Гострий гломерулонефрит — раптово почалося захворювання нирок, що характеризується пошкодженням маленьких кровоносних судин клубочкового апарату. В результаті запалення відбувається недостатня фільтрація відходів і надлишок рідини в організмі, що призводить до появи крові та білка в сечі, набряків обличчя і щиколоток, підвищення артеріального тиску. При несвоєчасному зверненні за медичною допомогою захворювання може розвинутися в хронічного ниркову недостатність.
Гострий гломерулонефрит зазвичай зустрічається у чоловіків до 40 років, літніх людей і дітей у віці від 5 до 12 років. Найбільш поширеними причинами захворювання є бактеріальні інфекції, які виникають внаслідок зараження організму стрептококами бета-гемолітичний групи A: фарингіт, отит, синусит, піодермії, скарлатина, пневмонія. У деяких випадках гострий гломерулонефрит виникає після перенесеної вірусної інфекції.
- Епідеміологія
- Причини
- Ознаки
- Діагностика
- Лікування
- Можливі ускладнення
- Профілактика
- Гострий гломерулонефрит у дітей
Епідеміологія
Згідно з даними державної статистики, рівень поширеності гломерулонефриту на території Росії починаючи з 2000 року поступово зростає і на 2010 рік складає приблизно 10 хворих осіб на 10 000 населення. За даними зверненнями при гломерулонефриті переважають чоловіки, середній вік пацієнтів складає 40 років. У таблиці наведено дані про поширеність захворювань органів сечостатевої системи у Росії за 2006-2010 рр. (на 10 тис. населення):
Причини гострого гломерулонефриту
Найбільш частими зустрічаються причинами розвитку гострого гломерулонефриту є бактеріальні і вірусні інфекції. Причому в першому випадку захворювання виникає в результаті зараження організму стрептококами бета-гемолітичний групи A: фарингіт, отит, синусит, піодермії, скарлатина, пневмонія. У другому випадку причиною може стати вітряна віспа. Запальні захворювання печінки, цукровий діабет, СНІД та аутоімунні захворювання, такі як вовчак, підвищують ризик розвитку гломерулонефриту.
Тривале застосування деяких лікарських засобів в числі яких знаходяться нестероїдні протизапальні препарати (ібупрофен або аспірин) також збільшує ризик розвитку захворювання.
Етіологія та патогенез
Ниркові клубочки — кулясті структури, що є частиною нефрона. Нефрон в свою чергу складається з одного такого клубочка і системи канальців, в яких здійснюється зворотне всмоктування і виділення речовин. Саме тут утворюється первинна і вторинна сеча, яка після повної фільтрації надходить у сечовий міхур і через сечовід виводиться з організму через сечовипускальний канал.
При зараженні організму стрептококами бета-гемолітичний групи A відбувається формування імунних комплексів, які застряють в нирковому клубочку, викликаючи запальну реакцію. В результаті порушується фільтрація крові, відбувається затримка води, в сечі з’являється кров і білок. Організм стикається із захворюванням на гострий гломерулонефрит.
Рубцювання клубочків
Однією з поширених причин виникнення гломерулонефриту вважається рубцювання клубочків, яке відбувається при наявності цукрового діабету або вовчака у пацієнта. Поразка клубочка призводить до утворення білка в сечі і в кінцевому підсумку до ниркової недостатності.
Діабетична нефропатія або діабетична хвороба нирок є основною причиною ниркової недостатності у багатьох країнах світу. У будь-якої людини з цукровим діабетом може розвинутися дане захворювання. Високі рівні глюкози збільшують приплив крові до нирок, підвищуючи процес фільтрації і артеріальний тиск. В результаті капілярах клубочків і наноситься істотної шкоди.
Зменшити ризик ушкодження нирок можна за допомогою контролю харчування і споживання глюкози. Кров’яний тиск необхідно підтримувати на рівні 140/90 мм рт. ст.
Ознаки гострого гломерулонефриту
Нирки виконують ряд життєво важливих функцій в організмі людини:
- проводять фільтрацію відходів з крові за допомогою виробництва сечі, запобігаючи накопиченню небезпечних шкідливих речовин в організмі;
- регулюють концентрацію електролітів і мікроелементів (натрію, кальцію і калію), а також кількість рідини в організмі;
- виробляють гормони, які контролюють інші функції організму: регуляцію артеріального тиску, підтримка кісткової маси і виробництво червоних кров’яних тілець.
Враховуючи важливу роль нирок у підтриманні загального стану здоров’я, гломерулонефрит та ниркова недостатність викликають досить різноманітні симптоми, особливо при гострій формі захворювання:
- набряклість обличчя і гомілок при пробудженні;
- червоно-коричнева сеча з вмістом крові;
- зменшення добового виділення сечі;
- високий кров’яний тиск.
Несвоєчасне звернення до лікаря може погіршити ситуацію і спровокувати виникнення хронічної ниркової недостатності, при якій відбувається нездатність нирок видаляти токсини і зайву рідину з організму. При наявності хронічної ниркової недостатності на пізній стадії можуть виникнути такі симптоми:
- втрата здатності до ясного мислення;
- посмикування м’язів або судоми;
- шкірний свербіж;
- задишка, втома і головні болі;
- нудота і блювання;
- жовтувато-коричневий колір шкіри;
- втрата апетиту і ваги;
- високий кров’яний тиск;
- кровотеча з носа;
- опухлі руки, ноги і очі.
