Далеко не всі захворювання з перших днів розкривають свої симптоми. Іноді хвороба може розвиватися роками в тілі людини, поступово набираючи силу і викликаючи незворотні наслідки. Саме таким перебігом характеризується хвороба Аддісона, яка пов’язана з ураженням кори надниркових залоз. Спочатку вона проявляється у вигляді легкого нездужання і лише через тривалий час розкривається в повну силу, приводячи до виникнення небезпечного для життя гострого стану. Лікарі стверджують, що таку хворобу слід лікувати на початкових стадіях, однак, на жаль, виявити її перші прояви дуже складно.
Зміст
- Теоретична частина
- Діагностика
- Гормональні прояви
- Проблеми ШКТ і кровоносної системи
- Репродуктивні функції
- Гострий стан
- Лікування
- Поширені помилки в діагнозах
Теоретична частина
Життя людини багато в чому залежить від балансу в його організмі певних речовин – мінералів, мікроелементів, вітамінів, а також гормонів, що виробляються самим тілом. Таким же балансом повинен володіти організм більшості ссавців – кішок, собак та інших. Хвороба Аддісона порушує цю рівновагу, викликаючи тяжкі наслідки, пов’язані саме з порушенням гормонального фону. Її появу пов’язують з різними факторами, однак у 30% недуга розвивається як ускладнення онкологічного захворювання, а 65% – аутоімунного.
Її симптоми викликані сильним ураженням кори наднирників в результаті супутнього захворювання, дії токсичних речовин чи інших факторів. Повільний розвиток хвороби пов’язаний зі здатністю організму до адаптації. Коли частина надниркових залоз втрачає свою функціональність, гіпофіз дає сигнал до прискорення виробництва гормонів, що призводить до часткового відновлення нормального балансу. Аналогічним чином хвороба протікає і у кішок – в початковій стадії загострення проявляється вкрай рідко.
Якщо людині не виявляється відповідне лікування, стан надниркових залоз поступово погіршується, що призводить до ускладнень, включаючи некроз. Коли поразка охоплює приблизно 90% кори, виникають симптоми, які і дозволяють говорити про хворобу Аддісона.
Надниркові залози перестають виробляти ряд гормонів і важливих речовин – зокрема, кортизолу та альдостерону, що призводить до різкого погіршення загального стану організму. У кішок і інших ссавців процес протікає схожим чином, однак лікування хвороби Аддісона ускладнене в силу неможливості точного встановлення діагнозу до настання гострої стадії.
Діагностика
Захворювання може проявлятися по-різному, в залежності від причини його виникнення, а також від імунної відповіді організму людини від впливу інших факторів. Однак можна виділити і загальні симптоми хвороби Аддісона, які дозволяють з великою часткою ймовірності встановити правильний діагноз.
Гормональні прояви
Підвищена активність гіпофіза, що змушує організм виробляти більше кортизолу, що призводить до побічного зростанню виробництва меланіну. В результаті на шкірі, навіть при нетривалому впливі на неї сонячних променів або інших джерел ультрафіолетового випромінювання, з’являються темні плями. У кішок і інших ссавців знайти такі симптоми неможливо в силу густоти волосяного покриву, однак пігментація зачіпає слизову оболонку рота. На пізніх стадіях це відноситься і до людини.
В результаті гормональних зрушень організм людини втрачає багато важливих мікроелементів, зокрема, натрію, який при хворобі поступово замінюється великою кількістю калію. Як наслідок, погіршується провідність нервових волокон, виникають судоми, які істотно посилюються після прийому фосфатів, що містяться в молоці.
Хвороба Аддісона також викликає постійну втому, яка може переходити в депресію або супроводжуватися станом нав’язливого бажання, що межують з маніакальною психозом. Симптоми включають постійне невдоволення всім, що відбувається в оточенні хворого, яке інколи переходить в неконтрольовані спалахи гніву. Цікаво, що у кішок при хворобі Аддісона напади паніки і тривоги зустрічаються частіше, а ось у людей такий симптом спостерігається лише в 20% випадків.
Якщо людині не надавати належне лікування, з часом може розвинутися дисфункція нирок, яка посилюється нестачею надлишком натрію і калію. Організм втрачає здатність концентрувати сечу, що призводить до збільшення її кількості і почастішання сечовипускань приблизно в 5-6 разів. У старшому віці може розвинутися енурез, який найчастіше проявляється у формі нічних неконтрольованих сечовипускань. Ці симптоми викликають зневоднення організму, яке призводить до досить важких наслідків, що включає летальний результат.
Проблеми ШКТ і кровоносної системи
Хвороба Аддісона надає неабиякий вплив на травну систему, що виражається в дисфункції кишечника. Людину мучить нудота, яка часом може переходити в нестримну блювоту, продовжується по 30-60 хвилин.
З боку серцево-судинної системи при хворобі Аддісона також надходять тривожні сигнали, найважливішим з яких є зменшення кількості циркулюючої крові і наступне за ним критичне зниження артеріального тиску. У кішок, собак і людини це викликає тахікардію, яка при низькому рівні рідини може тривати більше години, змушуючи відчувати сильний дискомфорт і відчувати тривогу.
