Відкриття хелікобактер пілорі так похитнуло колишні підходи до виявлення та лікування запальних хвороб ШКТ, що серед найбільш грамотних пацієнтів почала побутувати думка про обов’язкове бактеріальному патогенезі гастритів і виразок.
Насправді, звинувачувати в виразкової хвороби helicobacter треба далеко не завжди.
Асоційоване захворювання
HP-асоційованими є близько 60% виразок, локалізованих в шлунку, і близько 90% глибоких запалень, що розвиваються в кишечнику.
Дійсно, частка бактеріальних захворювань досить висока. Причини очевидні: носій helicobacter pylory мимоволі заразити багатьох людей, з якими тісно контактує.
Зараження відбувається побутовим шляхом — через спільний посуд і рушники, при поцілунку.
Хелікобактерії виявляють свою присутність в організмі не відразу. Симптоми недуги з’являються тільки тоді, коли їх життєдіяльність призводить до порушення вироблення гастрину і, отже, до стимуляції виробництва соляної кислоти.
Надлишок кислоти згубно впливає на стан внутрішніх оболонок травних органів, роз’їдає їх.
Хелікобактерну виразкову хворобу відносно просто виявити за допомогою спеціальних діагностичних методик — аналізів і тестів.
Існують чіткі і ефективні програми її медикаментозного лікування.
Виразки небактеріального походження
Майже у 40% випадків виявлена виразка виявляється неассоциированной. У подібних обставинах найважливішим завданням виявляється максимально точне визначення причин патологічного процесу.
Без встановлення причин буває дуже складно підібрати адекватні засоби терапії.
Як вірогідне пояснення проблеми?
Мабуть, перша серед поширених причин небактерійний виразкової хвороби — шкідливі звички, а саме пристрасть до алкоголю і нікотину.
Тут, вважаємо, додаткові пояснення не потрібні. Всі люди знають, наскільки шкідливо пити і курити (правда, далеко не всі користуються цими знаннями…).
Іноді виразці передує зловживання певними лікарськими препаратами, шкідливими для ШКТ. Ми маємо на увазі нестероїдні протизапальні засоби (вони ж — НПЗЗ, НПЗП, NSAID).
НПЗЗ перешкоджають виробленню простагландинів, необхідних для захисту слизової оболонки шлунка. Прикладами цих небезпечних ліків служать дуже широко застосовуються аспірин і но-шпа.
Також свій внесок у розвиток хвороби можуть внести глюкокортикоїди. До них відносяться багато препарати, рекомендовані при захворюваннях опорно-рухового апарату — при остеохондрозі, спондильоз та ін.
Слід згадати про аутоімунних і спадково обумовлених виразках. Їх прогресування визначається вродженими особливостями організму, групою крові.
Нарешті, не можна не згадати таку причину ЯБЖ, як первинні захворювання, що впливають на травлення — наприклад, синдром Золлінгера-Еллісона (гастриному).
