Зміст статті:
Коаксіальний димохід для газового котла: пристрій і принцип роботи
Переваги і недоліки коаксіальних димоходів
Коаксіальний димохід та його різновиди
Монтаж коаксіального димоходу: послідовність робіт
Димар димоходу ворожнечу, особливо якщо мова йде про стандартній системі димовидалення, передбачає прямоточну трубу для відведення продуктів спалювання палива і припливну вентиляцію. Найголовнішим недоліком таких систем є їх залежність від погодних умов – на їхню роботу впливає і температура за вікном, і сила вітру, і багато інші погодні фактори. Такими недоліками не має так званий коаксіальний димар для газового котла – на його роботу практично ніщо не здатне вплинути. Саме про нього і піде мова в цій статті, в якій разом з сайтом stroisovety.org ми ознайомимося з його пристроєм і принципом роботи, розберемося з різновидами і тонкощами установки.
Коаксіальний димохід для газового котла: пристрій і принцип роботи
Пристрій коаксіального димоходу напрочуд простий, як і сам і його принцип роботи. По суті, він являє собою дві труби різного діаметру, поміщені один в одного. По внутрішній трубі меншого діаметру здійснюється відведення продуктів горіння, а за зовнішньою, вірніше по простору, утвореного між корпусом внутрішньої і зовнішньої труби, котел подається свіже, насичене киснем повітря. Вловлюєте різницю між стандартною системою відведення продуктів горіння і коаксіальним димарем? Якщо в першому випадку для роботи котла знадобиться як мінімум три канали (приплив повітря, відведення диму та вентиляція приміщення в цілому), то в другому можна обійтися всього однією трубою.
При такому влаштуванні димаря газові господарства навіть не висувають особливих вимог до нього – мало того, вимоги до встановлення коаксіального димоходу навіть не передбачають наявності в приміщенні припливно-витяжної вентиляції. Ніяких особливих вимог тут взагалі немає – є тільки рекомендації, недотримання яких може призвести до поломки котла. Самі розумієте, що їх дотримання у ваших же інтересах. По суті, це всього один момент – конденсат, який потрібно надіслати не до котла, а від котла. Вирішується це питання невеликим ухилом горизонтальної труби в бік вулиці. До речі, відсутність цього ухилу обумовлює інтенсивне обледеніння коаксіального димоходу.
Ця система, звичайно, хороша, але є одне «але» – далеко не кожен котел опалення може похвалитися можливістю обладнати його коаксіальним димарем. Справа в тому, що для нормального функціонування такої системи димовидалення необхідна спеціальна турбіна, яка є складовою частиною котла. По суті, це потужний вентилятор, який змушує гаряче повітря вилітати назовні, а холодний, не забруднене продуктами горіння палива, втягуватися всередину камери згоряння. Як мовиться, все геніальне просто!
Переваги і недоліки коаксіальних димоходів
Переваг у коаксіальних димоходів досить багато – до основних позитивних моментів можна віднести наступне.
Тепер що стосується недоліків коаксіальних димоходів. Тут можна виділити лише один момент – це його обмерзання. В принципі, такий недолік характерний і для звичайних димоходів. Коаксіальний димохід замерзає з однієї причини – це наявність конденсату, який утворюється завдяки гонці виробників за збільшенням ККД котла. Вони спочатку заужают діаметр вихлопної труби, в результаті чого температура викидаються газів падає нижче точки роси. З цим моментом нічого не зробиш – з ним доводиться миритися.
Коаксіальний димохід та його різновиди
Існує всього два види димоходів даного типу, які ми розберемо кілька докладніше – використання того чи іншого типу системи коаксіального димовидалення обумовлено виключно особливостями його місця установки.
В принципі, це всі різновиди коаксіальних систем видалення продуктів горіння з котла. Єдине, що ще тут можна додати, так це розповісти про габаритах труб та елементів, використовуваних для монтажу димаря. Їх трохи.
Якщо говорити про вертикальному коаксіальному димарі, то в комплекті з ним додатково поставляється ще спеціальна трубка для відведення конденсату.
Монтаж коаксіального димоходу: послідовність робіт
За великим рахунком, зібрати і підключити коаксіальний димохід до котла не так вже і складно, і зробити це зможе навіть далекий від сантехнічних робіт осіб. Принцип тут досить простий – вішаємо котел в потрібне місце і розмічаємо центр майбутнього отвору для димоходу. Далі знімаємо котел і з допомогою спеціальної коронки і перфоратора вибиваємо кругле акуратне отвір в стіні згідно з розміткою. Далі знову вішаємо котел і збираємо трубу – якщо це горизонтальний коаксіальний димар, то виконати ці роботи можна на підлозі (так зручніше). Для цього необхідно з’єднати саму трубу з коаксіальним коліном. Тепер залишається тільки вставити трубу в отвір, насадити на відведення адаптер (його теж можна встановити внизу), насадити адаптер з відведенням на випуск котла і, не забувши підсунути під нього прокладку, прикрутити саморізами до корпусу котла. Потім потрібно буде тільки закрити вільний простір між комином і стіною монтажною піною і встановити декоративні накладки. Все просто, але, як і скрізь, тут є свої тонкощі і нюанси.
Загалом, це все – як таких тонкощів особливих немає. Саме така постановка питання складання і приваблює багатьох людей – легко встановити самостійно, і вимог ніяких немає. Як бачите, на сьогоднішній день коаксіальний димар для газового котла є найбільш зручним, практичним і привабливим у всіх відносинах пристроєм для видалення продуктів згоряння. Природно, він обходиться дещо дорожче, ніж стандартний димохід, але переплата того варто.
Автор статті Олександр Куликов