Вирощування і догляд за курчатами
Як же влаштований наш загончик для курчат? В кутку побудували з дощок ящик-будиночок розміром 150?150 см (переносний) з дверкою. Верхню частину накрили великим листом шиферу, щоб дерев’яний стелю не намокав під дощем. Бажаним було б і засклене віконце, але ми у верхніх частинах стінок залишили щілини між дощок шириною 1 см для слабкого освітлення в будиночку і вентиляції. Адже саме тут квочка висиджує курчат. Тут же на підлогу ставимо їй корм і воду.
 
Під час насиджування не забувайте про курку. Буває, вона і ємність з водою випадково перекине, і корм забруднить. Тому в якості напувалок і годівниць використовуйте важку посуд. Воду треба міняти, корм регулярно підсипати, а квочку вдень або ввечері випускати на прогулянку (але тільки у вольєр, де є травичка і повинні бути зола в ямці, пісок, вода, корм з різноманітних зерен і шкаралупа з черепашником). Якщо квочка надовго піде з вольєра, то яйця можуть охолонути — і курчата не виведуться. Однак добра квочка завжди відчуває, скільки їй можна гуляти. Але якщо у вас на подвір’ї не така приблизна матуся, то через півгодини її доведеться заганяти в гніздо примусово. Стежити, щоб квочка повернулася на місце вчасно, треба обов’язково. Буває, що за старою звичкою вона гуляє з курми дуже довго або сідає в курнику на загальне гніздо зі свіжими яйцями.
 
Садити ж квочку в курник не раджу, тому що інші кури, перебуваючи поруч з нею в гнізді, додають кожен день свіжі яйця. Піди розберися-потім, де насиджене вже кілька днів яйце, а де свіже. Часто в гнізді між квочкою та іншими курми виникають бійки, насиджені яйця можуть розбитися. До того ж в курник нерідко забігають щури, які люблять поласувати цыплятками.
 
Крім будиночка у вольєрі-загончике спорудили щось на зразок невеликого навісу. Довгі дошки поклали одним кінцем на будиночок, а іншим на паркан і закріпили дротом.не впали. Дошки зверху накрили руберойдом. Під навісом поставили ящик-годівницю розміром 60?45 см і поклали його на бік. Спочатку вхід у годівницю перебиваємо через кожні 10-12 см вузькими планочками, тобто закриваємо таким чином доступ наседке, але дозволяємо заходити всередину курчатам. В глибині годівниці ставимо блюдця з рубаним вареним яйцем, а ближче до виходу насипаємо пшоно, яке клюють і мама-курка і курчата. Наседке додатково даємо ще й пшеницю. Біля ящика-годівниці ставимо воду (в маленькій неглибокій ємності, поки маленькі пташенята, і великий, але не глибокою, щоб курчата не намокали і не потонули, коли підростуть). Воду в поїлки часто міняю.

З іншого боку годівниці-скриньки ставлю миску з рубаною зеленню мокриці або листочками салату. Виключно так і тільки так годую пташенят перший тиждень. На другому тижні в раціон вводжу каші пшоняні на козячому молоці з додаванням яєць. Пшоно раніше насипаю в годівницю. Спеціальний режим годування не дотримуюся. Постійно по мірі поїдання додаю свіжий корм, тобто годую курчат досхочу. Шкаралупу яєць і зелень вони теж їдять за бажанням.
 
До двомісячного віку нічого не міняю в раціоні птиці, хіба що додаю зелень (салати, бурякову гичку, мокрицю підвішую на внутрішній стороні вольєра в пучках на висоті, доступній курчатам). Ну і в каші вже додаю сир, кисле молоко, яйця з тертої шкаралупою, отриману мішанку перед дачею доводжу до кипіння. З місячного віку можна додавати до пшону роздроблену пшеницю.
 
Чому дотримуюся такого раціону? Комбікорми для курчат нині дороги, та й не скрізь їх купиш. А в хорошому господарстві завжди залишаються молоко, кисле молоко, сир, яйця. Ще спалюю кістки в топці з дровами і, подрібнивши всі на млині, додаю в зольні ванночки.
 
Одного разу я відступила від раціону. Послухала “знаючих” людей і в перші дні життя пригостила курчат кукурудзяною крупою і сирком. Однак у деяких курчат негайно засмутилися шлунки і засмітився кишечник. На гузках налипнули клейкі випорожнення. Я мила брудних і хворих пташенят теплою водою з марганцівкою, сушила їх за допомогою грілки, але багато курчата все ж застуджувалися. До того ж вони як і раніше страждали розладом шлунка, хоча кукурудзу і сир я виключила з раціону повністю. Птенчики повільно пересувалися, нахохлившись, відставали в рості. Я обдзвонила всіх знайомих птахівників-любителів, але ніхто не зміг дати слушну пораду. Всі говорили, що шансів одужати у нещасних курчат немає.
 
Але, як мовиться, не було б щастя, та нещастя допомогло. Одночасно захворіла моя улюблена коза: у неї зупинився шлунок, пропала жуйка. Я негайно заварила для неї насіння льону. Процідила відвар, а решту насіння з каструльки витрусила у двір курчатам (2 ст. ложки на 30 курчат з квочкою). Вони з задоволенням поклювали новий корм, і через пару днів мої хворі птенчики повеселішали: стали активніше і більш рухливими. Я ще раз полікувала їх насінням льону. В результаті курчата повністю одужали.
 
З тритижневого віку починаю привчати молодняк до прогулянок в городі. Спочатку випускаю курку з курчатами на центральний двір. Щілини в зовнішньому паркані ретельно закриваю бляхою, проте через отвори в іншому огорожі курчата можуть вільно пройти в город. Але город доступний тільки для молодняку, курка з-за своїх розмірів потрапити в нього не може. Вона ходить під парканом, порається і кличе курчат. Вони ж далеко від мами не йдуть, копошаться поруч на краю квіткової клумби по інший бік паркану, а як тільки пролунає підозрілий шурхіт, вони відразу опиняються біля мами-курки. Підросли курчата освоюють все більшу територію на городі. Але все одно без супроводу далеко на грядки не заходять, побоюються. Чи То справа подзьобати черв’ячків-пауч – ков поруч з люблячою господинею, коли вона займається прополкою. Тільки й дивлюся, працюючи на городі, щоб не наступити випадково на маленькі жовтенькі кульки.
 
Дорога в вольєр і будиночок для курчат відкрита. Нагулялися, хочуть відпочити — біжать туди. У вольєрі завжди стоять корм і вода. Поїдять, посплять поруч з мамою і знову в город. Квочка клює зелень у дворі, для неї до паркану в якості вітамінної добавки підвішуємо пучки трави. Добрих, турботливих квочок треба берегти, адже вони водять курчат до 2-х місяців, звільняючи господиню від численних турбот по догляду за молодняком. І тільки коли курка почне нестися вже в вольєрі, переселяємо її в курник.
 
Вирощування курчат вимагає постійної уваги. Намагаюся побільше домашньої роботи виконувати у дворі. Сідаю в затінку, працюю і прислухаюся. Почне стрекотать сорока на дереві — жену разбойницу. Складніше впоратися з яструбом, лякаю його гучними ударами, що імітують постріл. Шуліки теж не рідкість — пролітають над городами і дворами. І яструби і шуліки, одного разу помітивши виводок курчат чи качат, будуть навідуватися кожен день, поки не знищать всіх птахів. Тому господарі повинні бути постійно насторожі.
 
Якщо все ж не доглянули, і пернатий хижак викрав курчати, закривайте всіх в курнику на кілька днів, поки яструб чи шуліка не перестануть прилітати. Деякі господарі відлякують непроханих гостей пострілами в повітря з дробовиків.
 
Чималу небезпеку для курей і курчат представляють щури, собаки, тхори, коти. Не можна також залишати відкритою воду в баняках, ваннах, відрах, басейнах, де недосвідчені птенчики можуть потонути. Коли курчатам стає тісно ночувати в дощатій будиночку у вольєрі, вони намагаються влаштуватися на ночівлю на паркані чи деревах. Тому переносимо підріс молодняк, як стемніє, в курник, який попередньо очищаємо, дезінфікуємо, стелимо суху підстилку з золою.
 
Як тільки підростаючі півники починають набридати подругам наполегливим залицянням, отселяю їх на дорощування в окреме приміщення. Довго на відгодівлі не тримаю, так як м’ясо у півнів досить жорстке.
Годуємо курочок пшеницею, кукурудзою, ячменем, вареною картоплею на сироватці з борошном. Обов’язково даємо вітамінну зелень — листя кульбаби, салати, молодий пирій, спориш, листя буряків. Без зелені в раціоні курочки не будуть нестися.
 
У дворі встановлені ємності з річковим піском, черепашником. Дістаються курочка частенько з нашого столу і залишки різних каш, сирок. Нічого в господарстві не пропадає. Не згодовуємо птицю тільки солоні продукти, наприклад, оселедець.З середини серпня відкриваємо курочка хвіртку в город, де вони ласують дрібним листям буряка і капусти. А ще спеціально для курей в невикористовуваних кутах городу я густо висаджую дрібну і нестандартну розсаду капусти. Адже вітамінна зелень потрібна птиці до самих холодів.
 
Якщо лапки курей вражає кліщ, змащую їх іхтіолової маззю 3 рази (через кожні 10 днів). Курник обробляю 2%-м розчином креоліну, посипаю золою. Своїх курей від глистів пролечиваю три рази на рік: навесні, влітку і восени альбендазином в порошку. Розчиняю у воді або в мешанке приблизно 1 ч. ложку препарату без верху на 10 курочок. Якщо ви виявите в печінці забитої птиці білі грудочки у вигляді крупи — це печінкові глисти. Майте на увазі, вони будуть і у решти мешканців пташника. Даю хворим курям трихопол (по чверті таблетки в рот кожній птиці раз в день). Лікування продовжую три дні поспіль. Надалі все буде в порядку.
 
У наш час людям зручніше вирощувати птицю на різних біодобавки. Але подивишся на цих бідних птахів з блідо-синіми гребінцями, і ні їх м’яса, яєць вже не хочеться. Чи То справа курочки на своєму обійсті, вирощені на волі, на грядках. І нехай навіть наші пернаті гуляють в городі тільки в березні, квітні, а потім з серпня до грудня — все ж вони здоровіші, міцніше, красивіше. Адже здоров’я господарів безпосередньо пов’язано зі здоров’ям присадибної птиці. Висока якість домашніх продуктів на користь всім!
 
Е. Р. БУТРАМЬЕВА.

Соц закладки
Соц закладки