Аутоімунний тиреоїдит

Опубліковано 16 Березень 2015 | Автор: veronik63

Аутоімунний тиреоїдит щитовидної залози, лікування народними засобами і методами

Щитовидна залоза – це крихітний орган вагою 25-30 г, розташований на шиї і нагадує метелика з крилами.

Малий золотник, але дорогий – щитовидна залоза виробляє гормони, що регулюють ріст, активність і обмін речовин в організмі.

При порушенні її роботи найчастіше возникаете аутоімунний тиреоїдит.

Аутоімунний тиреоїдит (АІТ), або тиреодит Хашимото – це хронічний запальний процес щитовидної залози, що призводить до руйнування її здорових клітин. Патологічний процес провокують такі захворювання, як ангіна, грип, респіраторні захворювання (ГРВІ), а також надлишкове надходження в організм фтору, йоду або хлору з їжею і водою.

В кінцевому результаті настає збій в імунній системі. Щитовидна залоза в такому стані починає плутати чужорідні і свої клітини, тобто протистоїть власного організму. Причому лімфоцити в догоду хворий щитовидній залозі посилено виробляють спеціальні білки – антитіла, що руйнують її клітини.

Перший час щитовидна залоза підсилює вироблення тиреоїдних гормонів, але згодом їх кількість зменшується і наступає гіпотиреоз.

Симптоми аутоімунного тиреоїдиту щитовидної залози

Нерідко аутоімунний тиреоїдит протікає безсимптомний і може бути виявлений при випадковому обстеженні щитовидної залози. Для першої фази АІТ, пов’язаної з підвищеною функцією щитовидної залози (тиретокскиоз), характерні зниження маси тіла хворого, дратівливість, перебої в роботі серця (аритмія), серцебиття (тахікардія), високий артеріальний тиск, відчуття жару, пітливість, діарея.

У другій фазі захворювання, коли ослаблена вироблення гормонів, у хворого починаються запори, болі в суглобах, загальна слабкість, погіршення пам’яті, дратівливість. Шкіра стає сухою і блідою, грубої на долонях і ліктях, посилюється ламкість нігтів і випадіння волосся, з’являються набряки.

Досить часто першою ознакою аутоімунного тиреоїдиту є збільшення шиї – «зоб».

Діагностика аутоімунного тиреоїдиту

Крім огляду хворого лікар-ендокринолог призначає ультразвукове дослідження щитовидної залози (УЗД) і визначення рівня гормонів. За допомогою УЗД лікар визначає збільшення або зменшення розмірів залози і зміна її структури.

При АІТ у сироватці крові змінений рівень тиреотропного гормону (ТТГ) і виявлені антитіла, в крові відзначається збільшення числа лімфоцитів і зниження кількості лейкоцитів. Дані дослідження зіставляються з вагою та віком пацієнта, його супутніми захворюваннями.

При виявленні вузлових новоутворень пацієнт направляється на консультацію до хірурга-ендокринолога, який бере матеріал на біопсію при вузлах розміром більше 1 см

Консервативне лікування аутоімунного тиреоїдиту щитовидної залози

На сьогоднішній день АІТ вважається невиліковною хворобою. Проте з цією недугою можна жити повноцінно, зберігаючи працездатність до глибокої старості. Сучасні фармацевтичні препарати компенсують нестачу гормонів щитовидної залози, а хімічна формула їх в точності відповідають тим, що виробляються в організмі.

Тому консервативна терапія абсолютно безпечна і дозволяє підтримувати протягом усього життя хворого оптимальний гормональний баланс, не допускаючи порушень обмінних процесів і роботи серця.

Ендокринолог при зниженій функції щитовидної залози (гіпотиреоз) найчастіше призначає левотироксин (эутирокс або L – тироксин). Дозу препарату підбирають індивідуально, але завжди лікування починається з малих доз, поступово доводячи до оптимальних (частіше всього близько 75-125 мкг/добу).

Літнім пацієнтам лікар прописує спочатку 12,5-25 мкг, поступово збільшуючи через кожні два-три тижні дозу на 12,5 мкг. Контроль проводиться кожні 1,5-2 місяці. Навіть при нормальних показниках рівня гормону лікування не скасовується.

