Більшість дачників на своїх ділянках вирощують огірки. Зелені хрусткі плоди – радість кожного городника. Незалежно від того, чи ростуть ваші рослини на відкритих грядках або в тепличних умовах, існує ризик ураження вірусними, бактеріальними або грибковими захворюваннями.
Урожай культури безпосередньо залежить від дотримання основних правил обробітку, про яких ми докладно розповіли в цій статті.
Крім різних хвороб, огірки, як і будь-яка культура, мають своїх ворогів – небезпечних комах, що харчуються листям, завдають шкоди кореневій системі або заважають утворення зав’язей та активного плодоношення. Знання симптомів захворювань і ознак навали шкідників допомагає городникам вчасно помітити виникнення проблеми та ефективно протистояти напасті. Особливо слід відзначити, що профілактичні заходи в цій ситуації набагато важливіше, ніж лікування вже існуючих хвороб. До них, у першу чергу, відносяться:
- грамотний вибір посадкового матеріалу,
- правильна підготовка грядок,
- дотримання правил сівозміни,
- регулярність і способи поливу,
- своєчасні підживлення,
- обробка рослин спеціальними складами, в тому числі, і приготованими за народними рецептами,
- створення оптимального мікроклімату в теплицях або парниках.
У даній статті ми докладно розглянемо найбільш часто зустрічаються хвороби огірків.
Грибкові захворювання огірків
Найчастіше огіркові посадки схильні до грибкових інфекцій. Основними причинами, що сприяють розвитку хвороб, вважаються різкі перепади температур, висихання грунту або, навпаки, надлишок вологи в землі і полив холодною водою.
Борошниста роса огірків
Борошниста роса – небезпечне захворювання з невеликим інкубаційним періодом, поширюється стрімко, особливо в жарку, суху погоду. Вражає огірки, а також кабачки, дині, гарбуз, тому може передаватися між грядками різних рослин.
З’являється більшою мірою на листовому апараті (частіше з верхнього боку листків), меншою – на стеблах і черешках у вигляді білих плям округлої форми (борошнистий наліт). З перебігом хвороби їх розмір стрімко збільшується, а згодом – листки, вкриті суцільним порошащим нальотом білого кольору, жовтіють і засихають.
При відсутності заходів з порятунку рослин, можлива загибель цілих батогів. Для проростання міцелію гриба необхідний ряд умов: зниження температури до +15°C, різке підвищення вологості повітря протягом декількох діб. Ось чому найчастіше хвороба з’являється через 3-4 дні або трохи пізніше після рясних холодних опадів.
Надалі, сухість повітря, спека (при сонячній погоді спори активно поширюються), різкі перепади нічної та денної температури і дефіцит вологи в грунті сприяють розвитку захворювання. Спори гриба вбирають біологічно активні речовини рослини, що веде до повного порушення фотосинтезу, зменшення плодоношення і зниження якості плодів.
Щоб запобігти виникненню захворювання грядку з огірками небажано облаштовувати з року в рік на одному і тому ж місці, так як сильно уражені листя обростають клейстокарпиями (плодові тіла), які зимують на рослинних рештках і призводять до зараження на майбутній сезон.
Найбільш сприятливий час для активізації збудників (мікроскопічні гриби, мігруючі з теплиць у відкритий грунт і навпаки, поширюються вітром і дощем) – друга половина літа. Спори можуть проникати в тканини незаражених рослин.
Існують гібриди огірків, стійкі до борошнистої роси. Якщо у вашому регіоні дане захворювання неодноразово призводило до зменшення або загибелі врожаю, то слід обробляти саме їх. Не всім відомо, що імунітет рослин до захворювання знижується при дефіциті в грунті кальцію і надлишковому вмісті сполук азоту.
Антракноз огірків
Антракноз або, так звана, мідянка – одна з найнебезпечніших хвороб огірків. Поширення інфекції повсюдно, але найбільш згубно для огірків у плівкових теплицях. А от у південних районах захворювання вражає всі гарбузові культури, культивовані на відкритих грядках.
Збудник захворювання, як правило, знаходиться в насіннєвому матеріалі, отриманому з заражених огірків у вигляді міцелію, а також в рослинних залишках, неприбраних в попередньому сезоні і бур’янах, у вигляді микросклероциев. У спеку гриб поширюється за допомогою спор, їх переносить вітер і комахи.