Симптоми можуть посилитися при відсутності лікування, в результаті може наступити кома.
Діагностика гломерулонефриту
Пошкодження нирок при гломерулонефриті відбувається поступово, перші симптоми проявляються через 3-4 тижні після ангіни та інших бактеріальних інфекцій. В окремих випадках захворювання виявляють випадково, в ході аналізу крові або сечі. Якщо при огляді у лікаря виникає підозра на гломерулонефрит, призначаються додаткові обстеження та лабораторні тести:
- аналіз крові;
- аналіз сечі на уринолизис;
- УЗД нирок або черевної порожнини;
- КТ нирок або черевної порожнини;
- рентгенографія нирок, сечоводів і сечового міхура;
- рентген грудної клітки (при підозрі на серцеву недостатність);
- біопсія нирок.
Аналіз крові дозволяють виявити скупчення шкідливих речовин в крові (сечовини). Аналіз сечі дозволяє визначити наявність білка або червоних кров’яних тілець, які при звичайній ситуації повинні там бути відсутнім. Ультразвук і КТ показують розмір нирок, які можуть збільшитися в об’ємі при гломерулонефриті і будь-яких інших порушень, таких як пухлини або закупорки.
Біопсія нирки може бути виконана у разі остаточного підтвердження діагнозу. За допомогою ультразвуку в нирку вводиться тонка голка для взяття невеликого зразка тканини, яку досліджують під мікроскопом для виявлення патології або захворювання.
УЗД нирок або черевної порожнини
Лікування гострого гломерулонефриту
При гострій формі гломерулонефриту завдання лікаря полягає у зниженні вірогідності виникнення симптомів захворювання і запобігання подальшого пошкодження нирок. Якщо у пацієнта розвивається гіпертензія лікар призначить прийом антигіпертензивних препаратів для зниження артеріального тиску. При наявності бактеріальної інфекції призначається антибіотикотерапія, причому приймати лікарські засоби необхідно так, як це вказано фахівцем, навіть якщо симптоми інфекції зникають через кілька днів лікування.
Кортикостероїди та імунодепресанти використовуються для придушення вогнищ запалення, сечогінні засоби допомагають знизити гіпертонію і нормалізувати кров’яний тиск. Зазвичай рекомендується приймати сечогінні вранці або в обід, щоб уникнути необхідності вставати вночі для походу в туалет.
На основі результатів аналізу крові лікар може призначити прийом вітамінів або мінералів для підтримання електролітного балансу. При гострому гломерулонефриті доведеться скоротити споживання рідини та виключити з раціону напої або харчові продукти, що містять алкоголь, високі рівні білка, солі і калію. Дієтичні обмеження не потрібні якщо пошкодження нирок незначні.
У важких випадках гломерулонефриту може знадобитися діаліз — видалення з організму продуктів обміну речовин і зайвої рідини. Процедура повністю не виліковує захворювання, тому після її проведення пацієнт повинен дотримуватися спеціальної дієти, обмежити споживання рідини і приймати ліки відповідно до рецепту.
При необхідності лікар може призначити пересадку нирки. В даний час такі операції стали досить поширеним явищем і в більшості випадків закінчуються успішно. Після вдалої пересадки пацієнт може вести нормальний, здоровий спосіб життя.
Можливі ускладнення
Гломерулонефрит може призвести до гіпертонії, серцево-судинної недостатності, набряків легенів і пошкодження інших органів. Без належного лікування у пацієнта може виникнути термінальна стадія захворювання, при якій необхідний регулярний діаліз або трансплантація нирки, щоб залишитися в живих.
Профілактика захворювання
Більшість форм гломерулонефриту можна запобігти, але існує декілька способів зниження ризику:
Ризик виникнення гломерулонефриту може бути знижений при дотриманні здорового способу життя, виконання регулярних спортивних вправ, якісний сон і здорове харчування. Дані рекомендації також дозволяють знизити ризик інфекцій і гіпертонії.
Гострий гломерулонефрит у дітей
Гострий гломерулонефрит зустрічається у дітей у віці від 5 до 12 років після виникнення різних інфекційних, запальних та алергічних захворювань: фарингіту, отиту, синуситу, піодермії, скарлатини та імпетиго. Характерними ознаками гломерулонефриту є:
- набряки частин тіла;
- болі в животі і блювота;
- пофарбована в червоний колір сеча;
- високий артеріальний тиск.
При відвідуванні лікаря і постачання діагнозу призначається спеціальна дієта, антигіпертензивна терапія (при високому кров’яному тиску) і антибіотики широкого спектру. Згідно з медичними даними, захворювання повністю виліковується приблизно через 18 місяців.
Список літератури
1. О. Н. Сігітова, Е. В. Архипов. Епідеміологія хронічного гломерулонефриту у дорослого населення. — 2012.
2. Н.А. Томіліна. Епідеміологія хронічних захворювань нирок за даними Московського нефрологічного центру ниркової недостатності. — 2005.
