Зовнішня замісна гідроцефалія головного мозку

Зміст:

  • Причини зовнішньої гідроцефалії
  • Діагностика замісної внутрішньочерепної зовнішньої гіпертензії
  • Лікування замісної внутрішньочерепної зовнішньої гіпертензії

Захворювання центральної нервової системи у сучасному суспільстві стають справжньою проблемою пацієнтів, які страждають цими хворобами, і лікарів, яким доводиться призначати лікування. Дуже часто запальні захворювання ЦНС, її травми і вади розвитку, патологічні зміни, що зачіпають судини артеріального та венозного русла, супроводжуються виникненням зовнішньої замісної гідроцефалії головного мозку.

Зовнішня замісна гідроцефалія головного мозкуСутність цього синдрому полягає в тому, що в центральних структурах нервової системи порушується хитка рівновага між продукцією цереброспінальної рідини та її зворотним всмоктуванням. Обсяг спинномозкової рідини постійно збільшується, що і призводить до того, що вона накопичується в порожнині черепа — у просторах, розташованих між оболонками головного мозку і його речовиною.

Надмірна кількість рідини утворюється в просторах, які розташовуються поза структур, що входять у головний мозок – саме тому такий стан має кращий прогноз, ніж патологічні процеси, що зачіпають шлуночки мозку. Ця патологія практично ніколи не представляє видимої загрози для життя пацієнта і при своєчасному виявленні легше піддається медикаментозній корекції.

Набагато рідше причиною розвитку зовнішньої замісної гідроцефалії стають запальні процеси, в результаті яких порушується нормальна циркуляція цереброспінальної рідини в просторах, розташованих навколо головного мозку – її продукція не збільшується, але формується локальний застій (найчастіше – на тлі перенесеного серозного або гнійного менінгіту)

Важливо розуміти, що простір, укладену в порожнині черепа, має кінцевий об’єм – збільшення кількості цереброспінальної рідини неминуче призводить до того, що виникає зовнішня компресія (стиснення) головного мозку. В результаті кількість клітин нервової тканини (різних структур центральної нервової системи) прогресивно зменшується, що і стає причиною появи характерних симптомів цього стану, що змушують пацієнта звернутися за кваліфікованою медичною допомогою.

Про іншій формі гідроцефалії — внутрішньої читайте у статті http://lechimsya-prosto.ru/vnutrennyaya-gidrocefaliya-golovnogo-mozga.

Гідроцефалія головного мозку у дорослих часто протікає з психічними відхиленнями.

Причини зовнішньої гідроцефалії

Основним механізмом, що пояснює розвиток зовнішньої замісної гідроцефалії, фахівці вважають порушення рівноваги між утворенням цереброспінальної рідини (її продукція може підвищуватися на тлі судинних і метаболічних захворювань головного мозку та їх ускладнень) і всмоктуванням, яке порушується в результаті запальних процесів, що зачіпають речовину головного мозку і його оболонки.

Найчастішими причинами зовнішньої замісної гідроцефалії у пацієнтів різного віку стають:

  • у дітей в періоді новонародженості і ранньому віці – внутрішньоутробна гіпоксія і інфекція нервової системи, перенесена до народження або в перші місяці життя;
  • у дітей дошкільного і шкільного віку, підлітків і дорослих – інфекції нервової системи, екзогенні та ендогенні інтоксикації, порушення метаболічних процесів в організмі, травми головного мозку (у тому числі давні);
  • у літніх пацієнтів – вікові зміни судин і дифузні порушення обміну речовин в організмі (поширені форми атеросклерозу).

Потрібно пам’ятати, що ефективне лікування цього стану, необхідний для відновлення нормального самопочуття, можливо тільки після встановлення істинної причини захворювання та призначення етіотропного лікування (терапії, що впливає на причину). В іншому випадку призначення симптоматичного лікування буде покращувати стан хворого тільки на дуже нетривалий період часу, і симптоми зовнішньої замісної гідроцефалії будуть з’являтися знову і знову.

Незважаючи на те, що протягом цієї форми гідроцефалії доброякісне і яскрава клінічна картина захворювання розвивається на пізніх стадіях, прогноз залишається несприятливим – об’єм цереброспінальної рідини усередині порожнини черепа не може перевищувати якогось граничного значення, по досягненню якого починається здавлення самого мозку. Тим не менш, при цьому варіанті захворювання ніколи не буває істотного підвищення артеріального тиску (якщо немає супутніх патологій, які можуть ускладнитися гіпертензією).

до змісту ?

Діагностика замісної внутрішньочерепної зовнішньої гіпертензії

Програма обстеження пацієнта з цим захворюванням обов’язково повинна включати:

  • магнітно-резонансна томографія;
  • комп’ютерна томографія;
  • ангіографія судин головного мозку, хребтових та сонних артерій;
  • рентгенографія черепа в двох проекціях;
  • нейросонографія головного мозку – цей метод дослідження може використовуватись у дітей до закриття тім’ячка черепа);
  • серологічні дослідження крові для виявлення справжньої причини захворювання (збудника інфекції, яка може зачіпати головний мозок) – сифілісу, токсоплазмозу, вірусу герпесу, краснухи, цитомегаловірусу.

Обстеження необхідно повторювати 1 раз у 6 місяців навіть у тому випадку, коли стан пацієнта залишається стабільним, і він не пред’являє ніяких скарг – при появі симптомів прогресування гідроцефалії необхідно проведення позачергового обстеження.
до змісту ?

Лікування замісної внутрішньочерепної зовнішньої гіпертензії

Програма терапії цього стану повинна спрямовуватися на:

  • усунення причини захворювання (по можливості)
  • усунення симптомів гіпертензії консервативними методами – призначаються сечогінні препарати, здатні впливати на продукцію цереброспінальної рідини (діакарб), судинні та трофічні препарати;
  • усунення симптомів гіпертензії оперативними методами – проведення спинномозкової пункції, шунтування оболонкових просторів мозку за допомогою традиційних та ендоскопічних нейрохірургічних втручань.

Поява перших ознак погіршення стану (головний біль, розлади сну, зміни поведінки) повинно насторожити пацієнта і змусити його звернутися за медичною допомогою – необхідно пам’ятати про те, що нейрони головного мозку дуже чутливі до впливу ззовні і мають дуже невелику здатність до відновлення.

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання