Питання про те, як відкрити порти на роутері, іноді виникає з деяких причин. Головна з них полягає в тому, що спочатку ці порти закриті, а іноді вони потрібні. Закриті вони з одного боку. Вихід в мережу не являє собою проблем, а ось отримання інформації ззовні може виявитися ускладненим.
Отримання вхідних даних включено у всіх роутерах за замовчуванням, а ось налаштування надсилання вихідних даних іноді доводиться робити самостійно.
Роутер – невід’ємний атрибут квартир, в яких крім стаціонарного комп’ютера є ноутбуки, смартфони, планшети, а у кого-то і холодильники з виходом в Мережу. Пристрій, що поширює Wi-Fi, в таких випадках дуже зручно. Але роутер стає суттєвою перешкодою, коли треба пограти в мережеві ігри, обмінятися інформацією з одноранговым мереж або дозволити будь-якої доступ до комп’ютера. Через роутер тоді, не вживши заходів для відкриття порту, не пройти. Але є способи рішення даної проблеми.
TP-LINK WR841N: відкриття та налаштування портів
Як показує практика, відкрити порт на роутер TP-LINK WR841N можна приблизно так само, як і на інших пристроях цього виробника, так що поради універсальні, але з деякими нюансами, так як кожна модель може мати свої особливості. Алгоритм дій не дуже складний, але дотримуватися його слід неухильно, так як помилки зроблять всі зусилля марними.
Настройка мережевої адреси на роутер TP-LINK.
Для описуваного пристрою, як і для пристроїв виробництва інших компаній, необхідно визначити мережевий адресу в локальній мережі, який дозволить увійти в панель управління і провести необхідні дії. Така адреса є в інструкції до роутера. Якщо ж такого документа під рукою немає, можна спробувати найбільш часто застосовуються для локальної мережі адреси: 192.168.0.0, 192.168.0.1, 192.168.1.1 або подібні.
Для більш швидкого пошуку можна скористатися можливостями командного рядка. Для цього треба натиснути на кнопку «Пуск» у лівій нижній частині вікна операційної системи Windows, після чого клацнути на команді «Виконати» і ввести у поле команду cmd. Командний рядок відкриється, у неї залишиться ввести команду Ipconfig, натиснути «Enter» і з інформації, що з’явилася, вибрати потрібне. Воно знаходиться в колонці з назвою Ethernet Adapter, в якій є рядок з мережевою адресою.
Панель управління зазвичай працює в браузері, і для входу в неї необхідно ввести логін і пароль. Зазвичай підходить єдиний для всіх традиційний заводський варіант. Це-пароль та логін admin admin. Звичайно, якщо обраний новий пароль та логін, необхідно ввести його.
Другий крок, який потрібно для відкриття портів на роутері, надання мережевої адреси комп’ютера або іншого пристрою, яке буде використовуватися для ігор, а можливо, і для інших потреб.
Необхідно зайти в розділ DHCP, знайти там Address Reservation, натиснути add new. У діалоговому текстовому полі з підписом MAC Address необхідно ввести фізичну адресу мережевої карти комп’ютера. Оскільки не кожен знає, де таку інформацію знайти, варто зупинитися на цьому докладніше.
Центр управління мережами і загальним доступом.
Треба натиснути кнопку «Пуск», вибрати пункт «Панель управління». В розділі «Мережа й Інтернет» вибрати «Центр управління мережами і загальним доступом». Наступна дія – клік лівою кнопкою миші на пункті «Зміна параметрів адаптера». З’явиться список підключень, вибираємо потрібне. Далі слід клік на ньому, але вже правою кнопкою миші. У контекстному меню необхідно вибрати рядок «Стан». В іншому вікні є вкладка «Підтримка», саме вона і потрібна. У колонці «Властивість» є рядок «Фізична адреса». Це і є шуканий параметр, його значення – той самий MAC-Адресу мережевої карти.
Є більш простий шлях, з використанням тієї ж командного рядка. В неї слід ввести команду getmac. В результаті її виконання з’явиться список всіх мережевих карт і їх фізичних адрес. Якщо їх кілька, необхідно шукати той, який в даний час задіяний.
MAC Address внесений, тепер у полі IP необхідно вписати мережевий адресу пристрою, який був визначений раніше. Тепер роутер зможе при кожному вході давати використовуваному девайсу власний мережевий адресу. Наступний крок – налаштування портів.
Статичні порти перед використанням слід трохи налаштувати. Для цього необхідно знати номер порту, який доведеться відкривати і все той же мережевий адресу власного комп’ютера. Якщо другий вже визначено, то перший можна дізнатися в інформації про іграх або інших програмах, які прагнуть проникнути в комп’ютер. У гри Minecraft це зазвичай 25565, але можна використовувати і інший.
