Вальдорфська школа педагогіки знайшла своїх прихильників і сьогодні. У багатьох містах є школи та дитячі садочки, методика виховання в яких побудована саме на вальдорфських принципах.
Дану систему розробив на початку ХХ століття австрієць Рудольф Штейнер. Особливу увагу він приділяв розвитку емоційних якостей дітей, тому його система виховання поєднує духовне, соціальне та біологічне начало. Тобто на першому місці стоїть особистість дитини, незалежна від будь-яких соціальних обмежувачів. Дитина буде відчувати себе нормально і у вальдорфській школі або дитячому саду в будь-якій точці світу.
Сутність вальдорфської педагогіки полягає у наданні допомоги дитині для гармонійного розкриття особистості, що може бути особливо актуально при проблемах особистісного розвитку у дитини. Діяльність педагогів спрямована на підтримку всіх проявляються якостей вихованців, адже будь-яка з цих якостей може стати основним у формуванні зрілої особистості. Прощатися з дитинством у вальдорфських навчальних закладах не поспішають. Все повинно відбуватися природним шляхом і без форсування подій.
Принципи вальдорфської педагогіки
На першому місці стоїть повага до особистості дитини, з цього пункту виходять всі інші. Дуже важливо, щоб діти відчували себе психологічно комфортно.
У зв’язку з цим на передній план у вихованні виходять естетичні і різного роду трудові дисципліни. Вітається творчий початок.
Особливістю педагогіки Штейнера є вивчення національної культури. В цьому руслі робиться дуже багато – починаючи від одягу і закінчуючи національними традиціями. Дитина в такому випадку буде відчувати себе частиною чогось набагато більшого, ніж власна родина. Від нього підуть маленькі страхи, що мешкають в малої соціальної клітинки.
Для того щоб дитина розвивалася всебічно, практикують комплексний підхід до вивчення зовнішнього середовища. Наприклад, у класах немає новітньої меблів і останніх досягнень науки, навпаки, використовують натуральні матеріали, що наближають до природи. Та й сам навчальний заклад знаходиться ближче до природи.
Багато залежить від вихователя та вчителів. Одним з діючих принципів цієї педагогіки є наслідування дітей педагогічному колективу.
Особлива увага приділяється спілкуванню з батьками. Тут існує дуже тісний контакт ще з дошкільного закладу. Діти і батьки разом проводять свята, відзначають Дні народження, займаються трудовою діяльністю і т. д. Окремий клас – це єдиний дружний колектив.
Як відбувається навчання?
Уроків, до яких звикли ми, Штейнер не передбачав. Інформація у вальдорфських школах подається блоками. Протягом дня діти розглядають три блоки: трудовий, творчий і душевно-духовний.
Вся програма розрахована на 11 років. До 8 класу учні «працюють» з одним учителем, він для них як духовний наставник. Вже з 1 класу маленькі вальдорфці вивчають два іноземних мови, беруть активну участь у житті школи, що розвиває однаково всі їхні здібності. Навчальний матеріал підносять так званими «епохами», що триває приблизно місяць. За такий період учні встигають «прожити» досліджувану епоху, що дуже добре позначається на усвідомленні і запам’ятовуванні подій. Обов’язковим пунктом кожного навчального року є заключний концерт у кінці семестру.
Варто зазначити, що у вальдорфській педагогіці немає системи оцінювання. Все йде своїм ходом. Дітей не змушують рівнятися на якийсь зразок правильності. Індивідуальність завжди повинна проявлятися, і заважати цьому не слід.
Недоліки системи
На жаль, недоліки можна знайти скрізь. Вальдорфська педагогіка – не виняток. Так, у дитячому садку дітей навчають читанню і рахунку, малюки приходять непідготовленими до школи. Величезну роль відіграють особистісні якості викладачів і вчителів. Чималий акцент робиться на якісь містичні сили і постулати. Тобто в сучасному світі ця педагогіка не може працювати ефективно і так, як спочатку хотів Штейнер. Вона обов’язково проходить адаптацію під той навчальний заклад, де її намагаються ввести.