Симптоми хвороби Аддісона також містять наслідки дисфункції кровоносної системи і нирок – параліч кінцівок, оніміння, що супроводжується сильним поколюванням, мимовільне тремтіння рук і голови.
Репродуктивні функції
Діяльність репродуктивної системи практично припиняється, що виражається у чоловіків в прогресуючій імпотенції, а у жінок – у відсутності менструацій або сильному зменшенні їх тривалості. Цікаво, що у кішок хвороба практично не знижує статевого потягу, однак може призводити до безпліддя, тоді як у людини порушуються обидва аспекти статевого життя.
На останніх стадіях захворювання людині стає важко ковтати, настає стан байдужості, яке супроводжується слабкістю, не дозволяє встати з ліжка. Якщо не надавати нормальне лікування, приблизно в 20-30% випадків за цим слід летальний результат.
Гострий стан
Найбільш небезпечним вважається так званий аддісоніческій криз, який настає при повній відмові наднирників в результаті поразки 95-98% кори.
У деяких пацієнтів блискавична смерть настає при відсутності першої допомоги, проте зустрічається це досить рідко. У більшості випадків криз триває декілька годин, і пацієнт виходить з нього з сприятливим прогнозом. Якщо ж говорити про дрібних ссавців, наприклад, кішок, то у них аддісоніческій криз зазвичай стає причиною летального результату.
Починається таке гостре стан завжди з однакових симптомів – у людини з’являється різкий біль у животі, яка не проходить з часом і може переміщатися в область попереку. Приблизно протягом години починається нестримна блювота, яка швидко призводить до зневоднення організму і розвитку дегідратаційного шоку. В результаті людина втрачає свідомість або впадає в параноїдальний маячня – це є сигналом того, що тільки своєчасне лікування здатне запобігти настання незворотних наслідків.
У крові знижується рівень глюкози, що супроводжується різким зниженням рівня тиску. Як результат, виникають запаморочення і нудота, які багаторазово посилюються при прийнятті людиною вертикального положення. Мовою і зубах з’являється коричневий наліт, наступний за розвитком гемолізу і вимивання з організму заліза.
Крім того, при хворобі Аддісона можуть розвиватися наступні патології, пов’язані з порушенням балансу мінералів:
- гіпонатріємія – викликає сильну слабкість, неможливість піднятися з ліжка;
- гіперкаліємія – стає причиною сплутаності свідомості, тремору, судом;
- гіперкальціємія – призводить до зневоднення і неможливості утримувати рідину в організмі;
- гіперфосфатемія – є причиною паралічу, оніміння, втрата свідомості.
Лікування
При аддісоніческом кризі необхідно приймати термінові заходи. До них відноситься замісна гормональна терапія, яка складається з гідрокортизону, що вводиться внутрішньовенно, і ацетату флудрокортизона. Для відновлення рівня поживних речовин внутрішньовенно вводиться декстроза з фізрозчином. Як правило, стан хворого значно поліпшується, і через добу можна говорити про повну відступі кризу.
Хвороба Аддісона при відсутності гострого стану лікується аналогічним чином, однак замість внутрішньовенних інфузій призначають таблетки. Як правило, людині рекомендують трохи збільшити кількість солодкої їжі, а також відмовитися від дієт, щоб відновити нормальний вміст поживних речовин.
Лікування підбирається індивідуально для кожного пацієнта залежно від стану гормонального фону. Ніколи не можна самостійно приймати гормональні препарати, оскільки це може призвести до загострення хвороби або виникнення супутніх ускладнень.
Якщо симптоми хвороби Аддісона проявляються не надто гостро, гормональне лікування може не призначатися. В такому випадку людині рекомендується дотримуватися дієти з дробовим харчуванням, а також відмовитися від вечері. Крім того, усуваються зовнішні прояви, для чого використовуються кровевосстанавливающие і знеболюючі препарати.
Поширені помилки в діагнозах
Іноді люди неправильно інтерпретують діагноз, розуміючи захворювання, як хвороба Аддісона-Бірмера. Ця недуга відрізняється принципово – при ньому ураження надниркових залоз не відбувається, однак людина страждає від дефіциту вітаміну В12. Його симптоми – порушення кровотворення, розлади нервової системи, а також суттєве зменшення кислотності шлунка.
Коли людина підозрює у себе хвороба Аддісона, діагностика не повинна будуватися на базі слабкості і депресії, оскільки такі симптоми мають не менше 20 інших захворювань. Як правило, лікарі роблять остаточний висновок при появі пігментації або падінні кров’яного тиску. У кішок хвороба часто діагностується лише на останній стадії, оскільки клінічну картину скласти неможливо.
Навіть при доведеному дефіциті гормонів наднирників не можна ставити однозначний діагноз. Цілком можливо, що причиною є дисфункція гіпофіза або інших органів ендокринної системи. Саме так протікає помилкова хвороба Аддісона у собак, а також у 3-5% людей, схильних до захворювання.
