Ендемічний, вузловий, дифузний зоб щитовидної залози

Як дізнатися симптоми захворювання щитовидної залози?Зобом (або струмой) прийнято називати стійке збільшення щитовидної залози, яке не супроводжується запальними процесами і злоякісним ростом в органі.

Найпоширенішою формою зоба є ендемічний зоб щитовидної залози, який розвивається із-за дефіциту йоду на певних територіях, де проживає людина. Цей мікроелемент вкрай необхідний для продукції тиреоїдних гормонів, тому щитовидна залоза при йодної недостатності збільшується компенсаторно, щоб пропускати через себе більше крові і отримувати більше йоду.

В залежності від зміни функції збільшеного органу, зоб буває:

  • Еутиреоїдним. При цій формі захворювання щитовидна залоза функціонує повноцінно.
  • Гипотиреоидным, що супроводжується зниженням вироблення тиреоїдних гормонів.
  • Тиреотоксическим, що протікає зі значним збільшення продукції щитовидних гормонів.
  • За морфологічними характеристиками виділяють:

  • Зоб вузловий (в органі ростуть окремі вузли).
  • Зоб дифузний (збільшується вся залоза цілком).
  • Змішаний.
  • Крім цього, зоб класифікують і за розмірами (за даними ВООЗ):

  • При нульовому симптом збільшення залози не виявляється.
  • При першого ступеня зміни виявляються лише при пальпації.
  • При другого ступеня недуги значно збільшений орган вже стає помітним.
  • Причини зоба

    Основною причиною збільшення щитовидної залози є йодна недостатність (коли в вживаної їжі і воді цей мікроелемент міститься в невеликих кількостях). Крім цього, виділяють і ряд інших чинників, які також сприяють розвитку зоба.

    Додаткові фактори:

    • Гормональні порушення.
    • Забрудненість навколишнього середовища, радіація.
    • Стреси.
    • Інфекційні захворювання, зниження імунітету.
    • Спадковість.
    • Жіноча стать.
    • Аутоімунні розлади.
    • Неправильний і безконтрольний прийом препаратів йоду і гормонів.

    Симптоми зоба щитовидної залози та діагностика

    Те, як виявляє себе зоб, у чому визначається збереженням функції щитовидної залози. Якщо гормони синтезуються нормально, виникає тільки естетичний дефект, а при значному збільшенні органу відбувається стиснення розташованих поблизу анатомічних структур, порушення дихання і ковтання, кашель, задишка, осиплість голосу.

    При зниженій функції тиреоїдної залози — гіпотиреозі (недолік гормонів) будуть присутні наступні симптоми захворювання щитовидної залози:

  • Зниження температури, постійна мерзлякуватість.
  • Підвищення маси тіла.
  • Набряклість обличчя.
  • Зниження артеріального тиску і частоти серцебиття.
  • Запори.
  • Аменорея, безпліддя.
  • Сухість шкіри, різке погіршення стану волосся та нігтів.
  • Крім цього, зоб зі зниженою тиреоїдною функцією характеризується багатьма іншими симптомами захворювання щитовидної залози – все залежить від вираженості ендокринних порушень. При крайній їх ступеня розвивається мікседема.

    При тиреотоксикозі (избытоке гормонів щитовидки) у хворих відзначається:

  • Значне зниження ваги при хорошій і навіть підвищеному апетиті і достатньому харчуванні.
  • Сильна пітливість, непереносимість тепла.
  • Тремор, занепокоєння.
  • У жінок – розлади менструальної функції, у чоловіків – проблеми з потенцією, зростання молочних залоз.
  • Порушення травлення.
  • Прискорене серцебиття.
  • Підвищена стомлюваність.
  • У деяких хворих з’являється помітне випинання очних яблук або екзофтальм.
  • Патологіями щитовидної залози займаються ендокринологи. Як раз до цих фахівців і необхідно звертатися при появі описаних вище симптомів хвороби щитовидної залози. Після бесіди, зовнішнього огляду і пальпації тиреоїдної залози, якщо будуть виявлені якісь патологічні ознаки, лікар обов’язково дасть направлення на подальше обстеження.

    Базові діагностичні процедури:

    • УЗД щитовидної залози.
    • Гормональні дослідження (вивчення тиреоїдного профілю).
    • Біохімічний аналіз крові (зокрема визначаються наступні показники загальний білок і фракції, цукор, холестерин).
    • Рентгенографію шиї, грудної клітки.

    При виявленні вузлових утворень в щитоподібній залозі призначаються додаткові дослідження:

    • Сцинтиграфія. Оцінюється форма, розмір вузлів, їх здатність до продукції гормонів (по накопичення радіоактивних ізотопів йоду).
    • Пункція щитовидної залози.
    • КТ та МРТ. Ці дорогі дослідження показані у спірних випадках, коли необхідно детально вивчити структуру органу.

    Також можуть знадобитися і інші дослідження (наприклад, визначення рівня специфічних антитіл) – все залежить від конкретної клінічної ситуації.

    Лікування зобу та його профілактика

    Вибір тактики лікування зобу визначається причинами його розвитку, розмірів щитовидної залози, характером морфологічних та гістологічних змін в органі, а також особливостями його функціонування.

    • При ендемічному еутиреоїдному зобі показані препарати йоду і спостереження у ендокринолога.
    • При вузловому зобі щитовидної залози використовуються лікарські засоби (при гіпотиреозі – тиреоїдні гормони, при тиреотоксикозі – препарати блокатори тиреоїдних гормонів), радиойодтерапия і оперативне лікування.
    • При дифузному зобі лікування зазвичай починають з медикаментозної терапії і тільки при відсутності ефекту від неї вдаються до операції.

    Для попередження розвитку зоба щитовидної залози, необхідно:

  • Забезпечувати достатнє надходження йоду в організм (з морепродуктів, йодованою сіллю) особливо в ендемічних зонах. За рекомендаціями лікаря можна приймати йодовмісні препарати.
  • Вживати більше натуральних вітамінів.
  • Зміцнювати імунітет.
  • Відпочивати біля моря, не зловживаючи перебуванням на сонці.
  • Дотримуватися режиму дня, виділяючи достатньо часу на сон і відпочинок.
  • Також варто регулярно відвідувати ендокринолога, навіть якщо скарги відсутні. Це дозволить своєчасно виявити збільшення щитовидної залози.
  • Схожі:
    Соц закладки