Абрикос не дарма визнаний деревом здоров’я, адже його плоди – це основне джерело вітаміну А серед всіх плодових дерев. Посадити і виростити у своєму саду абрикос дуже просто, адже він не вимогливий до грунту, може рости в балках, ярах, на схилах. Крім цього дерево посухостійка і дуже любить світло. Якщо порівнювати абрикос з іншими плодовими деревами, то він починає цвісти раніше за інших. Збирати плоди можна кожен рік, утворюється зав’язь шляхом самозапилення. Дерево має неправильну форму крони, висоту абрикос може досягати 15 метрів.
Плоди абрикоса відрізняються за формою, можна побачити круглі абрикоси або ж овальні, також поширені плоди видовженої форми. Застосовується абрикос для в’ялення, сушіння, виробництва компотів, варення, мармеладу та інших солодощів. Крім цього, цінні в абрикосі і кісточки, їх олія використовується в медицині.
Посадка абрикоса
Що стосується місця висадки абрикоса, то краще всього вибирати досить аерірованной землю, в якій є вапно. Важливо пам’ятати, що абрикоси негативно реагують на північний вітер, так що краще уникнути таких місць для посадки. Крім цього не придатні для посадки низини, затінені або сильно вологі ділянки, так як це може стати причиною розтріскування шкірки абрикосів.
Перший урожай з абрикоса можна зібрати вже через 5-7 років після посадки. Але правильний догляд і безпересадочне вирощування можуть подарувати перші плоди вже через 3-4 роки. Щоб отримати найкращий результат правильніше посадити на ділянці 3-4 саджанця.
Як вже було сказано, абрикос може рости практично скрізь. Посадка саджанця дерева має декілька нюансів. Так, варто врахувати, що дерево дуже немаленька, тому садити його в безпосередній близькості до інших деревах, не потрібно. Правильніше відступити близько 5 метрів від іншого дерева і сміливо висаджувати абрикос.
Грунт під посадку потрібно підготувати спеціально, на дні ями обов’язково повинні бути викладені щебінь або гравій, які будуть виконувати роль дренажу. Крім цього важливими і мінеральні добрива, деревна зола, аміачна селітра, всі ці компоненти закладаються в грунтову суміш. Після приміщення такого розчину в яму, їх потрібно присипати землею. Робиться це для того, щоб уникнути контакту коріння з цією сумішшю. До речі, посадкову яму краще всього приготувати восени.
Садити саджанець необхідно до того, як прокинуться нирки. Орієнтовно – це кінець квітня. Перед висадкою абрикоса, коріння правильніше вмочити в земляну бовтанку. Після посадки майбутнє деревце повинно бути на височині, а значить наповнювати посадкову яму треба повністю. Засипати коріння абрикоса необхідно до кореневої шийки. Грунт після посадки утрамбовується, обумовлюється поливальна канавка, в яку вливається 1-2 відра води. При поливі важливо, щоб насипний пагорб не розмився, а коріння рослини не опинилися на поверхні.
Також часто можна побачити висаджування саджанців горизонтально. В такому разі майбутнє деревце пригинається до землі, гілки зміцнюються під кутом 45 градусів. Даний спосіб посадки дає можливість абрикосу отримати додаткове тепло від землі.
Догляд за абрикосом
Безсумнівно, абрикос вважається посухостійких, але це не означає, що йому не потрібен полив. 2-3 поливу через 10-15 днів – це найбільш оптимальний варіант. Також необхідно періодично підживлювати дерево, особливо важливо це робити в період цвітіння і зав’язі.
Після посадки абрикоса необхідно доглядати за грунтом в саду. Так, рясне і постійне плодоношення можливо при підтримці в саду «чорного пару», при цьому можуть бути використані і добрива. Не більше 2-х років посадочне місце повинно перебувати під мульчею. Мульчею може послужити торф, тирса, напівперепрілий гній і інші органічні компоненти. Важливо вирощування абрикоса і розпушування ґрунту, яке допоможе запобігти появі бур’янів і протистоїть пошкодження кореневої системи.
