У сучасний століття просунутих технологій, коли людина здатна отримати практично миттєве повідомлення від адресата, що перебуває за кілька тисяч кілометрів від нього, рідко хто всерйоз здатний сприйняти голубину пошту. Тим не менш, зв’язок через електронні комунікації також не позбавлена слабких сторін, адже навіть при простому відключенні електрики вона виявиться недоступною. Та й конфіденційність подібних повідомлень викликає багато нарікань. Тому хоча голубина пошта і вважається безнадійно застарілою і незатребуваною на сьогоднішній день, остаточно списувати її з рахунків не варто.
Історія поштових голубів
Птахи, які здатні переносити через багато сотень і навіть тисячі кілометрів інформаційні послання, згадуються в історичних документах з найдавніших часів. Ще в Старому Завіті Ной випустив на розвідку саме голуба, і той повернувся назад з оливковою гілкою – символом того, що десь близько розташована земля. Тому історія появи поштових голубів йде корінням в глибоку старовину.
У Давньому Єгипті та в країнах Стародавнього Сходу голуби активно використовувалися в якості листонош. Про подібному способі доставки поштової кореспонденції згадує римський історик Пліній Старший. Відомо, що Цезар у часи Галльської війни мав сполучення зі своїми римськими прихильниками з допомогою голубів.
Серед звичайних людей поштові голуби використовувалися для доставки любовних та ділових листів у всіх відомих у ті часи країнах. Зазвичай листи писали на аркушах папірусу або тканинних клаптиках і надійно прикріплювали до ноги або шиї голубів. Вже в ті часи голубина пошта працювала на великих відстанях, птахи були здатні покривати тисячу і більше кілометрів.
У середні століття голубина пошта особливо інтенсивно розвивалася в європейських країнах. Недарма практично всі сучасні поштові голуби ведуть своє походження від самої старої бельгійської породи. Поштових голубів активно використовували у різноманітних збройних конфліктах, при облогах, а також в державному і приватному листуванні. Адже жоден з гінців не був здатний зрівнятися з голубом в оперативності доставки необхідної інформації.
В історії Росії перша офіційна згадка про голубиної поштою датується 1854 роком, коли князь Голіцин налагодив подібне сполучення між своїм московським будинком і заміською резиденцією. Незабаром використання голубів для передачі різноманітної кореспонденції отримало велику популярність. Було організовано «Руське товариство голубиного спорту». Ідея голубиної пошти була з задоволенням взята на озброєння військовими. З 1891 року в Росії почало працювати кілька офіційних ліній голубиної зв’язку. Спочатку між двома столицями, пізніше у південному і західному напрямку.
Велику роль голубина пошта зіграла під час Першої і Другої світових воєн. Поштові голуби успішно долали всі перешкоди і доносили важливу інформацію, за що окремі особини були навіть удостоєні різних нагород.
Після війни про голубиної поштою стали поступово забувати, оскільки бурхливий розвиток телекомунікаційних засобів зв’язку зробило неактуальним роботу птахів в цьому напрямку. Тим не менш, любителі голубів, як і раніше, займаються їх розведенням, але вже більше для спортивного та естетичного задоволення. В даний час поштових голубів все частіше називають спортивними. Регулярно проводяться змагання, у яких голуби демонструють свою красу, силу і витривалість в польоті.
Але, незважаючи на те, що голубина пошта вважається застарілою, у багатьох країнах і донині користуються унікальними здібностями цих птахів. Так, у деяких європейських країнах саме поштовим голубам довіряють доставити особливо строкову або конфіденційну інформацію. В Індії та Новій Зеландії поштові голуби досі використовуються для передачі листів у важкодоступні райони. А в деяких містах (наприклад, в англійській Плімуті) голубів використовують як максимально швидкої передачі зразків з кров’ю з лікарень в лабораторії. Оскільки автомобільні пробки на дорогах далеко не завжди дозволяють зробити це швидко з допомогою звичайного транспорту.
Як виглядає поштовий голуб
Поштовий голуб – це не зовсім порода, а швидше птиці з набором певних якостей, які дозволяють їм найкращим чином впоратися із завданням надійного транспортування послань в самих складних умовах на великі відстані з максимальною швидкістю. Ці якості вироблялися і тренувалися у поштових голубів протягом тривалого часу. Деякі з них є вродженими.
Поштові голуби найчастіше бувають великих розмірів, ніж звичайні домашні птахи. Але головне, що вони являють собою практично суцільний клубок м’язів і м’язів, щоб легко долати всі можливі перешкоди. Забарвлення у них може бути практично будь-яким. Крила завжди довгі і сильні, хвіст і ноги зазвичай короткі. Дзьоб найчастіше досить товстий, іноді з великими наростами.
