Одна з важливих складових життя людини — спілкування. Спілкування з людьми, близькими тобі по духу, з якими весело і цікаво проводити дозвілля, з тими, кого ти вважаєш своїми друзями – відмінний спосіб проведення часу, до того ж, з успіхом замінює сеанс релаксації, оскільки позитивні емоції, отримані у результаті, непорівнянні ні з чим (якщо хто-то, звичайно, розглядає дружнє спілкування в компанії під таким кутом).
На жаль, сьогодні дуже багато нехтують живим спілкуванням, замінюючи його віртуальним. Дуже даремно, між іншим! І ось вже ми починаємо ловити себе на думці, що не знаємо, чим зайнятися під час дружніх посиденьок. А між тим, існує маса способів весело провести час в дружній компанії. Один з них, до речі, протягом довгого часу не растративший популярності — гра в карти.
Існує безліч ігор, які отримали звання народних, які люблять грати саме в кола сім’ї або друзів. Такі, як улюблені багатьма поколіннями дурень, п’яниця, очко… Список, безсумнівно, можна продовжувати. Але навіть до такого вечора необхідна невелика підготовка: по-перше, приступаючи до гри треба знати її правила (аксіома, звичайно, але краще зайвий раз обговорити їх з іншими гравцями, щоб уникнути сварки); по-друге, в процесі гри не можна заглядати в карти сусіда — і це навіть не обговорюється. Залишилося вибрати, на що саме ви будете грати.
Дурень
Найпопулярніша в Росії карткова гра. Існує 49 її варіантів. Основними прийнято вважати дві: підкидний і переказний.
Підкидний дурень — винахід суто російське. Напевно, саме цим пояснюється наша любов до цієї гри. Її правила немає необхідності пояснювати, оскільки в Дурня, як кажуть, грають всі.
До речі, існує ще кілька різновидів Дурня, в основі яких — дві вже згадані, однак деякі додаткові умови роблять гру різноманітніше, веселіше і цікавіше. Наприклад, «Дурень з погонами». Тут треба не просто залишити супротивника «в дурнях», але і зробити так, щоб останній хід був з парних карт одного достоїнства, причому опонент не повинен їх відбити. Тоді ця пара буде вважатися «погонами» (їх демонстративно прикладають до плечей переможеного). Виграє той, хто «навісив» супернику погони більшої гідності. Складність в тому, що «погони» йдуть по наростаючій, тобто спочатку «шістки», «сімки» і так далі до тузів.
Буває ще Дурень частковий, з навалом, вірменський, кругової. За Дурню можна навіть влаштовувати чемпіонати, правила яких встановлюються спільно всіма учасниками посиденьок.
Божевільні вісімки
У цій грі учасники ходять по черзі, по одній карті. Тут немає козирів. Завдання — під час ходу покласти свою карту на відкриту (або мапу такого ж достоїнства, або масті). Якщо таких немає — в хід йде вісімка. Причому будь-яка. Використав її гравець може при цьому змінити масть, це досить просто оголосити.
Великі надії
Гра цікава тим, хто, будучи азартною людиною, звик покладатися на волю випадку. Тут не потрібно ніяких умінь. Все просто. Одна колода повністю лунає гравцям. А от з другої по черзі виймаються карти і той, у кого такий є, скидає її. Чим ближче до кінця колоди, тим сильніше закипає адреналін, адже переможе той, у кого першого не залишиться в руках карт.
Дев’ятка
Ця гра в радянський час була хітом у курортників, які навіть визначили ставку — 5 копійок — саме стільки коштував проїзд у транспорті. Суть гри проста. На стіл викладається дев’ятка, скажімо, треф. Наступний по черзі гравець повинен поруч покласти або вісімку, або десятку. Або нижче — іншу дев’ятку. І так, поки не будуть викладені всі карти. Той, хто пропускає хід, розлучається з «п’ятачком». Виграш забирає той, хто перший залишається без карт. Ось так — простенько, але захоплююче.
П’яниця
Гра відома настільки ж добре, як і Дурень. І, судячи з назви, країни її винаходу вгадати складно. У Росії в неї з задоволенням грають навіть діти. Тому говорити про правила, мабуть, не варто.
Доміно
Виходячи з правил цієї гри, деякі вважають її однією з різновидів «дев’ятки». Однак тут хід робиться з картки будь-якого номіналу, і немає суворого вимоги при зміні масті.
Це, звичайно, далеко не повний перелік ігор, здатних зробити вечір у дружній компанії веселим і незабутнім. Розписати пульку в преферанс, від душі посміятися над спробами надути суперників у «Вірю — не вірю» або всім разом спробувати розкласти хитромудрий пасьянс варіантів дійсно безліч.
При цьому, навіть самі завзяті противники карткових ігор, які вважають їх шкідливими саме через азартності, мають можливість вибрати таку, яка не викликає напруження бурхливих пристрастей, що ріднить їх з такими звичними способами організації сімейного дозвілля як лото або, скажімо, доміно.
До речі, для зовсім вже найзапекліших скептиків: психологи навіть рекомендують деякі карткові ігри для занять з дітьми. Метелик, Бараняча голова, Втеча від туза, Відьма і подібні їм гри, на думку фахівців, вчать дітей логічного мислення, порядковому рахунку, розвивають спостережливість і пам’ять, та, нарешті, вміння з гідністю програвати — навик, який неодноразово стане в нагоді в житті.
Ось і виходить, що гра у карти — чудовий спосіб провести час у дружній компанії, так і у сімейному колі. Вибирайте гру і грайте на здоров’я!
