Є багато методик збільшення словникового запасу, однак, як показує практика, деякі з них ефективні, а деякі ні
Однією з невід’ємних завдань при вивченні іноземних мов є поступове збільшення словникового запасу.
Кількістю й різноманітністю вживаних слів визначається грамотність і професіоналізм мовця. На запам’ятовування нових слів іде досить багато часу і сил. І найчастіше виникає проблема витягу їх з пам’яті. З чим це пов’язано і чому колись ретельно вивчені слова забуваються?
Учені розрізняють три відділи пам’яті щодо часу її дії: короткострокова, середньострокова і довгострокова.
- Короткострокова пам’ять відповідає за сприйняття та обробку інформації в момент її отримання та дає можливість відтворювати її протягом наступних 24-48 годин.
- Середньострокова пам’ять дозволяє відтворювати інформацію, отриману за останні один-два місяці.
- Довгострокова пам’ять зберігає отриману інформацію все життя.
В залежності від того, яким способом або методом підноситься, сприймається і з якою частотою повторюється інформація, вона потрапить у різні відділи пам’яті. По частоті використання та відтворення отриманої інформації пам’ять поділяють на активну і пасивну. Будь-яка інформація, отримана навіть випадковим чином, заноситься у пасивну пам’ять.
Пасивна пам’ять містить лише інформацію, а не забезпечує її відтворення. За можливість відтворення інформації відповідає активна пам’ять.
Існує досить багато методик збільшення словникового запасу, однак, як показує практика, деякі з них ефективні, а деякі ні. Процес запам’ятовування нових слів слід організовувати таким чином, щоб вони потрапляли у відділ довготривалої активної пам’яті.
Методи, описані в статті, орієнтовані на збільшення словникового запасу іноземних слів. Але при цьому потрібно зауважити: все, що ми будемо радити нижче, цілком можна використовувати для поповнення словникового запасу рідної вам мови.
Заучування слів «стовпчиком»
Цей метод збільшення словникового запасу знайомий всім без винятку, і кожен хоч раз у житті їм користувався. Суть методу полягає в зазубрювання набору слів з перекладом, причому найчастіше слова відносяться до різних тематичних розділів і абсолютно не пов’язані між собою.
Наприклад, у школі, в інституті, на роботі дається завдання вивчити певний обсяг слів, список яких додається. Погіршують ситуацію стислі терміни виконання завдання. Так, наприклад, будь-який студент напередодні перед здачею починає зубрити список на кілька десятків, а то і сотень незнайомих слів. Безперечно, до призначеного терміну всі слова будуть вивчені і здані… Питання тільки в тому, яка кількість з цих слів буде дійсно запомнено з можливістю їх вживання в майбутньому. І мінус цього методу. Справа в тому, що при цьому заучуванні слів «стовпчиком» активізується короткострокова пам’ять, в результаті чого інформація може відтворюватися лише кілька днів. Якщо вивчені подібним способом слова не будуть повторені на наступний день і через день, то вони переміщуються у відділ довгострокової пасивної пам’яті.
Залишковий ефект цього методу проявляється при читанні книг, перекладі текстів і т. д., – більшість слів, що зустрічаються в тексті, виявляється знайомими, але переклад їх не вдається пригадати.
Метод двадцять п’ятого кадру
Метод двадцять п’ятого кадру заснований на властивостях людського мозку і на особливостях сприйняття ним інформації. Наукою доведено, що мозок людини здатний сприймати з подальшим відтворенням 24 кадру в секунду. Якщо відеоряд складається з 25 кадрів, то 25-й кадр сприймається лише на рівні підсвідомості. Інформація, що міститься в двадцять п’ятому кадрі, відкладається в пасивний реєстр пам’яті, тобто людина, навіть не бажаючи того, запам’ятовує отриману інформацію.
Ця методика широко застосовується творцями рекламних роликів, оскільки саме таким чином цільова аудиторія психологічно «накручується» до необхідного стану і стає споживачем. Що стосується ефективності даного методу при вивченні іноземної лексики, то практичні результати залишають бажати кращого. До того ж з часом, якщо постійно вдаватися до методу 25-го кадру, з’являється той же ефект труднощі сприйняття, що і при заучуванні слів «стовпчиком», оскільки інформація заноситься в пам’ять і відсутній фактор, що дає можливість її звідти витягти.
Серед людей, що вивчають іноземну мову, до методики 25-го кадру зазвичай вдаюся ледарі, які впевнені, що таким чином вони не тільки заганяють нові слова в пам’ять, а економлячи при цьому час. Але, як відомо, перевчити набагато складніше, ніж вивчити з нуля.
