Конкременти у нирках ? процес каменеутворення, що приводить до патологічних змін органів сечовидільної системи. Дане захворювання має кілька назв: нирковокам’яна хвороба або нефролітіаз.
Будь-яка клітина організму виробляє продукти обміну речовин, які видаляються з організму завдяки видільної системи, одним з головних органів якої є нирки. Вони починають формуватися з 3 тижня внутрішньоутробного життя. Спочатку утворюється предпочка, як система дрібних трубочок в головному кінці зародка, яка не виконує видільну функцію. Потім вона редукуються, і на її місці утворюється первинна нирка ? подібна система трубочок, але вже вступає у взаємодію з кровоносною системою. Так починається виділення продуктів обміну в загальний протік.
У другій половині вагітності на місце первинної нирки приходить вторинна, вона розташовується в тазовому кінці зародка. Виділення води, токсичних речовин і продуктів обміну відбувається в навколоплідну рідину, і потім виводиться через нирки матері. Після народження дитини, органи виділення починають працювати самостійно. По мірі дорослішання вони збільшуються в розмірах, остаточне розвиток закінчується у 7-10 років.
До кожної нирки підходять ниркова артерія, через яку надходить кров для фільтрації через систему нефронів. Після чого вона виходить через однойменну відня, а продукти обміну з рідиною надходять в сечовід, звідки в сечовий міхур і сечовивідних шляхах. Кожен день фільтрується близько 100-200 літрів первинної сечі, з якої частина всмоктується назад, і тільки 3-10 літрів виводиться назовні.
- Епідеміологія
- Причини
- Ознаки
- Діагностика
- Лікування
- Наслідки
- Профілактика
Епідеміологія
В урологічному відділенні 60% хворих страждають нефролітіазом, що становить приблизно 5-10% населення світу. Чоловіки схильні до захворювання в 3 рази частіше, ніж жінки. Середній вік в стаціонарі від 40 до 55 років, але з кожним роком це значення зменшується.
Нирковокам’яна хвороба зустрічається часто і зазвичай носить епідемічний характер у країнах Малої Азії, Скандинавського півострова, Північної Австралії. У Росії найбільше випадків спостерігається в Ненецькому автономному окрузі, Карачаєво-Черкеської республіці, Алтайському краї.
За хімічним складом виділяють 3 основних типи каменів:
Причини утворення ниркових каменів
Утворення конкрементів починається з гідролізу сечі, приводить до її защелачиванию (підвищення рН), що є головним чинником для появи кристалів, які почнуть обростати і сформують конкременти. Причини утворення каменів до кінця не відомі, але передбачається, що даний процес пов’язаний з порушенням обмінних процесів. Виділяють наступні 8 причин:
Детальніше про утворення конкрементів у нирках:
Ознаки наявності конкрементів
Першим симптомом сечокам’яної хвороби є ниркова коліка, що виявляється як гострий поколювання в поперековій області, що посилюється при великих фізичних навантаженнях, швидкій ходьбі.
Другою ознакою є помутніння сечі, наявність в ній домішок. Крім того, у пацієнта з конкрементами підвищується температура тіла, виникає нудота і хворобливе сечовипускання.
Конкремент лівої нирки проявляється слабо, у вигляді поганого самопочуття, швидку стомлюваність, болі за грудиною. Конкремент правої нирки схожий за симптомами з апендицитом, тому що характеризується інтенсивним болем у попереку, що віддає в ноги і пахову область. Конкременти обох нирок зустрічаються рідше і гірше піддаються лікуванню.
Діагностика нефролітіазу
Рання діагностика захворювання скрутна, оскільки тривалий час не проявляється з-за малих розмірів мікролітів (менше 3 мм), тому хворий може більше 10 років навіть не підозрювати нирковокам’яну хворобу. При перших же симптомах потрібно звертатися за допомогою до нефролога, уролога.
Прогнозований діагноз ґрунтується на даних анамнезу ? хворий найчастіше звертається з проблемою ниркової коліки, що виявляється у вигляді поколювань в області попереку. При гострих болях з правого боку, необхідно виключити апендицит або холецистит. Доктор збирає відомості про тривалості захворювання, болі при сечовипусканні і наявності в сечі піску або каміння.
Потім необхідно здати загальний аналіз крові та сечі, великий зміст в них солей, білків, лейкоцитів свідчить про відхилення в роботі нирок, запальному процесі в організмі. Біохімічний аналіз дозволить визначити природу конкрементів та їх реакцію на різні медикаменти.
Більш точні дані можна отримати при інструментальних дослідженнях ? рентгену, УЗД, МРТ. Після отримання всіх результатів лікар призначає індивідуальний курс лікування.
Рентген ? оглядова урографія
Процедура проводиться лежачи при затримці дихання і дозволяє побачити на знімку тіні нирок, сечового міхура, у разі якщо він наповнений, і чужорідних тіл, розмір яких більше 4 мм. Медичне дослідження проводиться з метою визначення додаткових тіней, які означають наявність каменів, кіст або пухлин. Чим більше щільність конкременту у нирці, тим краще виявиться зображення, найважче розпізнати поодинокі конкременти в нирках.
Останній прийом їжі перед рентгеном повинен відбутися в 18:00. Даний метод діагностики шкідливий для здоров’я, так як використовуються рентгенівські промені, тому він повинен проводитися не більше одного разу на півроку.
УЗД
Ультразвукова діагностика дозволяє визначити розміри і розташування нирок, їх форму, а також наявність каменів. Дослідження проводиться на голодний шлунок, але повний сечовий міхур, тому з ранку необхідно випити 500-800 мілілітрів води, що становить приблизно 4 склянки. Під час УЗД на шкіру пацієнта наноситься спеціальний проводить гель, який дозволяє краще проникати звуковим хвилям, отримані дані відображаються на екрані. Даний метод дослідження абсолютно нешкідливий для людини.
МРТ нирок
Один з найбільш ефективних способів діагностики захворювань нирок. Підготовки ніякої не потрібно, перед дослідженням потрібно зняти прикраси, годинники та інші предмети, що містять метал.
МРТ проводиться за допомогою спеціального апарата ? магнітного тунелю, який дозволяє зробити знімки нирок у всіх площинах. У даному методі застосовуються високі радіочастотні імпульси і магнітні поля. З-за відсутності іонізуючого випромінювання дослідження абсолютно безпечно.
Підготовка до МРТ
Лікування нефролітіазу
При розмірі каменю менше 5 мм призначається дієта, заснована на раціональному використанні продуктів харчуванні та підтримці водного балансу в організмі за рахунок великої кількості вживання води. Якщо конкременти більше 0,5 см, то використовуються два основних способи ? розчинення та дроблення.
Розчинення конкрементів застосовується тільки для уратів, для цього використовуються лікарські препарати, такі як фитолизин, канефрон, засновані на тому, що сеча приймає лужний характер.
Літотрипсія ? спосіб дроблення ниркових каменів за допомогою ультразвуку. Спеціальний ультразвуковий прилад фокусується на місці розташування конкрементів у нирках і через невеликий розріз вводиться нефроскоп, який дробить камінь. Лазерна літотрипсія здійснюється за допомогою Гольмиева лазера, який за допомогою ендоскопа через уретральний канал досягає конкременту і руйнує його, перетворюючи в пил.
При своєчасному і правильному лікуванні сприятливі результати, ймовірність рецидивів невелика при подальшому дотриманні рекомендацій, які полягають у зміні способу життя. Але варто розуміти, що позбавлення від конкременту не означає позбавлення від хвороби.
Наслідки
При неправильному або несвоєчасному лікуванні можуть виникнути неприємні наслідки. Одним з них є запальний процес в нирках ? пієлонефрит, загострення якої може призвести до паранефриту (гнійники). Подальше відсутність відповідних заходів призводить до ниркової недостатності, і у підсумку до нефросклерозу.
Камені в нирках
Профілактика сечокам’яної хвороби
Профілактика в основному пов’язана із образом життя і правильним харчуванням. Будь-яка людина має займатися спортом, уникати переохолодження, стежити за психічним здоров’ям свого організму, уникати стресових ситуацій і надмірних навантажень. Особливу увагу слід приділяти водного режиму, потрібно випивати більше 1,5 літрів води в день. Необхідно приймати вітаміни, що містять кальцій, магній, вітамін С.
Самим головним є дотримання правильного харчування. Воно полягає в раціональному споживанні їжі, уникнення переїдання, відсутність у житті алкоголю та інших отрут. Кількість солі в раціоні повинні бути не більше 10 грам на добу. Треба намагатися вживати більше клітковини, уникати напівфабрикатів, трансжирів і швидких вуглеводів.