Найцікавішими у голуба є очі. У поштових голубів вони оточені голими повіками, які можуть бути досить широкими, як на фото.
Самі очі займають значну частину всередині черепа і визначають надзвичайну гостроту зору у голубів. Крім того, вони мають властивість вибіркової фокусування. Тобто вміють концентрувати погляд на найважливіших речах, повністю ігноруючи все інше. А для визначення різниці між світлом і темрявою їм взагалі очі не потрібні, вони відчувають її шкірою.
Політ у поштових особин більш швидкий і прямий, причому вони витягають шию сильніше, ніж інші домашні голуби.
В середньому тривалість життя поштових голубів складає близько 20 років, з яких не менше 15 років вони присвячують своїй службі.
Як працює голубина пошта
Голубина пошта може працювати лише в одному напрямку, і заснована на здатності птахів знаходити місце, де вони були виховані, практично на будь-якій відстані і в найскладніших умовах. Людина, що бажає відправити повідомлення в яку-небудь точку, повинен забрати звідти поштового голуба і забрати з собою в клітці або контейнері. Коли, через деякий час йому знадобиться переслати листа, він прикріплює його до лапці голуба і випускає на свободу. Голуб завжди повертається в рідне голуб’ятник. Але послати відповідь за допомогою однієї і тієї ж птахи не можна, та й упевнитися в тому, що повідомлення отримане, теж важко. Тому зазвичай в певних місцях будували великі голубники, в яких містили, як своїх птахів, так і тих, що були вирощені в інших населених пунктах. Звичайно, у голубиної пошти були й інші недоліки: в дорозі птицю могли підстерігати хижаки або мисливці, іноді важкі погодні умови не дозволяли голубу виконати до кінця свою місію. Тим не менш, до винаходу радіо, голубина пошта була найшвидшим способом передати те чи інше повідомлення.
Як поштові голуби визначають куди летіти
Незважаючи на те, що поштового голуба, випущеному на волю, треба лише повернутися додому, це далеко не завжди легко зробити. Адже птахів часом відвозили в закритих контейнерах за тисячі кілометрів від рідного дому і навіть вводили в глибокий наркоз по дорозі. Незважаючи на це, голуби все ж благополучно знаходили дорогу додому. Вчених здавна цікавило, як поштові голуби визначають правильний напрямок у далекій і абсолютно незнайомій місцевості і знаходять дорогу до адресата.
По-перше, ними керує глибоко закладений інстинкт, схожий на той, який веде перелітні зграї птахів переміщатися восени-на південь, а навесні повертатися назад. Тільки поштові голуби повертаються або в місце, де народилися, або туди, де залишився їхній партнер або партнерка. Цей інстинкт отримав навіть спеціальне найменування – хоуминг (від англійського слова «home», що в перекладі означає дім).
Повністю механізм орієнтації поштових голубів в просторі ще не з’ясований. Існують лише безліч гіпотез, кожна з яких має те або інше підтвердження. Швидше за все, має місце одночасний вплив декількох факторів, які допомагають поштовим голубам правильно визначати напрямок.
Насамперед, поштові голуби відрізняються високим ступенем розвитку головного мозку і пам’яті, а також гострим зором. Поєднання цих факторів допомагає запам’ятати величезну кількість інформації, пов’язаної з багатокілометровими маршрутами. Голуби здатні використовувати сонці або інші небесні світила в якості орієнтира, і, схоже, ця спроможність у них вроджена.
У птахів також виявлено наявність так званого «природного магніту». Він дозволяє визначати ступінь напруженості магнітного поля в місці народження і перебування голуба. А потім, звіряючись з магнітними лініями всієї планети, дізнаватися правильний напрямок шляху.
Не так давно з’явилася і вже була підтверджена версія про те, що орієнтації голубів у просторі допомагає система инфразвуков. Ці нечутні для вуха людини коливання з частотою менше 10 Гц, чудово сприймаються голубами. Вони можуть передаватися на значні відстані і служити орієнтирами для птахів. Існує також версія про те, що поштові голуби знаходять шлях додому завдяки запахам. Принаймні, птахи, у яких відсутній нюх, збивалися з шляху і часто не долітали до будинку.
Був поставлений експеримент, коли на спину птахам поміщали крихітний радіопередавач з антеною. За отриманими з нього даними можна було зрозуміти, що голуби, повертаючись додому, летять не по прямій, але періодично змінюють напрямок. Хоча загальний вектор їхнього руху залишається правильним. Це дозволяє припустити, що при кожному відхиленні від маршруту спрацьовує якийсь найбільш зручний у даний момент спосіб орієнтації.
Швидкість поштового голуба
Голубина пошта не дарма вважалася однією з найшвидших до розвитку сучасних телекомунікаційних засобів. Адже поштовий голуб летить в середньому зі швидкістю 50-70 км/ч. Нерідко його швидкість польоту досягає 90-100 км/год, А це вже більше, ніж швидкість поштового поїзда. В залежності від погодних умов літають голуби на висоті 110-150 м.
