Глаукома – в сучасному світі, це одне з найпоширеніших захворювань, яке до того ж з кожним роком стає все більш молодші. Виною цього є технічний прогрес змушує людей все більшу частину часу присвячувати роботі за моніторами і екранами.
У медицині під глаукомою увазі кілька десятків різновидів очних захворювань, які призводять до раптового або поступового підвищення внутрішньоочного тиску внаслідок чого настає повна або часткова сліпота.
Причини і механізми розвитку глаукоми.
Основною причиною, яка призводить до розвитку даного офтальмологічного захворювання є підвищення внутрішньоочного тиску. Але глаукома може виникнути і у пацієнтів з нормальним тиском, що може значно ускладнити процес встановлення діагнозу. Також існують і інші, не менш поширені, причини захворювання. До них, наприклад, можна віднести: запалення, операції, проведені на оці або на мозку ( наприклад, трепанація черепа), наслідки неправильно вилікуваного очного захворювання, пухлини, цукровий діабет, травми, а в деяких випадках навіть застосування лікарських препаратів.
Різновиди глаукоми.
Глаукома ділиться на кілька видів, залежно від причин, які спровокували її поява, від перебігу хвороби і т. д. За походженням глаукома підрозділяється на:
– первинна – пов’язана з порушенням дренажної системи ока, яка в свою чергу призводить до погіршення відтоку внутрішньоочної рідини;
-вторинна – виникає як ускладнення після неправильно проведених очних операцій, в результаті перенесеного пацієнтом цукрового діабету, через перенесених черепно – мозкових травм.
– комбінована (змішана)- причиною її виникнення є раз – особисті дефекти виникають при розвитку очей.
За віком виникнення глаукома ділиться на :
– вроджену ( її перші симптоми з’являються у дитини , якій не більше 3 років);
– інфантильна (зустрічається у віці від 3 до 10 років);- ювенальна ( нею страждають хворі у віці від 11 до 35 років);
– глаукома дорослих.
Залежно від механізму підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома ділиться на відкритокутова і закритокутова. Відкритокутова глаукома найпоширеніша, так як зустрічається у 9 пацієнтів з 10 які страждають даним захворюванням. При даній формі захворювання райдужно – рогівковий кут відкритий ( звідси і походження назви). З-за цього дефекту порушується відтік внутрішньоочної рідини із-за чого відбувається її накопичення. Накопичена рідина сприяє поступовому але постійного підвищення внутрішньоочного тиску. Це й стає причиною руйнування зорового нерва і виникнення сліпоти.
Закритокутова глаукома ( нею страждають пацієнти з далекозорістю у віці від 30 до 35 років)- виникає із – за дії факторів, які призводять до розширення зіниці ( наприклад, тьмяне світло, проведення деяких офтальмологічних процедур, застосування лікарських препаратів). Відбувається блокування райдужною оболонкою відтоку внутрішньоочної рідини. При даній формі захворювання відбувається швидкий процес затвердіння очного яблука і несподіване підвищення тиску призводить до затуманення зору.
За рівнем внутрішньоочного тиску, глаукома ділиться на захворювання з підвищеним тиском і без нього.
За ступенем ( стадій ) розвитку розрізняють такі види захворювання: початкова стадія ( поле зору ще відносно нормальне), вторинна стадія( розвинена)- виражене зміна поля зору), третя стадія – спостерігається концентричне звуження меж поля зору, термиальная ( четверта)- у більшості випадків спостерігається повна втрата зору.
Глаукома у дорослих.
Найпоширенішим видом глаукоми, яким хворіють в більшості випадків у віці від 35 років є первинна глаукома. В даному випадку, втім як і у всіх інших, точний діагноз може встановити лише лікар – офтальмолог. Як правило, цей діагноз можна встановити лише після того як буде измерянно внутрішньоочний тиск. Ця процедура проводиться двома способами: промацуванням очного яблука і за допомогою спеціальних пристроїв ( тонометрів). Але навіть якщо виявлено підвищений внутрішньоочний тиск, то це ще не свідчить про наявність захворювання. Якщо окуліст все ж запідозрив глаукому, проводиться спостереження за внутрішньоочним тиском. Тиск вимірюється 5 разів на день протягом 5 – 7 днів. При встановленні діагнозу глаукома проводиться лікування, головною метою якого є збереження зору. При затягуванні лікування у дорослих може відбутися повна втрата зору. При відсутності очікуваного ефекту від медикаментозного лікування. Призначається лазерна корекція зору. Хворий глаукомою повинен знаходитися на постійному обліку у лікаря – офтальмолога.