Через 6-7 років необхідною умовою є залуження ґрунту, для цього підійдуть злакові трави, у яких слабо розвинена коренева система, наприклад, такі як мятліки, мітлиця, райграс та інші, які використовуються для посадки газонів. Висівати насіння необхідно з приходом весни, перед посадкою варто винищити кореневища бур’янів. Насіння потрібно поливати з розпилювача, це дозволить отримати щільні сходи та допоможе уникнути засихання верхнього ґрунтового шару. Підкошувати траву необхідно в тому випадку, якщо вона перевищує 25 см у висоту. Завдяки таким діям можна в рази поліпшити хімічні, водні, фізичні властивості ґрунту, а значить, і збільшити родючість абрикоса.
Розмноження абрикоса
Проводиться розмноження з використання насіння або за допомогою щеплення. Перший спосіб непоганий, адже абрикос з кісточки вважається найбільш стійким до кліматичних умов. Більш того, сортові властивості повністю зберігаються. Щоб посадити кісточку, її для початку потрібно промити і, не чекаючи висихання, помістити в землю. Протягом літа варто скрупульозно стежити за вологістю місця, де посаджена кісточка. При посадці в середині осені, кісточку можна зберігати у вологому піску в прохолодному місці.
Якщо посадка буде проведена навесні, тоді в березні кісточку варто замочити в холодній воді на 5 днів, воду потрібно міняти. Після закінчення 5 днів кісточку перекладають у пакет з субстратом, роблячи невеликі отвори для проникнення повітря. Температура зберігання суміші повинна бути не вище 12 градусів. Час витримки може відрізнятися, максимальна кількість днів знаходження кісточки у вологому субстраті зазвичай не перевищує 100 днів. Визначити готовність насіння до посадки можна за її наклевыванию. Якщо вона тріснула, тоді можна сміливо висаджувати її в грунт.
Грунт повинна бути попередньо удобрений. Перед посадкою грядку потрібно рясно полити. Глибина, на яку висаджують насіння, повинна бути не менше 7 см Після посадки обов’язково варто провести мульчування. За літо абрикосове дерево може досягати 1 метра у висоту. Через рік дерево можна пересадити, плодоносити воно може розпочати вже через 4-5 років.
Що стосується щеплень, то для цього використовуються найчастіше дворічні саджанці, на які обумовлюють держак плодоносного абрикоса. Варто знати, що стовбур для щеплення не повинен бути в товщину менше 8 мм. Прищеплення абрикоса правильніше проводити в квітні-травні, в даний період у абрикосів найбільш виражено сокорух. Якщо дерево старше 2-х років, тоді щеплення проводять за кору на вибіркових гілках. Даний спосіб дозволяє прискорити появу плодів і дає можливість запилитися відразу кількох сортів абрикоса на одному дереві.
Обрізка абрикоса
Як будь-яке фруктове дерево абрикос також потребує обрізання. Для оптимального врожаю варто подбати про те, щоб крона мала розріджено-ярусний схему. Тому обрізати на саджанці після посадки необхідно і стовбур і скелетні гілки. По мірі зростання абрикоса варто стежити, щоб на стовбурі не з’являлося кілька гілок з однієї точки. Закладання скелетних гілок проводиться під тупим кутом до штамбу. Абрикоси будуть з’являтися на однорічних пагонах, а отримати найкращий урожай можна з пагонів продовжень. З настанням весни коштує вдвічі вкорочувати плодоносні гілки, так, почнуть розвиватися квіткові бруньки на іншій частині дерева.
Основне, що варто пам’ятати при обрізанні абрикоса – це забезпечення утворення нових сильних пагонів. Короткі пагони хоч і раніше починають приносити плоди, вони найбільш піддані негативному впливу поворотних заморозків.
Зимівля абрикоса
Абрикоси зимостійкі, вони здатні витримати температуру до -38 градусів. Серед усіх кісточкових рослин саме абрикоси мають саму зимостойкую кореневу систему. Але все ж в особливому догляді можуть потребувати молоді та пересаджені дерева.
Для саджанців дуже небезпечними є сильні холодні вітри, вони здатні перехилити надземну частину, послабити і без того незміцнілу кореневу систему. Тому варто подбати про дереві перед настання холодів. Правильніше вкрити саджанці. Зробити це можна за допомогою сухого укриття, спорудженого самостійно. Для цього буде потрібно установка 4 колов навколо дерева, укриття штабу, приміром, ялиновим лапником і натягування поліетиленового мішка. Знизу правильніше насипати землі, щоб мішок не стикався з рослиною. Зверху насипати землі. Зняти укриття можна в середині березня.