«Записки»
Цей метод досить ефективний і простий у застосуванні. Що ж таке «записки» і як ними користуватися?
Береться упаковка кольорових стікерів. З одного боку стікера пишеться слово, з іншого – його переклад. Якщо слово має кілька значень, радимо скласти і записати на стороні з перекладом пропозиція тільки з одним з його значень. Інші значення таким же чином включати в процес вивчення трохи пізніше, коли попереднє значення добре засвоїться. Стікери можна розклеїти по всьому будинку (на холодильнику, на дверях, на дзеркалах, на моніторі і т. д.) в місцях, які постійно мелькаю у вас перед очима. Також «записочки» можна носити з собою і постійно перебирати у вільні хвилини (наприклад, при їзді в транспорті, очікуванні черги і т. д.).
У цьому методі частково присутній ефект двадцять п’ятого кадру. Однак, ефективність збільшення словникового запасу забезпечується тим, що при створенні «записок» включається і пам’ять відтворення, оскільки нові слова та їх переклад пишуться від руки.
Розширення синонімічного ряду
Починаючи вивчення іноземної мови, заведіть зошит синонімів, в яку постійно будете додавати знову зустрічаються при читанні і в розмовній мові слова. Вести її можна в довільній формі, головне, щоб було зручно користуватися. Наприклад, на кожний синонімічний ряд можна відводити на одній сторінці. Вивчаючи новий текст, виділяйте попадаються вам синоніми, а потім переносите їх на потрібну сторінку зошита.
Зошит синонімів потрібно не просто вести і постійно поповнювати, збільшення вашого словникового запасу посприяє і її гортання час від часу, корисно складати з синонімами речення та словосполучення. Синоніми повинні постійно обертатися у вашому підсвідомості. Якщо ви почули або побачили де-небудь якесь слово, подумки доберіть до нього синонім, якщо такого не знайшлося у вашому арсеналі слів, радимо звернутися за допомогою до словника.
Для чого взагалі це необхідно робити? В першу чергу, для того, щоб згодом легко і просто читати художню, наукову та іншу літературу, оскільки в будь-якій літературі використовується максимальна різноманітність лексики. По-друге, володіння широким синонімічним рядом дозволяє більш точно і експресивно висловити свої думки в усному мовленні. До того ж при великому словниковому запасі (в тому числі й запасі синонімів) збільшується і швидкість мовлення.
«Гонитва за словами» (робота зі словником)
Цей метод дуже захоплюючий і в деякій мірі схожий на гру. Для збільшення словникового запасу цим методом бажано користуватися не кишеньковими словариками, а великими словниками, що містять від 70 000 слів. У таких словниках на кожне слово наводиться досить вичерпна стаття, в якій даються не тільки всі його значення, а також наводяться пропозиції в якості прикладів його вживання в різних контекстах. Досліджуючи значення одного слова, ви неодмінно натрапите на яке-небудь інше слово, яке раніше зустрічалося, але переклад вам не відомий. Цікаво подивитися, а як же це слово перекладається. Таким чином, при дослідженні словникової статті цього слова попутно спливають такі «напівзнайомі» слова і т. д.
При вивченні іноземних слів таким методом дуже важливо запам’ятовувати, з якими приводами та в яких оборотах використовується те чи інше слово.
Як вже говорилося, всі методики, в тому числі робота зі словником, може допомогти і в збільшенні словникового запасу рідної вам мови, в даному випадку російської. Досить озброїтися великою радянською енциклопедією та/або тлумачним словником (Даля, Ожегова, Ушакова або ін. на ваш розсуд).
Тематичні картки
Тематичні картки складаються за яким-небудь досліджуваного тексту. Для цього методу краще підбирати закінчені тексти розміром на 5-6 тисяч знаків. Це можуть бути топіки на різноманітні розмовні теми (свята, країни, народи, письменники, їжа, дозвілля тощо), газетні статті, уривки з художніх творів, казки та ін.
Для тематичних карток краще використовувати щільні аркуші паперу форматом А5.
З тексту вибираються незнайомі слова і вирази записуються у стовпчик з нумерацією (можна і навіть краще писати у два стовпчики – в залежності від размашистости почерку). На одній картці пишуться тільки слова іноземною мовою, на другий такий же картці пишеться їх переклад лише з тим значенням, в якому це слово вживається в даному тексті.
