Цефазолін-антибіотик володіє широким спектром бактерицидної дії. Він проявляє активність до різних грампозитивних і грамнегативних бактерій. Його не рекомендується застосовувати проти індолпозитивних штамів протея, рикетсій, найпростіших, вірусів, грибків. Подібно до пеніцилінів цефалозин припиняє синтез клітинних стінок різних бактерій. Випускається у вигляді розчину для ін’єкцій у флаконах по 0,5, 1 і 2 грами. Продається в аптеках.
Зміст
- Основні показання до використання препарату
- Цефазолін: інструкція по застосуванню препарату
- Виявлені побічні ефекти
- Протипоказання до застосування цефазоліну, передозування лікарського засобу та взаємодія з іншими препаратами
Повернутися до змісту
Основні показання до використання препарату
Це ліки застосовується проти всіх інфекційних уражень, які спричинені грампозитивними і грамнегативними бактеріями, чутливими до цього медикаменту. Цефалозин використовується для лікування таких захворювань, як:
Повернутися до змісту
Цефазолін: інструкція по застосуванню препарату
Це лікарський засіб вводять внутрішньовенно (струминним або крапельним способом) та внутрішньом’язово.
Якщо це робиться методом введення в м’яз, то вміст флакончика треба розвести в 5 мл розчину хлориду натрію або води для ін’єкцій.
Внутрішньом’язова ін’єкція виконується в глибинні шари сідниці хворого.
При внутрішньовенному введенні струменем необхідну кількість цефазоліну слід розвести в 10 мл натрію хлориду і ввести пацієнту протягом 4 хвилин. Якщо використовується крапельний спосіб, ліки-у кількості, зазначеній в інструкції, розводять в 200 мл розчину хлориду натрію або глюкози (5%). Ін’єкція робиться хворому протягом ? години.
Для дорослих звичайна норма споживання цефазоліну вказана в інструкції. Точне дозування залежить від захворювання, що проник в організм людини типу мікроорганізму та його схильності до антибіотика. Якщо лікарі мають справу з грампозитивними бактеріями, разова норма прийому ліків залежить від тяжкості захворювання.
При інфекційному ураженні дихальних каналів середньої тяжкості, яке викликається пневмококами, і ураженнях шляхів виведення сечі з організму хворого потрібну кількість цефазоліну приймають через кожні 12 годин.
Така ж разова порція ліки потрібна для лікування пацієнта при хворобах, спричинених грамнегативними бактеріями, але її дають людині кожні 7 годин.
Якщо розвинулися такі недуги, як ендокардит, перитоніт, сепсис, пневмонія, остеомієліт, спільно з інфекцією урологічного характеру, то доза, що вводиться пацієнту препарату може бути підвищена лікарем, а інтервал між ін’єкціями повинен становити в середньому 7 годин.
Для лікування дітей віком вище 1 місяця добову дозу цефазоліну розраховують із співвідношення 50 мг ліки на кожен кг ваги тіла дитини. Отримане число треба поділити на три прийоми і так вводити малюкові. Якщо інфекційне ураження має важкий характер, то кількість застосовуваного ліки розраховують із співвідношення 100 мг на кожен кг ваги і вводять хворому дитині в чотири прийоми.
Якщо у дорослого пацієнта порушена працездатність печінки і нирок, дозу треба зменшити, а інтервали введення цефалозина збільшити. Первісна норма для такого хворого визначається лікуючим лікарем.
Для дорослих з такими порушеннями ліки видають за вказаними в інструкції нормам через кожні 12 годин при середньої тяжкості інфекційного ураження і збільшують в 1,5-2 рази за той же термін при важкому перебігу недуги. Такі дозування призначають при наявності в крові азоту сечовини в кількості до 34 мг.
Якщо ця цифра дорівнює 49, доза повинна бути зменшена у два рази. При більш високих значеннях цього показника дозування може бути змінена під наглядом лікаря.
Якщо порушення функціонування нирок і печінки виявлено у хворого дитини, то йому спочатку дають звичайну норму цефазоліну, а потім коригують відповідно зі ступенем розвитку недостатності видільних органів. Зазвичай отриману дозу ділять на 2 прийоми.
Розчин цефазоліну не можна змішувати з іншими видами антибіотиків в одному шприці для ін’єкцій. Тривалість курсу терапії ліками залежить від форми і тяжкості інфекційного ураження.
Повернутися до змісту
Виявлені побічні ефекти
При використанні цефазоліну можуть проявитися такі явища:
У багатьох людей після прийому цефазоліну спостерігалася нудота і блювота. У деяких з’явився коліт. Можливі й інші порушення роботи травного тракту.Повернутися до змісту
Протипоказання до застосування цефазоліну, передозування лікарського засобу та взаємодія з іншими препаратами
При використанні препарату є деякі обмеження:
Якщо його вводити у великих дозах, то у хворого можуть з’являтися головні болі, запаморочення або виникнути парестезії. Якщо у людини ниркова недостатність, то при передозуванні цефазоліну у нього можуть з’явитися нейротоксичні симптоми. Вони проявляються у вигляді судом, тахікардії, можлива блювота. Якщо розвивається токсична реакція з ознаками можливого передозування, то прискорюють процес виведення ліків з організму пацієнта шляхом гемодіалізу, інші методи менш дієві.
При випадковому передозуванні цефазоліну лікарі повинні зменшити дозу вводиться. Після стабілізації ситуації можна повернутися до певної для даного хворого дозування.
Якщо разом з описуваним ліками застосувати пробенецид, то відбудеться зменшення ниркового кліренсу цефалозина. Можуть бути отримані недостовірні результати при аналізах цукру в сечі, якщо їх роблять за допомогою таблеток «Клинитеста», розчину Бенедикта.
Для точного визначення цього параметра у хворого, який застосовує цефазолін, підходять ферментні методи. Описуване лікувальний засіб можна використовувати спільно з фуросемідом, етакринової кислоти, антикоагулянтами.
