Вирощування і догляд за хріном

Хрін використовували в їжу і для лікування з незапам’ятних часів. В сирому корені міститься близько 20% вуглеводів, 3% азотистих речовин, трохи жирів (0,25%). Такої великої кількості поживних речовин не має навіть найближча родичка хрону — капуста. А за кількістю вітаміну С він стоїть на одному «п’єдесталі» з лимонами і апельсинами (50-60 мг на 100 г). З усіх овочів і фруктів випереджають хрін за цим показником лише плоди та ягоди чорної смородини.
Провідне місце серед овочів займає хрін за вмістом калію, кальцію, сірки, заліза та інших мінеральних речовин. Багато в цій рослині тонізуючих і дезінфікуючих ефірних масел, які надають йому гострий смак і різкий запах.
 
Хрін в невеликій кількості їдять для підвищення апетиту. У лікувальних цілях його коріння використовують при запаленні слизових оболонок рота і горла, ангінах, а також як протицинготний і жовчогінний засіб. Сік хрону з цукром або медом приймають при захворюванні нирок, а в суміші зі спиртом — при ревматизмі (для натирання).
 
У їжу вживають однорічні кореневища і молоде листя, а великі листки використовують при консервуванні та засолюванні огірків і томатів. В основному його застосовують як гостру смакову приправу до м’ясних і рибних страв та холодних закусок. Особливо цінують хрін німці. У народі кажуть, що смачніше всього він буває в ті місяці, у назві яких є буква “р”.
 
Хрін — багаторічна трав’яниста рослина з родини капустяних, зустрічається повсюдно. Листя у нього довгі, еліптичні, глянцеві. Товщина кореня досягає 6— 8 см, довжина — більше 1 м. Хрін цвіте,- але насіння не утворює. Розмножується тільки вегетативно, не боїться холодів і морозів, росте на сонці і в легкій тіні на будь-яких ділянках. Проте високі врожаї кращої якості дає на глибоких, вологих, багатих перегноєм, суглинних грунтах. На важких — дерев’яніє і набуває різкий смак, на легких — часто буває невдалим. Сухих ґрунтів, як і заболочених (кислих), хрін не переносить.
 
СОРТИ ХРОНУ
 
Населення вирощує багато сортозразків, пристосованих до місцевих умов. Один з них — Суздальський відомий більше 150 років. Вегетаційний період від посадки живців до відмирання листя 140-160 днів. Маса кореневища 150-180 г, діаметр 2-3 см, довжина до 30 див. Врожайність до 1 кг з 1 м М’якоть біла, смак гострий, фітонцидна активність висока.
 
Середньостиглий нецветущий сорт Атлант виведений в Приморському НДІСГ. Вегетаційний період від посадки живців до відмирання листя 86-129 днів. Урожайність кореневищ 1,1—1,7 кг/м. Маса одного кореневища 190-380 р.
 
ПРО ВИРОЩУВАННІ
 
Грунт під хрін готують восени. Під перекопування вносять 5-10 кг гною на 1 м, 30-70 г суперфосфату і 50 г хлористого калію. Чим більше товщина добре підготовленою родючої землі, тим кращі умови створюються для росту рослин. Осіння посадка забезпечує більш високий урожай, але в окремі роки відзначається зниження схожості. Якщо хрін прибирають навесні, то одночасно виробляють посадку свіжо – прибраними живцями. Для цього відбирають самі маленькі коріння від великих коренеплодів і відрізають верхівку з ниркою зростання. Щоб при посадці не посадити держак “вниз головою”, верхній кінець при відділенні від кореневища зрізають на кільце, а нижній — навскіс. Коріння довжиною 20-30 см “шліфують” (обтирають) твердої ганчірочкою в середині, прагнучи знищити в цій частині нирки і корінці, верх і низ не чіпають. Садять живці з нахилом в 30— 40°, розміщуючи їх у рядку на відстані-нді 20-30 см, а між рядами — до 60 см Над верхнім кінцем живця має бути шар землі 1-3 див.
 
Навесні для підживлення під час розпушування ґрунту вносять азотні добрива — 30 г сечовини або аміачної селітри на 1 м. надалі доглядають як зазвичай. Полють, розпушують міжряддя, поливають під час спеки (не дуже часто, але рясно — два відра на погонний метр). Одночасно при необхідності підгодовують коров’яком або курячим послідом (1:10 і 1:15).
 
Бажано ділянку з хріном захистити так, щоб він не засмічував город. За рік тоненький корінець виросте до розмірів моркви. Чим листя більше і більше витягнуті, тим крупніше і коріння. Основне накопичення поживних речовин в кореневище відбувається в кінці осені, до заморозків, коли листя поступово припиняють вегетацію і всихають. При весняному прибиранні маса кореневищ збільшується на 15-18%. Але восени не можна зрізати листя, інакше прибавки врожаю не буде. Товарними вважаються однорічні та дворічні кореневища довжиною 15 см і діаметром не менше 1,5 див.
 
Є інший спосіб вирощування хрону. У старі невеликі бочки, відра або виварки насипають пухку грунт, перемішану з торфом, і садять туди живці коренів хрону, як було описано вище. Влітку підгодовують, поливають. Коли прийде час збирати урожай, не потрібно викопувати хрін і боротися з оставшиемся в ґрунті рослинами.Досить покласти на бік ємність і вільно витягнути з неї цілими і неушкодженими всі рослини.
 
На третій — четвертий рік грядка безладно заросте хріном. Він втрачає свій товарний вигляд і дає поганий посадковий матеріал. Більше того, з ним доводиться боротися зі злісним бур’яном. Позбутися хрону і повністю очистити від нього ділянку — завдання не з легких. Спочатку викопайте всі рослини і виберіть навіть самі дрібні корінці. Не допускайте, щоб хрін знову почав відростати. З’явилися листя живлять коріння, тому їх треба протягом усього вегетаційного періоду своєчасно видаляти. Тільки завдяки цьому виснажені кореневища відімруть через 2-3 роки і хрін зникне. В особливо запущених випадках, як тільки відросте листя, проводять багаторазові обробки хімічними препаратами типу торнадо, ураган та ін У цей час ділянку ділянку культурними рослинами засівати не можна. Краще залишити його під чорним паром.
 
При осінній прибирання хрону і закладці його на тривале зберігання корені без листя укладають в ящик з піском на дні товщиною в чотири пальця в кілька рядів так, щоб вони не стикалися один з одним, пересипаючи їх шаром піску товщиною у два пальці. Зверху знову засипають шаром піску товщиною в чотири пальці. Підготовлені таким чином ящики опускають в льох.
 
Коріння можна і висушити. Для цього їх чистять, миють, нарізають тонкими скибочками, розкладають на деко і ставлять у теплу піч або духовку. Температура сушіння не повинна перевищувати 60-65°С. Після чого їх слід стовкти або розмолоти, висипати в скляні банки і закрити кришками. Перед вживанням потрібну кількість порошку заливають трьома частинами холодної води і залишають приблизно на годину, поки він не набубнявіє. Потім зайву воду зливають, а решту кашеоб-різну масу заправляють оцтом або сметаною, цукром і сіллю за смаком. Невелика кількість хрону можна заморозити в морозильній камері в харчових пакетах, а потім при необхідності натерти на дрібній тертці. При цьому під час роботи гіркоту практично не відчувається. Добре зберігається і консервований хрін.
 
ПРИПРАВИ ТА СТРАВИ З ХРОНУ
 
Коріння (1 кг) ретельно вимийте і на добу замочіть. Зіскобліть шкірку і подрібніть на тертці або пропустити через м’ясорубку (при цьому можна використовувати поліетиленовий пакет для харчових продуктів, куди готовий хрін буде діяти, не дратуючи вас своїм запахом). Закип’ятіть дві склянки води, розчиніть в ній 20-30 г цукру і
стільки ж солі. Додайте склянку 9%-го оцту. Змішайте цей розчин з подрібненим хріном (щоб вийшла кашоподібна маса) і перекладіть в банки. 15-20 хвилин стерилізуйте їх і закатайте. Можна взяти замість оцту лимонну кислоту (20 г на 0,5 л води).
 
Для приготування хрону в маринаді на 1 кг потрібно склянку оцту, 20 г солі, 40 г цукру, 0,5 чайної ложки кориці і десять бутончиків гвоздики. Розчиніть в 0,5 л води сіль і цукор і доведіть до кипіння, додайте спеції. Каструлю обов’язково закрийте і дайте охолонути приблизно до 50°С. Після цього влийте склянку оцту і залиште на добу. Потім маринад процідіть, всипте натертий хрін і ретельно перемішайте. Расфасуйте хрін в банки. Закупорювати потрібно поліетиленовими кришками. Зберігати в холодильнику.
 
Салат з буряка з хріном. Візьміть 3-4 буряка і 2 кореня хрону. Буряк зваріть, очистіть, наріжте невеликими скибочками і покладіть рядами в посуд, пересипаючи тертим хріном. Залийте охолодженим маринадом, щільно закрийте, поставте в холодне місце. Через 1-2 дні салат можна подавати до столу. Для приготування маринаду закип’ятіть воду з прянощами, додайте за смаком сіль, оцет, цукор.
 
А. В. ГІРСЬКИЙ, кандидат
сільськогосподарських наук.