Міжнародна група вчених на чолі з дослідниками з Оксфордського (Великобританія) і Левенского (Бельгія)університетів, крім того, завдяки участі професора і генетика з Університету Віго (Іспанія) Девіда Посада, реконструювала генетичну історію ВІЛ, його походження в світі, і прийшла до висновку, що вірус групи M, викликав пандемію, в результаті заразив понад 70 мільйонів осіб і виникла приблизно в 1920 році в Кіншасі, столиці Демократичної Республіки Конго.
Дослідження, яке було опубліковано в журналі «Science», вважає, що інфекція була передана від мавпи (мавпячий вірус імунодефіциту) людини (ВІЛ), але сама поведінка людини відповідально за його розповсюдження і генетичну мінливість вірусу.
«Йдеться про зовнішні причини самого вірусу, які випливають більше з демографічних та суспільних чинників, ніж з патогенних генетичних. Імовірно він прийшов з півдня від Камеруну, але те, що зробили ми, ми змінили його місце і швидкість поширення», повідомляє Девід Посада, співавтор дослідження.
Просто початком пандемії служить Кіншаса, оскільки в даний час це місто має найбільшу генетичну різноманітність вірусів представлених сьогодні. Хоча перші відомі ВІЛ-інфіковані пацієнти були американцями, дослідники встановили, що вірус багато років існував в Африці. Набагато більш смертоносну поширення вірусу сталося, розповідають дослідники, починаючи з 1960-х, саме тоді цей період збігся з використанням нестерильних шприців, використовуваних для запобігання зростаючого числа захворювань, що передаються статевим шляхом.
Як бачимо, раніше вважалося, що вірус існував досить далеко, просто не міг на широку ногу розмахнутися, саме сучасний прогрес послужив тому, що вірус швидко розповсюдився по всіх континентах нашого неосяжного світу. Вчені продовжують шукати ліки від Сніду і саме завдяки його походженню сподіваються знайти головний ключ до створення сироватки проти цього смертельного вірусу.