Список слів, записаних на картці по якій-небудь темі, можна постійно доповнювати новими словами цієї ж теми, що зустрічаються згодом в інших текстах. Якщо вам попадається текст на тему, на яку вже заведена картка, продовжуйте її доповнювати.
В кінцевому підсумку слова будуть згруповані за темами, їх можна буде легко і швидко знаходити і використовувати як при читанні книг, так і в усному мовленні.
Це метод збільшення словникового запасу в досить короткі терміни приносить свої плоди, оскільки при написанні від руки тематичних карток і постійному їх використанні спрацьовує пам’ять відтворення, і слова потрапляють в активний реєстр пам’яті.
Метод асоціацій
Метод асоціацій ґрунтується на особливості підсвідомості встановлювати зв’язки між інформацією та супутніми її факторами. Використовуючи цей метод, слід всі досліджувані слова супроводжувати яким-небудь яскравим фактором. Такими факторами можуть бути картинки, відеоряди, звуки, емоції, рими і т. д. Коли зустрічається якесь слово, вивчене подібним методом, в пам’яті спочатку спливає супроводжуючий його фактор, а слідом і саме слово.
Як правило, цей метод добре використовувати при навчанні іноземної мови дітей, а також людей, яким важко дається вивчення мови як такої. Методом асоціацій в такому випадку можна вчити не лише слова і словосполучення, а й правила граматики, представляючи граматичні конструкції таблицями, схемами, графіками і т. д.
Інші статті партнерів:
Що очікувати в третьому триместрі вагітності?
Достоїнства і недоліки струменевого принтера
Ідеальний бюджетник LG KG270 (огляд)
Читання без перекладу
При вивченні будь-якої іноземної мови слід прагнути до досягнення такого рівня розуміння, коли не потрібно подумки перекладати слова при усному мовленні та читанні.
При читанні нового тексту виписуються всі незнайомі слова без перекладу. Текст закривається, навпроти кожного нового слова пишеться його переклад. Кілька разів варто прочитати слова з перекладом, але не зазубрювати їх. Достатньо, щоб сформувалася загальна ідея тексту. Далі рекомендуємо зробити наступне. Ви відкладаєте слова з перекладом в бік і намагаєтеся прочитати текст, не підглядаючи в переклад слів. Якщо ви все-таки не можете згадати переклад якогось слова, постарайтеся підібрати його з контексту. А якщо і це не вдається, то підглянете в запису. Таким чином, текст потрібно вичитувати до тих пір, поки ви не запам’ятаєте майже дослівно його зміст.
І в якості закріплення вивчених слів необхідно кілька разів прочитати текст, не перекладаючи ні одного слова в ньому (читати так, як ніби ви читаєте не іноземний текст, а текст рідною мовою).
Даний метод займає досить багато часу і сил, однак, дуже ефективний не тільки для збільшення словникового запасу, а і для розвитку швидкості мислення на мові, що вивчається, а також для сприйняття одержуваної інформації. Метод вивчення слів «Читання без перекладу» дає можливість не тільки запам’ятати невідомі слова, а й навчитися «думати» іноземною мовою, що дуже важливо при спілкуванні з носіями мови.
Твори і викладу
Всім добре відомі шкільні твори і викладу, багатьом подібний вид роботи ніколи не подобався, але при вивченні іноземної мови це дозволяє значно розширити лексичний діапазон і перенести слова в активну пам’ять.
Виклад – це переказ тексту. Спочатку слід робити його письмово, а з часом і усно. При переказі тексту рекомендуємо максимально використовувати характерну для нього лексику, а не користуватися вже наявним запасом слів. Для цього попередньо з текстом треба добряче попрацювати: прочитати, перекласти і виписати незнайомі слова і вирази, а потім переходити до вживання нових слів у викладі.
Навчившись і оволодівши технікою написання викладів, можна переходити до написання невеликих творів. Для цього береться група нових слів (25-30 слів) і з ними складається розповідь на будь-яку тему. При цьому може виникнути невелика складність, в якій і полягає максимальний ефект даного методу. З новим словом придумати пропозицію не проблема, а от скласти зв’язний текст з групою слів – вже складніше. Для початку, можливо, варто обмежитися 10 новими словами, а з кожним наступним твором збільшувати їх кількість.
Підсумовуючи, слід зауважити, що жоден з методів не є ефективним на 100%. Все залежить від індивідуальних особливостей пам’яті і сприйняття кожної людини. Варто спробувати кожен з методів і вибрати один або декілька з них, які максимально відповідають здібностям і комфортні у використанні.
Джерело: Мірсоветов
Ця стаття корисна? Збережіть її до себе на сторінку в соцмережі!
