Зібраний урожай залежить від того, як ви підготували землю, в тому числі і з допомогою правильно обраних добрив. Перед тим як удобрити ґрунт, важливо знати, які добрива вносять навесні, а які – восени. Загалом, вони бувають органічні і мінеральні, за формою ж діляться на сипучі та рідкі. Можливо суміщати різні форми для більшої ефективності. Розглянемо, які добрива вносити навесні.
Якщо осіння перекопка грунту не проводилася, то слід зробити це, забезпечивши органічним добривом: фосфорних або калійних. На один квадратний метр грунту вноситься 150 грамів суперфосфату і аналогічна кількість сірчанокислого калію. Останній можна замінити 60 грамів хлористого калію або ж двома-трьома склянками деревної золи. Підживлювати потрібно за схемою: відро торфу, компосту або перегною на квадратний метр площі.
Для стимуляції росту пагонів зерняткових, потрібно внести одну другу від річної норми азотних добрив, рівномірно розподіливши все навколо стовбура. При слабкому плодоносінні яблуні, необхідно підгодувати її 50 г сечовини на квадратний метр. Доглядаючи за грушею в перші кілька років після посадки, рекомендується підживлення азотними добривами, а далі слід зробити перехід на селітру.
Кісточковим рослинам в перші роки вистачає добрив, внесених при посадці. Далі їх підгодовують азотними добривами. При сухому грунті добриво вносять у вигляді розчину і поливають їм землю навколо стовбура дерева. Удобрений грунт розпушують, а за її межами можна перекопувати.
Сливи і вишні родять на п’ятий рік. Кожен рік після початку плодоношення вносяться мінеральні добрива (на один квадратний метр): 15 г сечовини, стільки ж хлористого калію або 200 грамів деревної золи, 20 грама гранульованого суперфосфату, а також 1 кілограм гною або перегною.
Правильно розрахувавши оптимальна кількість добрив, ви завжди будете отримувати чудовий, а головне, корисний урожай.
Пропонуємо вам також відео по темі:
