CMD називають по-різному – інтерпретатором командного рядка (точний переклад абревіатури «command line interpreter»), обробником команд Windows, командним процесором. Правда, далеко не всі користувачі Windows знають, які завдання можна вирішувати з його допомогою. Як правило, це користувачів linux, сисадміни і юзери, які ще пам’ятають операційну систему DOS. Сьогодні ми хочемо розповісти вам, як запускати і використовувати CMD.Зміст
Запуск виконуваного файлу cmd.exe (папка WindowsSystem32) дозволяє виконувати команди, що вводяться з клавіатури, можливий кількома способами.
Виконуємо налаштування
Після запуску cmd можна зайнятися його налаштуванням за допомогою контекстного меню, яке відкриваємо клацанням правої кнопки миші на заголовку вікна. Потім вибираємо опцію Умовчання і виконуємо налаштування.
Налаштовуємо можливість використання миші для виділення тексту:
- переходимо у вкладку Загальні;
- включаємо прапорець Виділення мишею;
- натискаємо кнопку Ok.
Тепер ми можемо виділяти фрагмент тексту лівою кнопкою миші і натисканням клавіші Enter скопіювати його в буфер обміну.
Користуємося вкладками Кольору, Шрифт та Розташування для виконання інших налаштувань.
Зауважимо, що всі налаштування встановлені з допомогою опції Настройки зберігаються для всіх наступних сеансів роботи cmd. Якщо потрібно виконати задачу настройки тільки для поточного сеансу, слід скористатися опцією Властивості контекстного меню.
Починаємо працювати
Знайомство з обробником команд Windows починаємо зі списку команд, який отримуємо з допомогою директиви help. Набираємо її в командному рядку і робимо запуск на виконання натисканням клавіші Enter:
help
Список складається з двох колонок – назви команди та її опису.
Отримати докладну довідку можна двома способами:
help ім’я_команди
або
ім’я_команди /?
Приклад: отримуємо довідку за chkdsk:
help chkdsk
або
chkdsk /?
Щоб уникнути повторного набору користуємося буфером команд, який гортати за допомогою комбінацій клавіш Shift+? або Shift+?.
Користуємося правою кнопкою миші, щоб вставити вміст буфера обміну на екран обробника cmd.
Команда cls призначена для очищення екрана:
cls
Для виходу з cmd користуємося директивою exit:
exit
Як бачите, все просто. Тепер розберемося, навіщо потрібні команди cmd, як ними користуватися і які завдання вони дозволяють вирішити.
Працюємо з файлами і папками
Незважаючи на те, що Провідник Windows спеціально призначений для роботи з файлами та папками багато користувачів воліють йому файлові менеджери такі як, наприклад, Total Commander. Без сумніву, працювати з будь-якої з цих програм набагато зручніше, ніж з командним рядком. Проте може статися так, що не один з цих додатків запустити неможливо, і в таких аварійних ситуаціях на допомогу приходить cmd з директивами dir, cd, mkdir, rmdir, delete, copy, type.
DIR
dir використовується для перегляду вмісту папки (каталогу).
Для перегляду вмісту поточного каталогу достатньо набрати:
dir
Якщо ви хочете побачити в поточній папці лише виконувані файли з розширенням .exe вам доведеться трохи попрацювати і набрати більш довгу рядок:
dir *.exe
Ускладнимо завдання і подивимося список exe-файлів папки, яка не є поточною, наприклад d:work:
dir d:work*.exe
CD
cd використовується для зміни поточної папки.
Ми знаходимося в папці d:workexample і хочемо потрапити на рівень вище в папці work:
cd..
А тепер перейдемо до папки d:musicsongs:
cd d:musicsongs
І закінчимо наш вояж переходом в кореневу папку поточного диска:
cd
MKDIR і RMDIR
mkdir займається створенням папок (каталогів), причому може створити відразу ціле дерево test->test1->test2:
mkdir testtest1test2
А rmdir з ключем /S легко це дерево видалить:
rmdir /S test
DELETE, COPY, TYPE
del і copy призначені відповідно для того, щоб видаляти і копіювати файли.
Видаляємо всі файли з розширенням .tmp з поточної папки:
del *.tmp
Копіюємо з папки music диска d: всі файли з розширенням .mp3 на флешку з логічним ім’ям f:
copy d:music*.mp3 f:
Наше знайомство з командами цієї групи завершує директива type призначена для виведення на екран вмісту текстового файлу:
type D:”Басни Крилова””Лисиця і Виноград.txt”
Зауважимо, що імена файлів і папок з пробілами слід брати в лапки.
Працюємо з мережею
Команди роботи з мережею – інструмент, яким користуються в основному сисадміни і деякі просунуті користувачі для вирішення різних мережевих завдань.
Отримуємо всі налаштування мережевих адаптерів:
ipconfig /all
nslookup odnoklassniki.ru
повідомляє нам ip-адресу соцмережі Однокласники – 217.20.147.94,
nslookup 87.240.131.97
«говорить», що ip-адреса 87.240.131.97 належить іншій соцмережі – ВКонтакте.
Спробуємо отримати «трасу» на Google:
tracert google.com
NET – сама популярна мережева утиліта
net – одна з найбільш використовуваних команд, оскільки дозволяє виконувати безліч завдань з мережевими ресурсами:
- підключення/відключення мережевих дисків;
- запуск/зупинка системних служб;
- додати/видалити користувачів;
- управління спільно використовуваними «розшареними» ресурсами;
- встановлення системного часу;
- відображення інформації про використання ресурсів.
Ми продемонструємо одну з можливостей програми net.exe – роботу з системними службами на прикладі диспетчера черги друку.
Для доступу до служб ми звикли користуватися інтерфейсом windows, але, знаючи ім’я служби, а диспетчера друку «звати» Spooler, її дуже просто зупинити
net stop Spooler
і запустити заново.
net start Spooler
Отримати список мережевих служб можна за допомогою такої пропозиції:
net help services
Але якщо ви хочете працювати з диспетчером друку, джерелом безперебійного живлення, диспетчер підключень віддаленого доступу через служби windows, їх теж можна запустити з cmd з допомогою файлу оснащення:
services.msc
Йдемо далі
З консолі cmd можна запускати не тільки служби windows:
- запуск диспетчера завдань:
taskmgr.exe - запуск редактора реєстру:
regedit.exe - запуск диспетчера пристроїв:
devmgmt.msc
Деякі програми мають інтерфейс командного рядка перевершують стандартні програми windows. Наприклад, програма devcon.exe звана диспетчером пристроїв командного рядка не тільки забезпечує можливість вмикати/вимикати/видаляти пристрої і оновлення драйверів, але і надає розробникам драйверів такі відомості про пристрої, які неможливо отримати за допомогою диспетчера пристроїв windows.