Пропонуємо вам красиві зимові вірші Федора Тютчева. Кожен з нас з дитячих років добре знає вірші Федора Тютчева про зиму, а хтось їх читає своїм дітям і онукам. Ці твори входять у шкільну програму для різних класів.
Короткі вірші про зиму Федора Тютчева допомагають не тільки розвинути мову і пам’ять, але і познайомитися з гарним часом року зима.
Вірш Ф. Тютчева Чародейкою зимою
Чародейкою Зимою
Зачарований, ліс стоїть,
І під сніговою бахромою,
Неподвижною, немою,
Чудний життям він блищить.
І стоїть він, зачарований,
Не мрець і не живий –
Сном чарівним зачарований,
Весь обплутаний, весь окован
Легкої ланцюгом пухової…
Сонце зимове чи метає
На нього свій промінь косою –
У ньому ніщо не затріпоче,
Він весь спалахне і заблищить
Сліпучою красою.
Вірш Ф. Тютчева Зима недарма злиться
Зима недарма злиться,
Пройшла її пора —
Весна у вікно стукає
І гонить з двору.
І все засуетилось,
Все нудить Зиму геть —
І жайворонки в небі
Вже підняли дзвоніння.
Зима ще порається
І на Весну бурчить.
Та їй в очі регоче
І пущі лише шумить…
Сказилася відьма зла
І, снігу захватя,
Пустила, тікаючи,
В прекрасне дитя…
Весни і горя мало:
Умылася в снігу
І лише рум’яної стала
Наперекір ворогові.
Вірш Грудневе ранок Федір Тютчев
На небі місяць – і нічна
Еше не тронулася тінь,
Панує собі, не усвідомлюючи,
Що ось вже стрепенувся день,-
Що хоч ліниво й несміливо
Промінь виникає за променем,
А небо так ще цілком
Нічним сяє торжеством.
Але не пройде двох-трьох хвилин,
Ніч випарується над землею,
І в повному блиску проявів
Раптом нас охопить світ денної…
