У кожного з представлених на ринку термометрів свої переваги і недоліки
Навряд чи комусь треба пояснювати для чого вимірюють температуру – її відхилення від норми один із перших сигналів, що свідчать про проблеми зі здоров’ям. Тому основне питання не «вимірювати чи температуру при нездужанні?», а «що робити?».
На ринку сьогодні достаток різних видів термометрів: ртутні, електронні та інфрачервоні, контактні та безконтактні, з змінні насадками і одноразові. І у кожного свої особливості застосування, переваги і недоліки.
По-старому ртуттю
Самий звичний в наших краях вимірювач температури тіла – максимальний ртутний термометр. Це скляна колба з капіляр, що містять ртуть. А максимальним він називається тому, що ртутний стовпчик залишається в останній верхній точці нагрівання і не опускається вниз без струшування.
Плюси:
стабільна точність вимірювання (допустима похибка 0,1 градуса);
- різноманітність способів вимірювання (ректально, орально або під пахвою);
- довговічність (якщо не кидати, то ламатися в ртутному термометрі нічому);
- легкість дезінфекції (не можна хіба що кип’ятити);
- низька ціна (15-25 рублів).
Мінуси:
- відносно легко розбити, в результаті – на підлозі небезпечна ртуть і скляні осколки;
- значний час вимірювання – близько 10 хвилин;
- обтічна форма підвищує ризик «втратити» термометр при ректальному вимірі;
- маленьким дітям небажано використовувати його орально.
Перевірено електронікою
Електронний (цифровий) термометр вимірює температуру за допомогою вбудованих датчиків, а виводить результат у вигляді готових цифр на дисплей. «Цифра» пропонує додаткові функції у вигляді пам’яті на певне число вимірювань, звукових сигналів, змінних наконечників, водонепроникності і т. п. При цьому для точного вимірювання електронним термометрам потрібен щільний контакт з поверхнею тіла. Так що, купивши електронний термометр, прихильники звичного «пахвового» вимірювання можуть розчаруватися. Втім, для них випускають електронні моделі з плоским наконечником.
Плюси:
безпека: такий градусник неможливо розбити, в ньому немає ртуті;
- час вимірювання 30-60 секунд (при варіанті «під пахвою» близько 1,5-3 хвилин);
- легкість читання результатів;
- автоматичне відключення;
- майже всі моделі пам’ятають останні свідчення (від 1 до 25);
- змінна шкала «Цельсій-Фарентейт»;
- різноманітність моделей, у тому числі є спеціальні для дітей, яскравого забарвлення або у вигляді соски, з гнучкими малотравматичними наконечниками;
- термометри з підсвіткою, можна використовувати в темряві.
Мінуси:
- необхідно точно слідувати інструкції;
- при вимірюванні під пахвою для отримання точних результатів вимірювання істотно вище мінімально заявленого, більше того в більшості моделей, існує пряма інструкція російською «після сигналу про закінчення вимірювання слід тримати термометр стільки-то хвилин», а, значить, цей час треба засікати окремо, що не зовсім зручно;
- не всі моделі можна мити і дезінфікувати, таку можливість слід уточнити при купівлі;
- заміна батарейок може знадобитися в самий невідповідний момент;
- ціна від 150 до 1000 рублів, правда, це дешевше правильної демеркуризації приміщення у разі розбився ртутного термометра.
Інфрачервоний термометр
Механізм дії: чутливий елемент знімає дані інфрачервоного випромінювання об’єкта і перетворює їх у звичні для нас температурні показники. У лінійці термометрів він позиціонується як новинка.
Плюси:
забезпечений усіма додатковими функціями електронних термометрів (пам’ять, звукові сигнали, автовідключення тощо);
- дає можливість дуже швидко виміряти температуру (5-30 секунд);
- змінні наконечники вирішують питання гігієни та дезінфекції;
- безконтактна модель дозволяє міряти температуру примхливим дітям і сплячим хворим.
Мінуси:
- часто дає похибки, а в побутових моделях точність може коливатися до 0,3-0,5 градуса;
- використовувати потрібно в строго певних точках тіла (лоб, скроні, вуха);
- відомі випадки травмування барабанної перетинки при необережному поводженні;
- вушні моделі дають недостовірні результати при запаленні середнього вуха;
- також недостовірні результати для плаче або кричить дитини;
- вимагає періодичної повірки;
- висока вартість (від 1200 до 3500 рублів).
Бреше термометр?
Найчастіше на термометри скаржаться в ключі: «електронний бреше, термометр-соска показує підвищену температуру, а ртутний – норму». Але, якщо розібратися в ситуації, то часто виявляється, що помилки у вимірі робили люди, а не прилади. Бо як купити новинку купили, а от розбиратися як він працює не стали. У цьому плані показова цитата з батьківського форуму:«У нас електронний градусник показував якусь ахінею. А потім свекор прочитав інструкцію, і ми зрозуміли, як їм треба користуватися».
У більшості моделей є інструкція по застосуванню для пахвового вимірювання, як найбільш традиційного в російській практиці. При цьому і в методиці, і в способі обліку показників будуть якісь відмінності, пов’язані з тим, що в ряді країн традиційними вважаються оральний або ректальний спосіб.
Проте не можна не визнати, що проблеми з точністю цифрових приладів бувають і цілком об’єктивними. У партії термометрів можуть бути неправильно налаштовані датчики, прилад може бути неякісним або зазнали перевантажень. Щоб перевірити справність приладу, потрібно уважно прочитати інструкцію та перевірити показання іншим термометром, призначеним для використання в тих же контрольних точках, або звернутися в сервісний центр.
На замітку
Часто на запитання лікаря «Підвищувалася, у вас температура?» відповідь «Я її не міряв». Між тим, інформація про те, що температура підвищена або знижена, важлива для діагностики. Тому, якщо відчули нездужання, вимірюйте температуру хоча б раз у день. Це не завадить.
Ця стаття корисна? Збережіть її до себе на сторінку в соцмережі!