Змови і молитви від пияцтва

До однієї з найбільш поширених проблем Росії, яка, за оцінками деяких експертів набуває характеру національного лиха, відноситься алкоголізм. І хоча для багатьох людей пияцтво не є синонімом алкоголізму, межа між цими явищами досить тонка.

Пияцтво, проявляється у вживанні у великих кількостях алкогольних напоїв, є предтечею алкоголізму, і відрізняється від нього відсутністю фізичної залежності від алкоголю.

Завдяки непомірного вживання алкоголю багатьма представниками руської нації виник стійкий стереотип, згідно з яким поняття «російський» і «горілка» нероздільні. Однак така ситуація з вживанням алкоголю на Русі існувала не завжди.

Історія пияцтва на території Росії

У Древній Русі виноград не вирощувався, тому населення вживали слабоалкогольні напої — сбродивший мед і пиво, причому кожен варив їх сам для себе. Вживання хмільних напоїв відбувалося переважно на бенкетах, з яких починалися важливі мирські справи, а також під час тризни (частина поховального обряду) та ігрищ, тому пияцтва як соціального явища в Стародавній Русі не було.

Звернення російського народу в християнську віру скасував багато язичницькі обряди, але оскільки православ’я вимагало помірності у споживанні хмільних напоїв, масового пияцтва домосковскій Русі також не спостерігалося. До стримуючих факторів вживання хмільних напоїв ставилися:

• ритуальність вживання з нагоди хрестин, поминок, весіль, православних свят і т. д., у зв’язку з чим вживання алкоголю носило епізодичний характер;
• слабоградусні напої та відсутність надлишків сировини для масового виробництва алкоголю;
• висока вартість алкоголю в корчмі;
• вживання алкогольних напоїв на ситий шлунок.

Перші свідоцтва про пияцтво в Росії відносяться до другої половини XVI ст. До цього часу вже використовувалася технологія перегонки спирту з хлібної сировини. Незважаючи на появу горілки, потужним стримуючим фактором поширення пияцтва був патріархальний уклад суспільства і чіткі приписи “Домострою” (зведення життєвих настанов XVI ст.) щодо вживання алкоголю. У країнах, що зберегли в повсякденному житті багато давні традиції, не спостерігається масового зловживання алкоголем навіть при відносній доступності міцних алкогольних напоїв, прикладом чого служать сучасні Китай, Японія і Корея.

Пияцтво як соціальна проблема виникла з того моменту, коли продаж алкогольних напоїв стала статтею доходу держави. Початок цього явища було покладено Іваном Грозним, дозволив пити горілку тільки опричникам в особливому будинку, іменованому шинком. Поширення шинків, в яких пили, не закушуючи, супроводжувалося забороною для простого люду на самостійне виготовлення алкогольних напоїв. З цього моменту поширення пияцтва нерозривно пов’язане з економічними інтересами держави.

Спроба реформації питної справи при Олексія Михайловича особливого успіху не мала. Введена в 1714 році Петром Першим, який не був прихильником тверезого способу життя, для боротьби з пияцтвом медаль «За пияцтво» теж відчутних результатів не принесла. Антиалкогольні кампанії, що проводилися як царським урядом, так і урядом СРСР, радикально ситуації не вирішили, і кількість жертв алкогольної залежності продовжує зростати.

Замовляння від пияцтва

Стародавні слов’яни вважали, що померлі від пияцтва відносяться до «заложным», тобто померлих неприродною смертю, покійникам, які не в змозі остаточно покинути цей світ.

Після прийняття християнства вважали, що пияцтво – «бісівська» хвороба, розвитку якої сприяють біси, присутні привласнити невинну душу. І в тому, і в іншому випадку простежується поняття залежності людини від алкоголю – його душа йому самому вже не належить.

Повертати і оберігати душу належало за допомогою різних змов і обрядів, а після прийняття християнства – з допомогою молитви і віри. Таке лікування можливо і без згоди самого хворого, тому з плином часу воно не втратило своєї популярності. Замовляння – відшліфовані століттями словесні формули – найбільш ефективні в первозданному вигляді.

