Гідронефроз нирок у плода — розширення ниркових мисок і чашечок, яке можна виявити під час допологової діагностики в першому триместрі вагітності. У більшості випадків захворювання вважається перехідним фізіологічним станом і вкрай рідко може бути пов’язано з вродженими аномаліями нирок і сечовивідних шляхів. Тим не менш, виявлення гідронефрозу на ранній стадії розвитку дає змогу зробити певні заходи терапії, які допомагають звести до мінімуму несприятливі наслідки захворювання.
- Класифікація
- Причини захворювання
- Діагностика та лікування при вагітності
- Діагностика і лікування після народження
Класифікація гідронефрозу
Ступінь розвитку гідронефрозу оцінюється за шкалою від 0 до 4 (нуль – відсутність захворювання, 4 – важка ступінь). Класифікація використовується для надання необхідної допомоги і при прийнятті рішень щодо лікування основної причини захворювання.
Важкі випадки гідронефрозу вимагають проведення постійних медичних обстежень. При виявленні III і IV ступеня захворювання зазвичай проводять сканування нирок.
Причини гідронефрозу
Дилатація
Найбільш часта причина утворення гідронефрозу, яку можна виявити на допологової діагностики є варикозне розширення вен малого тазу. Розширення до 15 мм кваліфікується як легкий та середньої важкості гідронефроз, більше 15 мм відноситься до важкої форми захворювання.
Обструкція сечоводу або закупорка
Перешкода для відтоку сечі може відбутися в двох місцях:
Уретральна обструкція (клапани задньої уретри)
Дуже часто непрохідність уретри виявляється під час вагітності у немовлят чоловічої статі. Задній клапан впливає на здатність до спорожнення сечового міхура, саме тому в результаті його закупорки відбувається розширення нирок.
Полікістоз нирок
Полікістоз нирок являє собою захворювання, при якому відбувається повна закупорка сечоводу. В результаті нирки не можуть виробляти сечу, нормально розвиватися і функціонувати. Зазвичай полікістоз зачіпає тільки одну нирку. Тому при працюючій другий нирці немовлята, як правило, народжуються з абсолютно нормальними двома здоровими нирками.
Міхурово-сечовідний рефлюкс
Міхурово-сечовідний рефлюкс — зворотний струм сечі з сечового міхура в сечовід, який відбувається в результаті порушення функціонування сфінктера. Діти з рефлюксом мають більш високий ризик зараження інфекцією сечовивідних шляхів, тому при їх народженні в цілях профілактики призначається курс прийому антибіотиків.
Діагностика та лікування при вагітності
Гідронефроз під час вагітності зазвичай діагностується двома способами:
Після виявлення захворювання призначається ряд додаткових тестів для визначення класифікації та встановлення причини його виникнення. Рання діагностика і лікування урологічної патології може запобігти інфекції сечових шляхів, необоротне ушкодження нирок або утворення рубців у дитини.
У рідкісних випадках тяжкої обструкції обох нирок і нестачі амніотичної рідини потрібно допологове втручання з метою полегшення симптомів. Вкрай важливо, щоб при ухваленні рішення лікуючий лікар порадився з неонатологом, дитячим урологом і перинатологом.
Діагностика і лікування після народження
Після народження немовляти, на основі даних про симптоми і ступеня розвитку гідронефрозу, лікарем призначається профілактичне лікування антибіотиками, прийом яких необхідно здійснювати один раз в день. Типи лікарських засобів підбираються індивідуально і залежать від зростання і ваги дитини, а також можливої алергічної реакції організму на речовини препарату.
Перше УЗД виконується після виписки з лікарні, але існує кілька факторів, коли діагностика проводиться в перші кілька днів після народження:
- двостороння дилатація;
- маловоддя при вагітності;
- ускладнення після пологів;
- невизначеність результату УЗД.
Микционная цистоуретрография. Дослідження надає лікареві можливість діагностики міхурово-сечовідного рефлюксу (зворотний струм сечі з сечового міхура в сечовід) на основі даних про форму та розміри сечового міхура і його шийки. Отримана інформація також дозволяє визначити роботу сечовипускального каналу і переконатися у відсутності якої-небудь закупорки.
Новонародженим з міхурово-сечовідний рефлюксом можуть бути призначені антибіотики для запобігання розвитку інфекцій сечовивідних шляхів. Спостереження здійснюється з допомогою періодичних оглядів УЗД і микционной цистоуретрографии.
Дітям з обструкцією або закупоркою сечовивідних шляхів може знадобитися хірургічна корекція. При цьому у багатьох немовлят дані порушення можуть бути незначними; проходження планових обстежень здійснює раз у кілька місяців.
Список літератури
1. Liang CC, Cheng PJ, Lin CJ et al. Пренатальна діагностика плоду. — 2002. — Посилання на публікацію
2. Gloor JM. Виявлення гідронефрозу у плода на пренатальній діагностиці. — 1995. — Посилання на публікацію
