Способів створення інсталяційного диска насправді існує досить багато – для цієї мети можна скористатися різними програмними засобами, починаючи від вбудованих в саму операційну систему Windows можливостей, і закінчуючи застосуванням стороннього софту. Навіщо створювати цей диск? Існує ряд причин, найбанальніша – встановити windows на чистий комп. Або вам заманулося отримати другу операційку і т. д. Зміст
Додатковий софт
Але, щоб навести конкретний приклад, як створити завантажувальний диск, і конкретний спосіб реалізації даної процедури, давайте візьмемо один з найпоширеніших для цієї мети інструментів – програму UltraISO. Чому саме її? Напевно в силу того, що вона є досить простий у застосуванні, швидко встановлюється і в порівнянні з тією ж Nero, є не такою громіздкою. Зокрема, я сам користуюся саме UltraISO, хоча раніше, поки про неї не дізнався, щоб створювати завантажувальні болванки, використовував Nero.
Відразу варто відзначити, що запис образу для того, щоб встановити ОС, дещо відрізняється від звичайного запису диска з даними. Для початку, нам знадобиться вихідний образ системи, який ми хочемо записати на CD/DVD, який можливо у вас вже є на HDD, або доведеться його роздобути, наприклад, на просторах інтернету, який ними просто кишить.
Отже, припустимо файл *.iso у нас є. Йдемо далі. Насправді у деяких користувачів напевно виникала така ситуація, коли записавши звичайним способом цей образ, не виходило встановити операційну систему з отриманого носія. Навіть при тому, що всі необхідні настройки біоса були зроблені (пріоритет завантаження виставлений з приводу оптичних дисків). Коли я перший раз намагався створити інсталяційний диск – і сам встав на подібні граблі. Так що розповім детальніше деталі процесу, щоб у вас не виникло таких труднощів.
По-перше зроблю кілька зауважень щодо вибору підходящого компакт-диска. Тут все залежить від розміру iso-файлу, який потрібно записати. Напевно в переважній більшості випадків вам знадобиться DVD, хоча така ОС як Windows XP, як і раніше використовується, особливо на старих слабких комп’ютерах, які не тягнуть більш сучасні операційки. Так от для xp швидше за все підійде звичайний CD, оскільки файл *.iso даної системи важить як правило не більше, ніж обсяг даного носія. Для більш сучасних систем сімейства Windows знадобиться DVD-болванку, щоб їх образи важать більше, наприклад, у Windows 7 це приблизно 3.5 ГБ.
Запис в UltraISO
Отже, приступимо до запису iso-образу засобами даної програми. Якщо у вас її немає, то знайти UltraISO в інеті досить просто, і на те, щоб знайти і встановити цю утиліту, вам буде потрібно не більше 5-10 хвилин. Якщо ви встановили програму з налаштуваннями за замовчуванням, то файли з розширенням iso автоматично будуть співставлені з даною програмою, так що *.iso файли будуть відкриватися саме в ній. Для запуску програми просто натискаємо на потрібний нам образ, який ми хочемо записати, подвійним клацанням миші.
Після цього запуститься UltraISO і відразу ж відкриє спосіб, яким ви клікнули. Якщо ж у вас з якоїсь причини файли цього типу не асоційовані з цією програмою – не біда. Просто відкриваємо її, у верхній частині зліва натискаємо меню файл – відкрити і вказуємо потрібний нам образ в дереві файлової системи. Після цього зверху ви побачите вміст вибраного файлу образу у вигляді деревовидної структури.
Тепер просто-напросто натискаємо відповідну кнопку запису, на якій зображений палаючий диск:
А після того, як відкриється діалогове вікно запису «Burn Image» перевіряємо всі налаштування, хоча тут особливо нічого не правильного і бути не повинно, єдине – можна в поле Write Speed виставити швидкість поменше, скажімо на одну позицію. Я зазвичай роблю, оскільки, як показала практика, імовірність помилки запису на більш низьких швидкостях значно нижче. А оскільки ми записуємо не аби що, а образ ОС, який нам потрібен, щоб потім встановити систему, помилки нам зовсім ні до чого. Далі, власне запускаємо пропалення натисканням кнопочки «Burn», як на малюнку вище. У русифікованій версії ця кнопка буде називатися «Записати диск».
Фінальна стадія
Чекаємо закінчення запису і фінального вікна, що підтверджує успішне завершення. Важливо відзначити, що під час процесу запису краще на комп’ютері особливо нічого не робити такого, що може сильно завантажити або призвести до зависання. Процес пропалювання переривати не можна, інакше доведеться починати заново. А якщо у вас одноразова болванка (CD/DVD-R, а не RW), то її залишиться тільки викинути і використати нову. Вся операція повинна зайняти не більше 5-10 хвилин, і залишився приблизно буде показуватися на шкалі запису праворуч.
Після завершення запису привід оптичних дисків виплюне свежезаписанный інсталяційний диск і ви можете його використовувати, для того щоб встановити Windows або, наприклад, виконати відновлення системи.