Найбільш дієвими вважаються такі замовляння, як:

• змова від пияцтва на воду. Максимальний результат досягається при проведенні ритуалу до 19 числа (місяць може бути будь-яким). Вода наливається врівень з краями ємності, підноситься до губ, і шепочеться дванадцять разів змова: «Вода Божа не розіллється, Раб (ім’я) за вино не візьметься». Цю воду п’яниця повинен випити, не проливши ні краплі, інакше змова не подіє. Можна підлити заговоренную воду в чай, компот і т. д. Діє змова не відразу, іноді може знадобитися повторення ритуалу;
• змова на замок. В п’ятницю до полудня (місяць має бути спадною) необхідно придбати замок, дочекатися моменту, коли в чарці питущої людини залишиться кілька крапель алкоголю, і вилити ці краплі в щілину замка, примовляючи: «Ти (ім’я страждає пияцтвом) п’яниця, не розпусник. Як цей замок закритий, так тобі щоб двері пивних завжди були зачинені. Амінь». Потім на два оберти закривають замок, і ховають його в затишне місце;
• змова над сплячим. Над сплячим п’яницею рекомендується вимовити такі слова: «Як Юда відрікся від Христа, так раб Божий (ім’я питущого) нехай відрікається від вина. Амінь»;
• змова, який вимовляється, коли людина, що страждає алкогольною залежністю, миється в ванній. Треба встати за дверима і пошепки прочитати: «В ім’я Отця і Святого Духа (2 рази)! Хміль і вино, вийди від раба Божого (ім’я) на швидку воду, по якій люди не їздять, не ходять. Хміль і вино, підіть на буйні вітри, які на дальності ходять»;
• змова на рибу і хліб. У перший четвер після повного місяця треба купити свіжу рибу і буханець м’якого житнього хліба. Будинки випатрати рибу, вмочити вказівний палець правої руки у риб’ячу кров, і накреслити на підкладці верхнього одягу страждає алкогольною залежністю три хреста, примовляючи: «хмільний Дух, ім’ям святого Боніфатія я виганяю тебе. Амінь». Хліб треба розрізати на дві половини, вийняти м’якуш з однієї частини, і, поклавши риб’ячу тельбух всередину, заткнути її м’якушкою. Потім треба вовняною ниткою перев’язати цю половину хрест навхрест, і обгорніть її папером. Згорток треба віднести на міст, під яким протікає річка. На мосту треба перебувати на самоті. Дійшовши до середини мосту, згорток береться в праву руку і читається замовляння: «Хміль і вино, отступись від раба Божого (ім’я). Вийди на швидку річку, на чисту воду, на буйний вітер. Річкова гладь, житнє плоть, риб’яча кров, позбавте від хмільний напасті раба Божого (ім’я). В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». Потім треба розгорнути папір, кинути у воду хліб, і піти не озираючись. Рибу треба приготувати та подати разом з другою половиною хліба того, кого треба вилікувати від пияцтва.

Краще всього працює змова, виголошений самим хворим. Ефект таких змов при великому бажанні позбутися від залежності можна порівняти з аутотренінгом. На жаль, більшість страждають від алкогольної залежності заперечує свою хворобу, і для усвідомлення проблеми їм необхідна допомога родичів.

Як правильно вимовляти замовляння від пияцтва

Для того щоб змови надавали позитивний вплив, необхідно дотримуватися певні правила:

• у дні церковних свят, у піст і в неділю змови читати не можна;
• голова жінки, яка читає замовляння, повинна бути покрита хусткою;
• на людині, якого лікують змовою, не повинно бути прикрас, за винятком натільного хреста;
• для чоловіків відповідні дні впливу — понеділок, вівторок, четвер;
• для жінок відповідні дні впливу — середа, п’ятниця, субота.

Знахарі радять поєднувати змови і природні засоби (чай з полину і т. д.) для більш результативного лікування, але таким чином можна лікувати тільки тих хворих, які усвідомили свою проблему і готові до лікування.