Вірші про зимові розваги й забави – це вірші про те, чим можна весело займатися на вулиці взимку. Лижі, санки, ковзани, ліплення снігової баби та просто зимові прогулянки!
Вірші про зимові розваги й забави
Це буде кошкін будинок
Лаписова М.
Я катаю сніжний ком –
Це буде кошкін будинок.
До будинку зроблю доріжку –
Щоб зручніше було кішці.
Буде кімнатка всередині.
Кішка, ось твій дім, дивись!
Не потрібні тобі віконця –
В темноті все бачать кішки!
Покришити для кішки крихти –
Буде сніжний бутерброд!
Тільки чомусь Кішка
У кицин дім свій…
Не йде…

Хитрі санки
Бурсов В.
Мої санки їдуть самі,
Без мотора, без коня,
То і справа мої санки
Тікають від мене.
Не встигну сісти верхи,
Санки – з місця і бігом…
Мої санки їдуть самі,
Віз мотора, без коня.
А під горою мої санки
За заметом чекають мене.
Неслухняним, нудно їм
Підніматися вгору одним.

Снігова пекарня
Александрова А.
Ми, хлопці, зиму
Любимо гаряче.
З білих сніжинок
Солодощі печемо.

Вафлі, кекси, паски
Самі скачуть з печі!
Можемо виконати для вас
Самий казковий замовлення!
Всі печуть хлопці
З нашого двору –
Пекарі-умільці,
Диво-майстри!

З пекарні снігової
Валить легкий пар –
Це ми в заметі
Гріємо самовар.

Ми печемо печиво –
Двадцять п’ять сортів!
Торт з названьем «Казка»
У п’ять хвилин готовий!

Досхочу нагодуємо
Всіх своїх друзів!
Приходьте, діти,
В гості мерщій!

Лижники
Лев Квітко
Завірюха,
Завірюха,
Завірюха,
Завірюха.
Не бачити
Зовсім один одного,
мерзнуть щоки
На бігу,
Переженемо
Ми пургу!
Все швидше
Миготять лижі,
Мета все ближче,
Ближче,
Близе,
через ялинник,
Крізь кущі,
З перевалу,
З висоти.
Ні для лижників
Перешкод.
Хто домчить
Раніше за всіх?
По дорозі
Білої
Сміливо,
Сміливо,
Сміливо
Ми мчимо
Все вперед.
Нехай небезпечний
поворот,
Нехай стежки
Вузькі,
Дуже круті
Спуски,
Важкі
Підйоми, –
Швидкість
Не здаємо ми!
Вгору і вниз
Вихором мчись!
Ялина, сосна,
Розійдись!
Нехай лютує
Мороз –
Відбудеться
Лижний крос!

На санчатах
Лев Квітко
Мені тепло у вушанці!
Я хапаю санки,
На гору взбираюсь,
Під гору лечу.
Для мене пусте,
Найпростіше –
Покататися стоячи:
Бачите – кочу!
Раптом рвонувся санки…
Немає моєї вушанки.
В сніг вона впала!
Падаю і я.
Санки мчать далі,
Весело кружляють.
По снігу мотузка
В’ється, як змія.
Я знайшов вушанку,
Наздоганяю санки,
На гору взбираюсь,
Під гору лечу.
Для мене пусте,
Найпростіше –
Покататися стоячи:
Бачите – кочу!

Кому взимку жарко
Лунін Віктор
Мерзнуть ноги,
Мерзнуть руки,
Мерзнуть шуби,
Шапки,
Штани.
На дворі
Така холоднеча –
Навіть лід,
І той застуджений.
Тільки хурделиці і заметілі
Від старанності спітніли:
Стелять хурделиці і заметілі
Білосніжні ліжку –
Повалятися на дворі
Дітворі!

«Скільки шапок різних-різних!»
Емма Мошковська
Скільки шапок
різних-різних!
Синіх, червоних,
чистих, брудних!
У різних шапках
багато різних –
навіть сумних
і нещасних.
Сніг посипав
густо-густо
і засинав
сумні-сумні…
Немає ані сумних,
ні буркотливих –
багато білих і щасливих!

Снігова баба
Бродський А.
Ми снігову бабу
Зліпили на славу.
На славу, на славу,
Собі на забаву.
На нас вона чорними
Дивиться очима,
Наче сміється
Двома вуглинками.
Хоча й коштує
Наша баба з мітлою,
Але нехай не здасться
Вам вона злий.
Відро замість капелюха
Наділи ми їй…
З бабою снежною
Гра веселіше.

Снігова баба
Юрій Кушак
Ми снігову бабу
зліпили вчора,
І капелюх y баби
Була з відра,
А ніс з морквини,
А руки палиці,
Мітла з мітли,
А коса з мочалки.
Але тільки додому
Розійшлася дітвора,
Вона чхнула
І сказала: – Пора! –
Ах, як вона мчала
з крижаної гори,
Консервну банку
Ганяла мітлою,
Ловила сніжинки,
Як метеликів, капелюхом –
Коса маяло
За снежною бабою!
Ми снігову бабу
Шукали з ранку.
Знайшли ми відро
Посередині двору.
Мітлу ми знайшли
Біля старої альтанки,
Морквину – в снігу,
А мочалку – на гілці.
Одні здивувалися :
-Ось це справи! –
Інші сказали,
що завірюха була.
І незабаром про сумний випадок
Забули
І нову зліпили снігову бабу.
І тільки один хлопчисько не ліпив:
Він колишню
Снігову бабу любив.

На ковзанці
Лев Квітко
Мчати, мчати,
мчати, мчати,
З буйним вітром зустрітися,
Щоб дзвеніло,
Щоб несло,
Щоб щоки обпекло!
Розкотитись спозоранок
І на санках, і без санок,
На полінах,
На колоді,
На колінах,
На спині,
Лише б вниз, аби в сніг,
Лише б з’їхати раніше за всіх!
Шле мороз снігу, хуртовини
Піднімати хлопців з ліжка.
Нудно в одному полі,
Пісню ми заспіваєм йому:
«Пустотливий і сміливий,
Білий-білий-білий,
Ти приходиш з-за гір
Нас витягувати у двір.
Ти всю зиму з нами –
Мчиш за саньми,
Боляче щиплешь вуха,
Всі дороги сушишь.
На ставках, біля річки
Ти збудував нам катки,
Їх розкинув вшир і вдалину,
Зробивши міцним, як сталь!»

Погодуйте птахів
Яшин А.
Погодуйте птахів взимку!
Нехай з усіх кінців
До вас злетяться, як додому,
Зграйки на ганок.

Небагаті їх корму.
Жменю зерна потрібна,
Жменя одна – і не страшна
Буде їм зима.

Скільки гине їх – не злічити,
Бачити важко.
А адже в нашому серці є
І для птахів тепло.

Хіба можна забувати:
Полетіти могли,
А залишилися зимувати
Заодно з людьми.

Привчіть птахів в мороз
До свого вікна,
Щоб без пісень не довелося
Нам зустрічати весну!

Ця стаття з рубрики: вірші

Дивіться також:

Схожі:
Соц закладки