Скільки може пролетіти поштовий голуб
До певного часу вважалося, що максимальна відстань, яку може подолати поштовий голуб, становить близько 1100 км. Але згодом були зафіксовані факти і більш тривалих подорожей, в 1800 км, і навіть понад 2000 км.
Що зазвичай доставляють поштові голуби
У колишні часи поштові голуби переносили в основному інформаційні послання на тканини, папірусі або папері. Особливу роль вони відігравали в часи різноманітних військових конфліктів, коли потрібно було тримати зв’язок з облоговими містами або доставляти важливі накази.
Згодом з’ясувалося, що ці птахи здатні переносити вантаж, що становить приблизно 1/3 від їх ваги, тобто близько 85-90 р. В результаті, поштових голубів стали використовувати не тільки для передачі паперових повідомлень, але і для всіляких експериментів. До них прикріплювали міні-фотокамери, і птахи виконували роль розвідників і фотокореспондентів. У кримінальних колах голуби досі використовуються для передачі невеликих цінних предметів або навіть пакетиків з наркотиками.
Породи поштових голубів з фотографіями і назвами
Породи поштових голубів виводилися швидше з метою відібрати найбільш міцних і витривалих індивідів, здатних долати великі відстані і численні перешкоди. Відмінною їх особливістю вважаються яскраво виражені кола навколо очей.
Англійські
Однією з найстаріших порід вважаються англійські поштарі. Їх багата родовід, так само як і в бельгійських поштових голубів, сходить ще до країн Стародавнього Сходу та Єгипту. Відрізняються гарною зовнішністю і відмінними швидкісними даними. Птахи мають великий розмір тулуба, середню голову і великі очі з століттями. Пір’я жорсткі. Дзьоб товстий, довгий і прямий, з бородавчастими наростами. Колір оперення може бути практично будь-яким: білим, сизим, чорним, жовтим, каштановим і строкатим.
Бельгійські
Поштові голуби-бельгійці також існують з найдавніших часів. Форма тіла у них більш округла, а груди потужна і добре сформована. Ноги і шия досить короткі. Хвіст вузький невеликого розміру. Укорочені крила зазвичай щільно притиснуті до тулуба. Очі темні зі світлими століттями. Забарвлення може бути найрізноманітнішим.
Росіяни
Російські поштові голуби були виведені шляхом схрещування європейських порід з місцевими птахами. В результаті вийшли досить великі особини з витонченою формою голови і потужними крилами, зазвичай щільно притиснутими до тулуба і загинаються на краях. Дзьоб гострий, середньої довжини. На довгих сильних лапах повністю відсутня оперення. Очі мають відмітний оранжево-червоний колір. Найчастіше ці поштові голуби бувають білими, але іноді серед них зустрічається і сізо-строкате забарвлення.
Дракони
Так звані дракони – також відомі як поштових голубів з давніх часів. Вони дуже активні, мають чудову просторову орієнтацію, невибагливі в утриманні. Статура щільне, голова велика з великими очима. Яскраво помаранчевий колір очей добре поєднується з довгим дзьобом. Крила міцні, хвіст зазвичай опущений вниз.
Німецькі
Поштові голуби були виведені німецькі порівняно недавно при використанні голландських і англійських порід. Селекціонери більшу увагу приділяли зовнішнім параметрам птахів, таким як швидкий ріст і красива зовнішність. Втім, швидкість польоту також не була залишена без уваги. Голуби вийшли досить компактних розмірів з довгою шиєю, великими очима і невеликим міцним дзьобом. Довгі ноги і короткий хвіст завершують загальну картину вигляду птиці. Найчастіше зустрічається білий і сірий оперення, хоча бувають і червонуваті, жовтуваті, бурі птиці.
Особливості спортивних голубів
На сьогоднішній день поняття поштовий голуб вважається вже застарілим. Подібних голубів прийнято називати спортивними. Після декількох років змісту і дрессировок птахи беруть участь у спортивних змаганнях, де демонструють свої льотні якості, красу і витривалість. Відповідно всі вищеописані особливості поштових голубів також притаманні і спортивним особинам.
Скільки коштують поштові голуби
Звичайно, звичайного поштового голуба можна купити зовсім недорого, в середньому за 800-1000 рублів. Інтернет рясніє подібними пропозиціями. Але ніхто не дасть гарантії того, що подібна птах може добитися великих успіхів і стати переможцем у змаганнях. У спеціальних клубах і розплідниках ціна на пристойного спортивного голуба з родоводу починається вже з 10000 рублів.
