Зміст:
Лак для паркету: існуючі різновиди та їх особливості
Лак-грунтовка: призначення та нюанси використання
Водний лак для паркету: де застосовується, на які підвиди ділиться
Поліуретановий лак для паркету: різновиди, плюси і мінуси
Алкідні лаки для паркету: переваги та сфера застосування
Формальдегідні лаки кислотного затвердіння: в чому їх особливість
Лак для паркету відіграє величезну роль у процесі створення паркетних підлог – одночасно на нього покладаються і декоративні функції, і захисні. Саме з цієї причини майстра паркетних справ приділяють вибору цього матеріалу особливу увагу слід розуміти, що від нього багато в чому залежить термін експлуатації готового підлоги. У цій статті разом з сайтом stroisovety.org ми детально розберемося з лакофарбовою продукцією, яка використовується при монтажі паркетної підлоги – розглянемо особливості, якими повинен володіти паркетний лак, з’ясуємо критерії вибору і вивчимо технології його нанесення.
Лак для паркету: існуючі різновиди та їх особливості
Всі лаки для паркету можна класифікувати за п’ятьма ознаками, які більшою мірою обумовлюють їх область застосування.
Щоб зрозуміти, в чому відмінності між цими матеріалами і відповісти на питання, який вибрати лак для паркету, розглянемо детальніше всі існуючі різновиди лаків для паркету.
Лак-грунтовка: призначення та нюанси використання
У більшості випадків це швидкосохнучий лак для паркету, і використовується він в основному не для захисту деревини, а для надання йому декоративних якостей. Застосовується лак-грунтовка в чотирьох випадках.
При використанні лаку-грунтовки дуже важливим моментом є дотримання деяких вимог.
І ще одне – грунтувальний лак варто купувати разом з основним. Купуючи матеріал одного виробника, можна бути точно впевненим у їх сумісності.
Водний лак для паркету: де застосовується, на які підвиди ділиться
Водорозчинний лак для паркету має одну суттєву перевагу – він не володіє різким запахом. Можна сказати, що запах практично відсутня – крім того, цей лак для паркету є оптимальною за вартістю і своїм якостям. Незважаючи на те, що даний лак виготовляється на водній основі, все ж у ньому може міститися деяка кількість розчинників – в цьому відношенні їх можна розділити на лаки без розчинників, лаки з низьким вмістом розчинників (до 5%) і лаки з високим вмістом розчинників (до 15%). Різниця між ними суттєва і виражається, насамперед, у міцності, що утворюється при застиганні поверхні – лаків з високим вмістом розчинника вона міцніше, відповідно, захист деревини забезпечується краще.
Незважаючи на всі позитивні моменти, водорозчинний лак для паркету без запаху володіє деякими істотними недоліками.
- Найголовніше – це низька ступінь зносостійкості. В більшості випадків цей недолік можна виправити за допомогою спеціальних добавок, але вони, в свою чергу, також спричинюють деякі проблеми – використання модернізованого таким способом водорозчинного лаку можливо тільки при вологості у приміщенні, що досягає 50%. Взимку навіть штучно створити в кімнаті таку вологість досить важко.
- Наносити ці лаки можна далеко не кожним звичним для всіх інструментом – по суті, отримати ідеальне якість поверхні можна лише за допомогою пульверизатора.
Поліуретановий лак для паркету: різновиди, плюси і мінуси
Сам по собі поліуретан є досить міцним матеріалом, саме з цієї причини лак на основі даного матеріалу використовується при створенні паркетних підлог в приміщеннях з високою прохідністю. Серед переваг даного типу лакового покриття можна також виділити його стійкість до вологи, еластичність, завдяки якій для його нанесення підходять будь-які інструменти, а також незалежність від мікроклімату в приміщенні. А ще нанесення подібних лакових покриттів не вимагає попередньої грунтовки паркету.
Існує два типи таких лаків – двокомпонентні і однокомпонентні. Однокомпонентні лаки маркуються літерами PUR – їх особливість полягає в простоті використання. Вони повністю готові до застосування і підійдуть для використання навіть непрофесіоналами. На відміну від них, двокомпонентний лак для паркету (DD) має масу нюансів, пов’язаних, у першу чергу, з їх приготуванням. Але, незважаючи на це, двокомпонентні лаки набагато міцніше, і саме з цієї причини вони широко використовуються професіоналами.
Алкідні лаки для паркету: переваги та сфера застосування
Цей лак виготовляється на основі масляних смол, що витягаються з рослинності – саме завдяки цій властивості даний лак досить глибоко проникає в структуру деревини, що дає чимало переваг.
Якщо говорити про недоліки даного лаку, то серед них можна виділити чутливість до високих температур повітря у момент твердіння (її потрібно штучно знижувати); неможливість його нанесення товстим шаром (надмірна товщина лаку призводить до утворення зморшок на поверхневій плівці) і дуже низька зносостійкість. Якщо ви шукаєте, який лак краще для паркету, то цей варіант потрібно відразу відкидати в сторону.
Формальдегідні лаки кислотного затвердіння: в чому їх особливість
Цей різновид паркетних лаків можна назвати найбільш стійкою до всіляких впливів і володіє всіма необхідними якостями для нанесення його на паркет. Даний лак має відмінну сцепляемость з деревиною, високу стійкість до перепадів температури і вологості, використовується без попередньої грунтовки наноситься будь-якими придатними для цих цілей інструментами.
Якщо говорити про недоліки формальдегідних лаків, то їх не багато – це яскраво виражений різкий запах (працювати з ним доведеться в добре провітрюваних приміщеннях) і здатність практично намертво склювати торці окремих дощечок паркету, що саме по собі не дуже добре.
На завершення, підводячи підсумки всьому вышенаписанному, хочу додати тільки одне – якщо ви досі не визначилися з вибором і продовжуєте ламати голову над питанням, який лак для паркету краще придбати, то цю головоломку слід відставити в сторону. Справа в тому, що в більшості випадків вибір паркетного лаку залежить від обставин його використання. Якщо конкретизувати цей момент, то можна сказати так – для коридору і подібних приміщень найкращим варіантом буде формальдегідний лак для паркету, для спальні відмінно підійде водорозчинний, а для вітальні можна використовувати алкідний варіант.
Автор статті Олександр Куликов