Чому виникає бактеріальний вагініт? Способи його лікування.

[frame]
Зміст статті:

Особливості атрофічної форми
Медикаментозне лікування
Лікування засобами народної медицини

[/frame]
Вагініт, вульвіт, кольпіт, вульвовагініт – все це різні назви одного і того ж захворювання жіночих зовнішніх статевих органів і піхви, що виражається запальним процесом. Все патології відносяться до групи запальних захворювань нижнього відділу статевих органів.

В свою чергу в залежності від збудника бактеріальний вагініт класифікується на:

Запалення специфічної етіології, причинами яких стали гонококи, мікоплазми, хламідії, трихомонади, уреаплазми, кандиди або віруси;
Не специфічні запалення, спровоковані кишкової або синьогнійною паличкою, стафілококами, стрептококами.

Протягом вагініту представлено 2 формами:

Гострою – з яскраво вираженими ознаками;
Хронічної – безболісною, але з проявом постійного свербіння.

Зміст

Експрес-метод лікування вагініту

[frame][/frame]

Причинами вагініту можуть виступати наступні явища:

Тривалий прийом антибіотиків, що призводить до дисбактеріозу кишечника і піхви;
Порушення в роботі ендокринної системи;
Вживання цитостатичних препаратів при ракових захворюваннях;
Цукровий діабет, при якому найчастіше розвивається дріжджовий кандидоз – молочниця;
Захворювання крові (лейкоз у гострій і хронічній формі, всі ступені анемії);
Збій в роботі імунної системи;
Неправильне будова статевих органів – рідкісна патологія, але порушує нормальне функціонування жіночої статевої системи.

Симптоми захворювання такі:

Печіння і сверблячка зовнішніх статевих органів;
Рясні виділення з піхви, які бувають молочними або сирнистими, пінистими або гнійними, а в ускладнених випадках – кров’яні;
Сухість слизової оболонки піхви, характерна для старечого вагініту;
Неприємний запах з статевих шляхів, їх почервоніння і припухлість;
Болі внизу живота ниючого характеру;
Прискорене сечовипускання;
Підвищення температури тіла;
Хворобливі відчуття при статевому акті.

Особливості атрофічної форми вагініту

У період менопаузи даний діагноз встановлюють майже у половини жінок через 7 – 10 років від закінчення останньої менструації. Причиною розвитку патології є дефіцит естрогенів – статевих гормонів. Розрізняють 2 різновиди цього захворювання – постменопаузальную і форму, пов’язану з штучною менопаузою. Статевим шляхом воно не передається.

[notice]Якщо для звичайного вагініту характерно велика кількість виділень, то при атрофічній формі, навпаки, жінки страждають від сухості піхви. Виділень мало, вони кров’янисті. При огляді гінеколог спостерігає витончення і згладжування слизової піхви. При будь-якому контакті відбувається кровоточивість.[/notice]

Зрідка така форма протікає без яких-небудь симптомів. Для його діагностики в обох випадках фахівці вдаються до цілого ряду досліджень:

Огляд внутрішніх статевих органів за допомогою гінекологічного дзеркала;
Взяття мазків на цитологічне обстеження з метою виключення розвитку онкологічного процесу;
Визначення рн піхвового вмісту;
Взяття мазкой для бактеріологічного і бактеріоскопічного досліджень;
Проведення розширеної кольпоскопії.

Терапія атрофічної форми вагініту спрямована на заповнення локальної гіпоестрогенії. Гінеколог-ендокринолог не повинен призначати антибіотики з-за відсутності у захворювання інфекційного компоненту. Всі препарати повинні бути тільки гормональними – системними та місцевими (свічки, крем, мазь). Системне призначення гормональних ліків проводять при поєднанні у пацієнток симптомів урогенітальної атрофії та клімактеричного синдрому, і в лікувально-профілактичних цілях остеопорозу і серцево-судинних захворювань.

Тому звичайним лікуванням виявляється місцеве гормональне з введенням свічок у піхву або обробкою його маззю. Перевагою такої терапії можна назвати швидке отримання лікувального ефекту і відсутність системних впливів. Найчастіше з цією метою лікарі призначають препарати естріолу.

Медикаментозне лікування бактеріального вагініту різновиди

Лікувати вагініт в будь-яких його проявах потрібно обов’язково разом із статевим партнером. Завданням лікаря є правильний підбір комплексного лікування. А він передбачає наступне:

призначення етіотропних препаратів, що чинять безпосередній вплив на збудника. Антибіотики можуть вживатися внутрішньо у вигляді таблеток і місцево (свічки, мазі). При виборі того чи іншого препарату фахівець повинен враховувати тип хвороби і причини, що її викликала, а також чутливість до антибіотиків. При захворюванні лікування проводиться за допомогою антибіотиків пеніцилінового ряду, що володіють широким спектром дії, цефалоспоринів, нітроімідазолів, макролідів, препаратів полиенового ряду і протигрибкових засобів. При поєднанні препаратів з різних груп можна домогтися швидкого одужання.
Полегшення симптоматики захворювання сприяють дезінфікуючі розчини і антисептики, що використовуються місцево. Це можуть бути спринцювання і промивання, введення вагінальних свічок Йодоксид і Бетадин, содові ванночки і з марганцівкою, розчинами борної кислоти і перекису водню. Курс лікування антисептиками становить 2 тижні.
При наявності супутніх захворювань, які провокаторами бактеріального вагініту, в першу чергу позбавляються від них. Наприклад, при цукровому діабеті хвора повинна стежити за рівнем цукру в крові і не допускати його підвищення. Жінки з надмірною вагою повинні подбати про його зниження.

Лікування засобами народної медицини

Лікування за народними рецептами зазвичай пов’язано із застосуванням лікарських трав.

Розглянемо найбільш ефективні з них:

настій нагідок готують у термосі, заливаючи 1 столову ложку сухої сировини 2 склянками крутого окропу. Наполягають засіб протягом доби, після чого фільтрують і використовують для спринцювань. Ефективність настою виражається в швидкому знятті печіння та свербежу. Процедуру бажано проводити перед сном, приділяючи їй 10 хвилин. В цілому курс лікування календулою повинен тривати не менше 3 тижнів, в іншому випадку хвороба повернеться.

Корінь бадану подрібнюють і, заливши півлітра води, доводять до кипіння. Далі вогонь зменшують і відварюють корінь ще протягом 20 хвилин. Готовий засіб щільно закривають кришкою і залишають для настоювання на 5 годин. Після закінчення часу процідженим відваром спринцюються 2 рази на добу – перед нічним сном і після нього. Таке просте лікування повинно тривати 15 днів, після чого роблять тижневу перерву і проводять ще 1 курс. Особливо цей рецепт ефективний у лікуванні молочниці – кандидозного вагініту.