Рясні опади також сприяють зараженню. При прогресуванні антракоза на листовому апараті і стеблах з’являються плями, досить великі, мають жовтий або блідо-буре забарвлення і округлу конфігурацію, а на дозріваючих плодах – виразки у вигляді вдавленого плями, великого розміру, які при підвищеній вологості покриваються спорами грибка блідо-рожевого кольору. Розвиток захворювання призводить до всихання, зморщування, гниття плодів, які до того ж сильно гірчать.
На рослинах, культивованих в тепличних умовах, перші симптоми хвороби проявляються вже на сходах, а на відкритих грядках – приблизно в середині літнього сезону. У південних регіонах поява ознак можливо раніше – в червні.
Основними умовами для спалаху антракнозу є висока вологість повітря при підвищеній температурі. Помічено, що при зниженні вологості, розвиток хвороби істотно сповільнюється. А ось при сухому повітрі зараження практично неможливо.
Кладоспориоз огірків
Оливкова плямистість або кладоспориоз – ще одне згубне для огірків захворювання, що вражає стебла, листя і плоди. Починається хвороба з здорових молодих листя — вони всихають, як би стягуючись за прожилкам.
Ознакою інфекції є поява округлих плям невеликого розміру, що мають сірувато-оливкивый наліт. Потім тканину в місцях ураження утворює отвір. Черешки та стебла можуть мати довгасті поглиблення такого ж відтінку. Основна небезпека криється у появі на дозріваючих огірках невеликих водянистих цяток, які, розростаючись, перетворюються в більш великі виразки.
У тих місцях, де шкірка на плодах розтріскується, проступають краплі, драглистої консистенції, що потім твердіють. При підвищеній вологості повітря на плямах можна спостерігати появу м’якого нальоту оливкового кольору. Заражені на ранній стадії розвитку плоди стають викривленими і зупиняються в рості.
Найбільше поширення хвороби відбувається у липні, в прохолодне літо із затяжними дощами, особливо при різких перепадах температур. Спекотна і суха погода значно припиняє поширення інфекції і розвиток хвороби. Розносять небезпечні спори повітряні потоки, і опади. Також можливе перенесення збудників при поливах.
Біла гнилизна огірків
Склеротиніоз або біла гниль – біч огіркових посадок. Частіше прогресує у підстави стебла, але іноді можлива поява негативних симптомів і в міжвузлях. Заражена тканина покрита нальотом, що нагадує вату. Хворий стебло стає рихлим, харчування рослини істотно знижується, що призводить до провисання листя. Склеротиніоз може проявитися і на плодах, які в короткий період часу робляться млявими.
Найчастіше рослина, уражене білою гниллю, гине. Збудник хвороби може знаходитися як на рослинних залишках, так і мешкати в грунті. Сприятливі умови для спалаху захворювання – висушення ґрунту і знижений температурний режим (+13-14°C). Безжальна біла гниль для рослин із зниженим імунітетом, а також до посадок, зрошуваних холодною водою. Протяги в парниках або теплицях також провокують хворобу.
Пероноспороз огірків
Пероноспороз або, так звана, несправжня борошниста роса найчастіше вражає огірки і кабачки. На верхній поверхні листя виникають маслянисті плями зеленувато-жовтого відтінку, а із зворотного боку з’являється сірий наліт. Згодом плями засихають, кришаться і призводять до всихання листя.
Інфекція викликана міцелієм гриба, передається, як і в попередніх випадках, через заражені насіння та рослинні рештки. Сприятливим середовищем для спалаху захворювання є температура +18-20°C, підвищення вологості і присутність на листовому апараті рясної краплинної вологи.
Бактеріальні та вірусні захворювання огірків
Віруси, що викликають зараження рослин, в повітрі не здатні до тривалого існування, тому передаються при безпосередньому контакті хворого сіянця зі здоровим, наприклад, під час збору врожаю, при обрізанні листя, формуванні батогів або ж від бур’янів (осоти, берізка, осот). Щоб виключити зараження від бур’янів, їх видаляють навколо грядки з огірками на відстані не менше 9-10 м.
Англійська огіркова мозаїка
Англійська огіркова мозаїка або зелена крапчаста мозаїка вражає всі культури сімейства гарбузові, крім гарбуза. Особливо лютує в теплицях. Захворювання може призвести до втрати половини всього врожаю огірків. Найбільш уразливі для вірусу молоді рослини.
Симптоми з’являються через 3-4 тижні після висадки розсади на постійну грядку. Частіше поширюється при підвищенні температури понад 30°C. Листя заражених культур покриваються світлими плямами, що нагадують зірочки, далі вони розповзаються по всій поверхні, а тканини рослини зморщуються. На плодах присутні білі скукоженные смуги.