В європейських країнах, заводчики, які займаються розведенням елітних порід спортивних голубів, продають своїх птахів в середньому вже за 10-15 тисяч євро. А одним з найдорожчих став голуб на прізвисько «Dolce Vita», проданий за 330000 $.
Але і це не є межею. Найдорожчим за всю історію поштовим голубом, занесеним в книгу рекордів Гіннеса, стала птиця по кличці Армандо, продана в Китай на аукціоні в Східній Фландрії за 1,25 мільйона євро.
Як вчать поштових голубів
Бажано, щоб поштовий голуб народився в тому місці, куди буде згодом повертатися. В крайньому випадку, можна взяти на виховання 20-тижневого пташеня, але не старше. Краще мати власну голубину пару або підкладати яйця під свою голубку.
Якщо пташенята народилися від власних голубів, то приблизно у віці 3 тижнів їх відселяють від батьків і привчають до самостійного життя.
Рада! Головне – врівноважено ставитися до птахів, лише закріплюючи позитивні прояви і не виявляючи ніяких ознак нервозності і насильства. Голуби повинні рости ручними і спокійними.
У 2-3 місячному віці пташенята починають проявляти інтерес до польотів, і їх можна випускати літати неподалік від голубники. Якщо є необхідність швидше навчити птаха, то після випуску її ганяють, не даючи приземлитися. У звичайних умовах можна просто тримати вольєр весь день відкритим.
Одночасно необхідно привчати голуба до переносний клітці. Спочатку просто закривати в ній на ніч, потім в машині катати на невеликі відстані (до 15-20 км) і випускати.
Поступово відстань збільшують, доводячи його до 100 км. Якщо спочатку випускають птахів зграями, то потім роблять це поодинці, щоб голуби звикали орієнтуватися на місцевості самостійно.
Коли голуб буде повертатися додому раніше, ніж його господар, вправи можна ускладнювати, випускаючи птахів в сутінки, в похмуру або дощову погоду.
Після тривалих польотів (близько доби і більше) голубам необхідно давати повноцінний відпочинок перед тим, як випускати на нове завдання.
Розведення поштових голубів
Зазвичай нові голубники заселяють пташенятами у віці від 20 до 30 днів. Кожну птицю окольцовывают або таврують і заносять відомості про неї (номер, стать, дата народження) у спеціальну книгу. Голубята можуть вважатися дорослими вже у віці 5 місяців, і в 6 місяців їм підбирають пару. Зазвичай голубка відкладає два яйця. Щоб вони розвивалися одночасно, після знесення першого яйця його прибирають на добу-дві в темне тепле місце, а замість нього підкладають пластмасове. І лише після знесення другого яйця, перше повертають на місце. Яйця насиджують по черзі обидва батьки.
Увага! Запліднене яйце зазвичай на 3-4 день висиджування з напівпрозорого стає матово-білим, а потім свинцево-сірим.
Якщо до моменту вилуплення обидва яйця виявляться нежиттєздатними, то батьківського парі голубів необхідно підкласти для відгодівлі хоча б одного пташеняти з іншого гнізда. Адже в зобах самця і самки накопичується спеціальна поживна рідина і якщо не дати їй виходу, то птахи можуть захворіти.
Пташенята з’являються зазвичай на 17 день. Вони сліпі й безпорадні і батьки годують їх перші 10-12 днів спочатку живильним соком з зобу, потім разбухшими зернами. На 14 день пташенята голубів покриваються пухом, і батьки продовжують зігрівати їх тільки в нічний час.
Голуби живуть парами і залишаються вірними своїй половині протягом усього життя. У літній період вони можуть здійснити до 3-4 кладок. Взимку, в холод кладка яєць, як правило, зупиняється. Кращі голуби зазвичай з’являються від птахів у віці 3-4 років.
Годують голубів зазвичай 3 рази в день, згодовуючи за тиждень близько 410 г корму на одну птицю. При посилених тренуваннях поштових голубів кількість корму збільшують у два рази. Більша кількість корму їм потрібно також у період линьки і особливо в морозні дні, щоб зігріватися зсередини. До складу корму входить в основному жовтий польовий горох і вика. Для міцної яєчної шкаралупи необхідні добавки крейди, піску та солі. Добавки тваринної їжі сприяють гармонійному розвитку пташенят голубів і розмноженню. Воду в поїлках необхідно регулярно міняти. Крім того, влітку птахам необхідна вода для купання.
Цікаві факти про поштових голубів
Голуби за всю історію існування з людиною показали себе як витривалі і вірні створення, які надали безліч безцінних послуг.
Висновок
Голубина пошта на сьогоднішній день не користується такою популярністю, як в минулі роки. Але явище вільного орієнтування голубів в зовсім незнайомій місцевості настільки загадково, що інтерес науковців до його розшифровці донині не слабшає.
