Полив — мабуть, сама стомлююча робота городника. Зазвичай поливають звичайним шлангом, а на наступний день розпушують ущільнену землю.
Поряд з цим, у разі якщо напір занадто великий, то струмінь підмиває корені; у разі якщо дрібний — поливати доводиться досить довго. Крім цього, з’являється необхідність тягати за собою шланг з грядки на грядку, перекидати його через огірки-помідори, кожен раз ризикуючи пошкодити кущик…
По закінченні робіт шланг нужжно змотувати, оскільки залишати його у нас на городі не рекомендується: у разі якщо по периметру немає паркану — вкрадуть.
Така ситуація мене не влаштовувала, і я почала шукати інші методи поливу. Щоб не вельми клопітно, але максимально дієво. З’ясувалося, завдання в повній мірі вирішується, тільки в початку необхідно виконати деякі роботи по підготовці.
Гнотовий полив
Така система поливу городу відома досить давно, і вона активно використовується любителями кімнатних рослин. Наприклад, коли потрібно залишити своїх вихованців на 7-14 днів, горщики з рослинами ставлять на підлогу біля миски або відра з водою. Потім беруть відріз простого бинта, змочують, один кінець опускають у таз, а другий трохи прикопують в горщику. Квіти будуть вживати води стільки, скільки захочуть.
Точно також можна зробити і в городі. Близько грядки вкопують відра або бочки (щоб край був на рівні грунту), з яких йде гніт, прикопаний на глибину 10 див. На відкритому повітрі гнота повинно бути якомога менше, щоб вода не випаровувалася даремно. З цією ж метою ємність щільно прикривається кришкою.
Для фітіля підбирають тканину, погано піддається гниттю, ширина смуги — від 2 см (чим ширше, тим швидше буде йти полив). У цьому випадку, система поливу ділянки зводиться до наповнення ємності водою. Рослини беруть воду потроху, по мірі необхідності.
Така система поливу городу хороша, але мені не сподобалась:
- По-перше, все одно потрібен шланг, щоб наповнювати відра (або носити воду руками);
- По-друге, потрібно експериментувати з шириною гнота, щоб підібрати хороший варіант;
- По-третє, нереально здійснювати контроль вологість землі (зверху вона в будь-який час суха), не дивлячись на те, що це чисто психологічний фактор (об’єктивно полив йде дуже дієво).
Пологаю, що це самий нескладний метод поливу для дач, де господарі з’являються лише на вихідних і не мають можливості весь тиждень забезпечувати рослини водою. Наповнив ємності і нормально відправився до себе — рослини самі будуть пити.
Полив дірявими ємностями
Беремо пластикову пляшку, зрізаємо верхівку, на дні та в нижній частині шилом робимо дірочки, закопуємо у грунт на 2/3 (1/3 залишається над грунтом). Відрізану верхню частину можна буде застосовувати, як кришку. Такі пляшки вкопуються по всій грядці.
Система поливу ділянки дозволяє використовувати і п’ятилітрові баклажки або відра, або будь-які інші ємності, у яких можливо зробити дірочки. Як і в першому випадку, ємності повинні закриватися, щоб вода не випаровувалася.
Такий метод, звичайно, краще, ніж полив шлангом, але знову ж таки не дозволяє того, щоб шланг взагалі не застосовувати: треба ж якось ці ємності наповнювати.
Моя думка така: гнотовий полив краще — шлангом потрібно наповнити лише ємності протягом грядок (одна грядка — одна ємність), а в цьому випадку доведеться знову носити за собою шланг по городу.
Полив дірявим шлангом
Ставимо величезну ємність (бочку) на височину, від неї пускаємо дірявий шланг на грядку. Шланг прикапываем на глибину 10 див. Дірочки повинні бути дуже дрібними (їх можливо зробити шилом) на відстані 20-30 см.
Хороший варіант, але знову втручається психологічний фактор: не бачачи зволоження землі, складно усвідомити, чи достатньо води взяли рослини. Не рахуючи цього, в разі якщо грядка довга, метраж шланга виходить величезним. Є небезпека, що напору самопливом не вистачить, а щоб це перевірити, треба буде розкопувати ямки, в іншому випадку не видно, мокра грунт.
Абсолютні переваги всіх вищеописаних способів поливу:
- Можливість додавати відразу в ємності рідкі підгодівлі;
- Полив йде теплою водою (встигає прогеться на сонці);
- Вода з під крана відстоюється, з неї йде хлор.
Неспеціалізований недолік: все одно потрібно буде використовувати шланг. Можливо зробити розводку, подібно моїй системі (описано нижче), але здійснювати контроль і рівень вологості все одно буде важко, а регулювати напір — нереально.
Моя система поливу городу
В основу ліг останній метод, але я його трохи переробила під власні запити. Мій город складається з восьми грядок. На кожній грядці лежить дірявий шланг (у мене замість нього вживається дірява гофра для електропроводки, дірки робила простий голкою, не «циганкою»).
Вкопувати не стала, щоб було видно, як зволожений грунт, не дивлячись на те, що це і знижує ефективність поливу. Шлаги всіх грядок підключені до розводящої металопластикової труби (0,5 дюйма). На кожному відводі стоїть кран. Розводяща труба підключена до водопроводу.
Ось це справді «лінива» система поливу ділянки. Щоб полити грядки, потрібно лише відкрити крани. Має намір ставила кран на кожну грядку, оскільки у нас напір дуже «стрибає»: час від часу вистачає на 3-4 грядки, але частіше більше 2 не тягне. Повна свобода дій. Полив, як такий, часу не вимагає взагалі.
Рихлити землю після поливу немає необхідності:
- По-перше, мульча не дозволяє утворитися корку (я мульчую грядки);
- По-друге, навіть в тому випадку, якщо мульчі немає, кірка все одно не утворюється, оскільки грунт мокра постійно.
Часто буває, що вдень у нас води немає, йде лише вночі. Це теж не проблема: залишаю відкритими крани на 3-4 грядках і йду дрімати. Вранці всі полито.
Мабуть, єдиним недоліком цієї системи є те, що вода надходить холодна, не прогріта і не відстояна, не можна давати по цій системі і рідкі підгодівлі. Навряд чи цю систему доцільно застосовувати на дачах, де полив буде йти безконтрольно (не дивлячись на те, що, у разі якщо напір стабільний, а вода подається в строго певні години, то можливо).
Висновок
Систем «ледачого» поливу не так багато, але будь-який повною мірою може підібрати собі відповідний варіант, щоб не тільки полегшити власну працю, але і створити рослинам оптимальні умови росту.
