Людство знайоме з інфекційними захворюваннями ще з незапам’ятних часів. Величезні території, включаючи цілі країни і народи, були охоплені епідеміями.
Не дарма інфекційні захворювання нарекли «моровыми хворобами». Попередження цих хвороб, а також боротьба з ними – наприклад, лікування гемофільної палички – були для всіх народів важкою проблемою.
Інфекційні захворювання – це вид хвороб, що викликаються хвороботворними збудниками. Характерними їх рисами є здатність передачі від зараженої людини або тварини здоровій (хоча, а також їх масовий характер. Збудниками інфекційних захворювань є такі патогенні мікроорганізми як : спірохети, віруси, грибки, бактерії і багато інших.
Деякі з перерахованих вище мікроорганізмів здатні розвиватися, адаптуватися і вести паразитичний спосіб життя в організмах інших істот. Крім розповсюджувачів інфекцій, можливо захворювання в процесі контакту з середовищем, що є сприятливою для мікроорганізму (вологість, речі загального користування та інше).
Варто зазначити, що процес зараження є одним з найскладніших біологічних процесів у природі. Інфекційні ж захворювання є жахливими деструктивними факторами для людей, які заподіюють їм величезні економічні збитки.
В 50-70-х роках минулого століття радість щодо успішного протистояння до інфекцій і повного усунення лише деякої частини з них була нетривалою. Тільки одне інфекційне захворювання, а саме чорна віспа, може вважатися умовно звільненим на Землі, тому що, незважаючи на практично двадцятирічний період відсутності офіційно зареєстрованих випадків зараження, вірус віспи законсервований у безлічі лабораторій; кількість же не імунних людей досить велика і поступово зростає.
У той же час, зростає кількість нових захворювань, які ще не достатньо вивчені наукою. Слід зазначити, що якщо в 50-х роках інфекцій було приблизно тисяча, то на сьогоднішній день їх приблизно 1200. Саме з цієї причини з’являються нові проблеми (хвороба легіонерів, бореліоз, СНІД та інші) як для вчених-біологів, так і для людства.
Останнім часом в Росії з причини зниження якості соціального забезпечення намітився ріст інфекційних захворювань. Цьому також посприяли і наступні обставини: застарілі системи водопостачання і каналізації, дуже пізнє виявлення джерел зараження, пізніше відвідування лікаря та інші.
Особливо важливим чинником є медична не інформованість, зрідка медична неосвіченість суспільства. Це і є причиною запізнілого звернення до лікаря і запізнілою ж госпіталізації інфекційних хворих (дифтерія, бореліоз Лайма та інші). Перед медициною поставлені важливі завдання щодо попередження та протистояння інфекційних хвороб.
Складності виконання поставлених завдань в легких життєвих умов населення нашої країни чітко видно. Тому слід застосовувати всі наявні у нас інструменти і способи з метою налагодження епідеміологічної обстановки і зменшення інфекційних хвороб.