Далі – просто. Пошук пункту Forwarding, а в ньому – Virtual Servers не займе багато часу. Там є поле Service Port і поле Internal Port. Вони повинні бути заповнені, інформація – той же номер порту, який потрібно відкрити. Знайома вже процедура внесення IP-адреси в полі не повинна викликати труднощів.
Налаштування портів на TP-LINK.
Щоб згодом не шукати причину невдачі у відкритті того чи іншого порту, слід для початку перевірити, чи доступний він. Перед тим, як відкрити порти на роутері, необхідно просто відключити кабель від пристрій і підключити його безпосередньо до власної мережевої карти. Після чого увійти в Інтернет, знайти один зі спеціалізованих сайтів, на якому стан портів перевіряється в кілька кліків. Ресурс визначить, відкритий або закритий потрібний маршрут. Якщо все в порядку, можна продовжувати рух.
Наступний крок полягає в тому, щоб відкрити порт на роутері для серверів, з використанням яких проводяться мережеві ігри. Для цього в панелі керування пристроєм треба знайти вже знайомий пункт Forwarding, там – Port Triggering, і в полі Incoming Ports вписати потрібний порт.
Перезавантаження роутера – обов’язковий крок для того, щоб зміни вступили в силу. Після того, як пристрій запуститься, можна вважати процедуру повністю виконаною. Залишиться лише підключити сервер, зайти на той же сайт, на якому перевірялася стан порту, і ще раз переконатися, що все в порядку.
D-Link: все те ж, але з нюансами
Наступна модель, маніпуляції з якої необхідно провести, D-Link. Перша дія при відкритті портів на роутері, як і в попередньому випадку, вхід в систему управління. Вхід здійснюється таким же чином, як це було зроблено в попередньому випадку, включаючи пошук мережевої адреси роутера та іншої необхідної для роботи інформації. Може знадобитися скидання раніше проведених налаштувань, тоді процес піде без проблем. Параметри потім можна повернути назад, для цього їх краще записати.
Після успішного входу з’явиться пункт «Міжмережевий екран». У ньому є вкладка «Віртуальні сервери», друга зверху. У ній є кнопка «Додати», на яку необхідно натиснути.
Кидок портів на роутері D-Link.
Наступне дію прийнято називати пробросом портів. Для цього необхідно провести зміни в полях відкритого вікна.
Напис в полі «Шаблон» слід залишити без змін. В поле «Ім’я» можна внести будь вподобане назву. Значення випадаючих списків з підписами «Інтерфейс» і протокол також слід залишити незмінними.
У полях:
- зовнішній порт (початковий);
- зовнішній порт (кінцевий);
- внутрішній порт (початковий);
- внутрішній порт (кінцевий).
Прописується потрібний порт. Як він визначається – розказано вище. Останнє поле – «Внутрішній IP». В нього вноситься адреса власного комп’ютера в локальній мережі, визначення якого користувачеві вже знайоме. Слід бути уважним і не переплутати адресу комп’ютера, з мережевою адресою роутера. Залишається тепер зберегти зміни, натиснувши на відповідну кнопку внизу зліва вікна вкладки.
І далі – знайома процедура.
Додаткові поради
Перешкодою для відкриття необхідного порту може бути не тільки роутер, але й інші пристрої чи програми. Це маршрутизатори, фаєрволи (брандмауери) тощо. Останні налаштувати відповідним чином нескладно. У стандартному брандмауера є список винятків, до якого слід внести необхідні дані. У програмах сторонніх розробників теж знайдеться відповідний пункт. Всі дії необхідно проводити уважно, попередньо ознайомившись з необхідною інформацією.
Слід зауважити, що повністю відключати брандмауер не варто. Це здається простим рішенням, але краще нехай він працює, захищаючи комп’ютер від загроз ззовні. Тим більше що відключення цієї програми не дає ніяких гарантій для автоматичного відкриття необхідного порту.
Загальні рекомендації
Опис процесу відкриття необхідних портів показало, що процес цей нескладний, але порядок його проведення залежить від моделі роутера
Кожна з них має власний інтерфейс управління, несхожий ні на які інші.Тим не менш, необхідні дані (фізичні адреси комп’ютера і роутера, номер призначеного для відкриття порту, фізичний адресу мережевої карти) у всіх випадках однакові і пізнаються одними і тими ж способами.
Також для всіх випадків, незалежно від моделі настроюються пристроїв, слід не забувати про перезавантаження та перевірці результатів роботи. Увагу необхідно приділяти навіть такої дрібниці, як фізичне підключення всіх пристроїв, тобто, під’єднання необхідних кабелів, джерел живлення і т. п.
