«Всі хвороби – від нервів». Ось саме такими причинами, що викликали булімію, і вважають медики. Булімія – це важке психічне захворювання. Адже постійне відчуття неповноцінності, ненависті до себе і своєї фігури, депресії. До того ж на людину може виявлятися постійна критика з боку оточуючих з приводу ваги і загального зовнішнього вигляду.
Суть булімії полягає в тому, що людина їсть все у необмежених кількостях. У нього посилюється апетит, постійно відчувається жахливий голод. І, природно, щоб контролювати свою вагу, людина, яка хворіє булімією, викликає блювоту після кожного прийому їжі. Не обходять стороною і різні проносні і сечогінні лікарські засоби.
Звичайно ж, булімія позначається на стані організму. У хворого спостерігаються загальна слабкість, головні болі, так і серйозні ускладнення роботи ЦНС та ендокринної системи. Може виникнути неврастенія, різні захворювання. Нерідкі випадки прийому в необмежених кількостях лікарських і наркотичних засобів. Виникають ниркова та серцева недостатачноти. Все це легко може привести до летального результату.
У хворих булімією часто спостерігаються різкі коливання у вазі від 3-х і навіть до 10 кілограмів за короткий проміжок часу.
Найчастіше люди, які страждають булімією, – це дівчата та жінки від 14 до 35 років. Булімію у близької людини виявити вкрай складно. Зазвичай булімію можуть приховувати кілька років, тому що явних ознак хвороби не спостерігається: у них у всіх нормальних вагу.
Нерідко булімія може призвести до ожиріння, так як людина може з’їдати самі калорійні продукти. Прийом весь процес поглинання їжі не контролюється. Природно, виникає така психологічна ситуація, при якій людині просто-напросто стає соромно за з’їдену їжу. І виникає відчуття, що необхідно терміново позбавитися від їжі в організмі.
І, природно, всі думки булимика кружляють біля одного – їжі. Тому страждають і близькі, і робота, і навчання. Тому коли виявляється, що вміст холодильника з’їдено, виникає величезне почуття провини.
Не варто думати, що лікування від булімії станеться саме по собі, варто лише взяти в себе в руки. Для цього потрібні місяці, а часом і роки психологічної реабілітації, щоб повністю позбутися цієї хвороби.