Левотироксин необхідно приймати довічно, враховуючи хронічний характер хвороби, але гормональні показники фіксуються один раз в 6-12 місяців. При рівні антитіл у крові більше 1500 і дискомфорт в області шиї додатково призначається місячний курс лікування препаратами селена – Селен-актив, по одній таблетці в день. Препарат зменшує вироблення ворожих організму антитіл і покращує самопочуття хворого.

Проти аутоимммуного тиреоїдиту провідні фахівці рекомендують використовувати негормональний комбінований препарат Эндонорм, що випускається в капсулах.

Препарат повністю на травах, у нього входять: екстракт кореневищ і коренів перстачу білої, трави череди, порошок коренів солодки голої і ламінарії. Зазвичай його призначають тричі на день по одній капсулі за десять хвилин до прийому їжі курсом на два місяці. Через 10 днів лікування продовжують.

Інші лікувально-профілактичні заходи при аутоімунному тиреоїдиті

Народна медицина рекомендує хворому АІТ регулярно вживати морську капусту, рибу, гриби, бобові, які містять йод і багато інших мікроелементів і сприяють зниженню холестерину. Корисно їсти якомога більше фруктів і овочів, пити соки-морквяний, буряковий, капустяний і особливо огірковий соки.

У період емоційних і фізичних навантажень слід приймати полівітамінні комплекси: Алфавіт, Комплівіт, Супрадин, Центрум або Вітрум. Вкрай важливий для організму вітамін С, який підтримує імунітет, а також вітаміни групи B, потреба в яких при тиреоїдиті значно підвищена.

Відзначено, що у жителів, які проживають в гірських місцевостях буває збільшена щитовидна залоза. Це відбувається через брак йоду в харчових продуктах, воді та ґрунті. Захворювання носить назву Ендемічний зоб. У таких регіонах населення постійно повинна використовувати в їжу йодовану сіль, додається у вже приготовлену продукцію (при кип’ятінні йод випаровується).

Діти, підлітки та вагітні жінки повинні регулярно приймати йодовмісні препарати йодобаланс або йодомарин – щодня по 200 мкг. Разом з тим, слід пам’ятати, що надмірна кількість йоду може сприяти розвитку аутоімунного тиреоїдиту.

Народні методи лікування аутоімунного тиреоїдиту щитоподібний залози

У народній медицині при цьому недугу найпопулярнішою вважається здавна перстач біла, особливо її коріння, які були зібрані до перших заморозків.

Настоянка коренів перстачу білою. 40 грам подрібненої сировини залити двома склянками якісної горілки і залишити настоюватися два тижні в кімнаті (самому темному місці), не забуваючи періодично струшувати вміст.

Хворому потрібно приймати по 20-30 – крапель готової настоянки, розведені в 2-х ст. ложках молока або води, тричі на добу до прийому їжі через 15-20 хвилин. Курс – тридцять днів, повторити його через 7-10 днів перерви.

Відвар лікувальних рослин при тиреоїдиті. Беремо порівну ягоди глоду, солянку холмовую, звездчатку, пустирник, вовконіг європейський, хміль, м’яту перцеву, мелісу лікарську і шавлія. У півлітра води висипаємо одну столову ложку подрібненої суміші і доводимо до кипіння, далі тушкуємо 15 хвилин на повільному вогні.

Залишаємо настоюватися 8-12 годин в термосі, після віджимаємо. Як приймати відвар? Тричі на добу по півсклянки до їжі.

У народі побутує думка про цілющість бус з необробленого бурштину. Офіційна медицина не проводила дослідження цього способу лікування аутоімунного тиреоїдиту, однак протипоказань до нього немає.

Друзі! Дотримуйтесь всі приписи вашого лікуючого лікаря-ендокринолога. Аутоімунний тиреоїдит можна цілком тримати у вузді. Не забувайте про те, що щитовидна залоза – це маленький диригент життєдіяльності нашого організму. Підтримуйте її в нормальному стані і тим самим продовжите свою молодість і працездатність.

Будьте здорові. Бережи вас Бог!

Рецепти народної медицини