Пропонуємо вам красиві зимові вірші Миколи Некрасова. Кожен з нас з дитячих років добре знає вірші Миколи Некрасова про зиму, а хтось їх читає своїм дітям і онукам. Ці твори входять у шкільну програму для різних класів.
Короткі вірші про зиму Миколи Некрасова допомагають не тільки розвинути мову і пам’ять, але і познайомитися з гарним часом року зима.
Вірші Некрасова В зимові сутінки
У зимові сутінки нянины казки
Саша любила. Вранці в полозок
Саша сідала, стрілою летіла,
Повна щастя, з крижаної гори.
Няня кричить: «Не убейся, рідна!»
Саша, санчата свої поганяючи,
Весело мчить. На повному бігу
Набік санчата — і Саша в снігу!
Виб’ються коси, розтріпається шубка –
Сніг отряхает, сміється, голубко!
Не до ворчанья і няні сивий:
Любить вона її сміх молодий…
Вірші Мороз воєвода (З поеми «Мороз, Червоний ніс»)
Не вітер бушує над бором,
Не з гір побігли струмки,
Мороз-воєвода дозором
Обходить володіння свої.
Дивиться — добре хуртовини
Лісові стежки занесли,
І немає де тріщини, щілини,
І немає де голій землі?
Пухнасті чи сосен вершини,
Красивий чи візерунок на дубах?
І міцно скуті крижини
У великих і малих водах?
Йде по деревах крокує,
Тріщить по замерзлій воді,
І яскраве сонце грає
В його кошлатою бородою.
Забравшись на велику сосну,
По гілочках палицею б’є,
А сам про себе удалую,
Хвалькуватого пісню співає:
«Заметілі, сніги і тумани
Покірні морозу завжди,
Піду на моря-океани —
Побудую палаци з льоду.
Задумаю — великі річки
Надовго упрячу під гніт,
Побудую крижані мости,
Які не побудує народ.
Де швидкі, шумні води
Нещодавно вільно текли,
Сьогодні пройшли пішоходи,
Валки з товаром пройшли…
Багатий я: казни не вважаю,
А все не бідніє добро;
Я царство своє прибираю
В алмази, перли, срібло».
Вірші Сніжок Н. Некрасов
Сніжок пурхає, кружляє,
На вулиці біло.
І перетворилися калюжки
В холодне скло.
Де влітку співали зяблики,
Сьогодні – подивися! –
Як рожеві яблука,
На гілках снігурі.
Сніжок порізаний лижами,
Як крейда, скрипуч і сухий,
І ловить руда кішка
Веселих білих мух.