Уповільнений ріст рослин також має насторожити городників. Джерелом вірусу служать насіння і рослинні залишки, є він і в грунті.
Звичайна мозаїка
Захворювання здатне завдати шкоди як польовим огіркам, так і тепличним. Перші ознаки видно вже з молодим паросткам – на листках у хаотичному порядку з’являються блідо-зелені ділянки, які потім відмирають, розсада зупиняється в рості, а стебло стає тоншою біля самої основи. Зовнішні ознаки схожі з симптомами зеленої крапчастої мозаїки.
Крім огірків збудник хвороби живе у гладіолуса, флоксах, георгинах (ось чому клумби з цими квітами повинні бути розташовані на відстані не менше 10 м від огіркових грядок), а також у осоте польовому. Часто поширюється через сисних комах, наприклад, попелиць. Насіннєвий матеріал не може служити джерелом вірусу
Сіра гниль огірків
Сіра гниль викликається бактеріями. Проявляється хвороба на всіх зелених частинах рослини брудно-коричневими ділянками і рясним сірим нальотом на плодах.
Інкубаційний період складає 4-5 діб, після якого з’являються перші тривожні симптоми. Прохолодна погода прискорює розвиток захворювання. Щоб зупинити розмноження бактерій, слід припинити полив і ретельно провітрити теплицю, а рослини обробити спеціальним складом (Эупарен мульти).
Мокра гниль
Частіше проявляється на відкритих огіркових грядках. Джерелом інфекції є бактерії, що живуть усередині і на поверхні насіння, а також на перегнивших рештках рослин.
На всій надземної частини огірків утворюються темні плями, які з зворотної сторони листя виглядають маслянистими. Найчастіше вони розташовані уздовж центральної прожилки, згодом зливаються між собою, утворюючи некрози. У результаті молоді рослини у фазі 2-8 листя гинуть, особливо в спеку. Якщо розрізати стебло ураженої рослини уздовж, то можна спостерігати затемнення тканин і судин рослини.
Основні причини виникнення захворювань на огірках
Порушення температурного режиму. Найбільш сприятлива температура грунту та повітря при культивації огірків +22-28°C. Рослина погано переносить зниження температури, так і підвищену спеку, робить уразливим для збудників захворювань.
Порушення вологості грунту. Для огірків неприпустимо як пересихання грунту, так і її надмірне зволоження. Показання спеціального приладу (влагометр) повинні бути на позначці близько 80% від максимальної ступеня зволоження. Щоб визначити вологість грунту візуально, слід стиснути землю між пальцями. Ідеальний стан для огіркових грядок – грунт в руках не розсипається, але і не залишає мажуть слідів.
Порушення режиму вологості повітря. Ідеальна вологість для росту і розвитку рослин близько 80%. При зниженні рівня вологи нижче 60% послаблюється імунна система огірків, а при високій вологості можливе випадання крапельної роси на листках, яка є провокуючим фактором для початку багатьох захворювань.
Дефіцит поживних речовин. Основні елементи для огірків – азот, фосфор і калій. У період плодоношення підживлення необхідно проводити з частотою раз в 7-10 днів, проте, слід враховувати, що для рослин шкідливий як недолік азоту, так і його надлишок.
Генетична схильність. При відсутності у певних сортів генів, стійких до збудників хвороби, різко підвищується ризик їх виникнення. Ось чому досвідчені городники рекомендують вирощувати сучасні сорти, що характеризуються стійким імунітетом до найбільш поширених хвороб, причому на генному рівні.
Наявність джерела хвороби. Несвоєчасне прибирання рослинних залишків і наявність бур’янів може служити причиною зараження. Недотримання сівозміни призводить до накопичення в грунті збудників інфекції. Найчастіше хвороботворні мікроорганізми розмножуються в тепличному грунті, ось чому його необхідно обов’язково пропарювати тощо. Щоб уникнути розвитку захворювання, насіння бажано не тільки прогрівати перед посівом, але і протруювати в розчині фунгіцидів. Опади можуть містити спори грибів, тому вирощування огірків під плівкою чи в теплиці краще, ніж на відкритому грунті.
Хворі рослини. Щоб не допускати поширення хвороби, заражені сіянці потрібно негайно видаляти, а грунт під ними знезаражувати, проливаючи її окропом.
Усунувши можливі причини захворювань огірків, ви значно полегшите свою працю і захистіть посадки. Хороших врожаїв!
Міла Набогова, © zakustom.ru
