди, мед, сир, сметану. Через 3 місяці після операції хворий повертається до звичайного режиму харчування, проте лікарі радять утримуватися від копченого, гострого, консервованого.
Список літератури
1. Методична розробка до практичного заняття «ЖОВЧНОКАМ’ЯНА ХВОРОБА» Изд. УДМА, Єкатеринбург, 2011 – 28 с.
