Молоді матусі сьогодні насилу уявляють свого існування без одноразових підгузників і автоматичних пральних машин, але, тим не менш, питання «як навчити дитину ходити на горщик і в якому віці це робити?», хвилює практично всіх, без винятку. Якщо раніше, за часів нашого дитинства, про яке дуже люблять згадувати наші мами і бабусі, відповідь на це питання був однозначним – чим раніше, тим краще, то сьогодні молоді батьки не знають, до чиєї думки їм варто прислухатися. Американські педіатри і вчені переконують, що дитина не здатна контролювати функції свого організму до 1,5 або навіть до 2 років, вітчизняні лікарі і старше покоління вважають всі «памперси» шкідливими, а небажання привчати дитину до горщика пояснюють лінню молодої мами. Адже, що не кажи, а тримати дитину в непромокальних підгузниках набагато легше, ніж постійно прислухатися до нього і прати нескінченні штанці.
Існує 2 протилежні точки зору з цього приводу:
Батьки, які займаються раннім розвитком, загартовуванням та виховують своїх дітей по різних систем, в основі яких прагнення бути ближче до природи, прагнуть якомога раніше розвинути всі його здібності і так далі, закликають відмовитися від підгузників ще до року або взагалі їх не використовувати. Їх думка цілком обґрунтовано – досі більшість жінок в Африці, в племенах «не зіпсованих цивілізацією» з народження носять своїх дітей на тілі – в ганчір’яних перенесеннях, які сьогодні відомі всім під назвою «слінг». Такі мами висаджують малюка з народження і вміють точно визначати, коли йому потрібно помочитися або полегшитися. Неуважною і поганою матір’ю там вважається та жінка, яка до 2-тижневого віку не навчила свою дитину залишатися сухим. Прихильники такого методу пояснюють цей феномен досить просто – дитина з перших днів життя відчуває неспокій і подає мамі сигнали, досить спостерігати за ним і вчитися розпізнавати його бажання. В наших умовах цим займаються тільки «просунуті» батьки, які з перших днів життя визнають особистість дитини і виховують його принципам і нормам, що разюче відрізняються від традиційних.
На думку інших – лікарів і педагогів,що дитина не може контролювати свої відправлення до досягнення 1,5 років, а іноді і довше, і спроби привчити його до горщика раніше, не принесуть ніякої практичної користі. Вони вважають, що раннє привчання дитини до горщика засноване на викликанні рефлексу – якщо довго тримати дитину на горщику і повторювати «пісь-пісь» рано чи пізно він попісає, а потім це увійде в звичку. Але такий рефлекс згасає після року, коли багато мам з жахом виявляють, що їх малюк знову почав мочити штанці, а от навчити його усвідомлено проситися на горщик — вже набагато важче.
Тому відповісти на запитання «скільки варто привчати дитину до горщика» однозначно — не можна, можна лише прислухатися до загальних рекомендацій.
Коли і як навчити дитину ходити на горщик
Орієнтуйтеся не на календарний вік, а на розвиток своєї дитини. Варто почати привчати його до горщика, якщо він: ходить, сам сідає, розуміє звернену до нього мову, може виконувати доручення дорослих, вміє наслідувати вам і грати з іграшками у сюжетні ігри (годує ляльку, катає машинку, витирає пил, приносить вам щось), прагне заслужити ваше схвалення і похвалу.
«Познайомте дитину з горщиком – він не повинен лякати його або викликати негативні емоції – дайте йому можливість пограти, покажіть, як садити туди іграшки, захоплюйтеся і радійте, якщо дитина сама сідає на горщик.
Взагалі весь процес навчання повинен викликати у дитини лише позитивні емоції – нехай він радіє, коли сідає на горщик. Для цього достатньо хвалити його, сидіти разом з ним або грати в пальчикові ігри.
Не сваріть дитину, якщо він не розуміє, чого ви від нього хочете і не користується горщиком за призначенням. Процес привчання до горщика може зайняти кілька місяців, не налаштовуйте себе на швидкий результат – інакше можна розчаруватися самим і викликати роздратування дитини.
Починайте висаджувати на горщик в той час, коли ви знаєте, що дитина хоче писати – після сну, прогулянки, перед їжею. Посадіть його на горщик, поясніть дитині, що ви від нього хочете і повторюйте цю процедуру до тих пір, поки не досягнете результату. Найскладніше – дати зрозуміти дитині, що вам від нього потрібно, як тільки він зрозуміє, перший раз зробить все правильно і побачить вашу радість, все стане набагато простіше.
Якщо ви вирішили привчати дитину до горщика, потрібно відмовитися від одноразових підгузників, використовуючи їх тільки вночі або під час прогулянок. Інакше процес привчання стане в кілька разів довше і закінчиться тільки тоді, коли ваш малюк буде контролювати всі свої дії і вчинки (років до 3-м). Коли дитина ходить без підгузників, він досить швидко розуміє зв’язок між горщиком і своїми мокрими штанцями. Головне, не лаяти і не карати його за них, принаймні, перші кілька місяців.
Збираючись привчати дитину до горщика – запасіться терпінням і вільним часом, спостерігаючи за малюком цілий день набагато легше помітити, коли він хоче в туалет і вчасно посадити малюка на горщик. Для початку варто висаджувати його після нічного і денного сну, після їжі, перед прогулянкою і після неї, або кожні 2-3 години, питаючи: «ти хочеш пісь – пісь», — або щось подібне.
Як привчити дитину до горщика, Комаровський
