Утеплення внутрішніх стін мінеральною ватою є найбільш поширеним і простим способом. Щоб уникнути можливих проблем та їх наслідків необхідно вивчити технологію утеплення.
Процес утеплення стін є невід’ємним етапом в проведенні ремонтно-будівельних робіт. Від якості і правильності виконаних теплоізоляційних робіт залежить стан мікроклімату в житлових приміщеннях, а також довговічність несучих стін і внутрішньої обробки. При цьому неправильне застосування технології утеплення в підсумку призводить до запланованого проведення комплексних ремонтних робіт з усунення негативних наслідків промерзання стін.
Мінеральна вата і її фізико-механічні характеристики
Мінеральна вата являє собою волокнистий теплоізоляційний матеріал штучного походження, виготовлений на синтетичній основі. Ступінь її ефективності визначається наступним переліком фізико-механічних характеристик:
- стійкість до дії високих температур;
- стійкість до впливу хімічних речовин;
- високі показники звуко – і теплоізоляції.
З точки зору монтажу, мінеральна вата має додаткову перевагу по відношенню до теплоізоляційним аналогам: вона може розшаровуватися без втрати фізико-механічних якостей.
Переваги і недоліки
Перелік переваг мінеральної вати:
Перелік недоліків мінеральної вати:
Особливі вказівки при роботі з мінватою
При роботі з даними теплоізоляційним матеріалом необхідно дотримуватися особливої обережності, тому що вона містить ряд шкідливих для організму компонентів.
Мікрочастинки, що потрапили на відкриті ділянки шкіри, вмить викликають роздратування і свербіння. Тому монтаж мінеральної вати необхідно здійснювати за допомогою засобів індивідуального захисту (одяг з довгими рукавами, гумові рукавички, респіратор, захисні окуляри). Після проведення монтажних робіт необхідно провести негайну прибирання приміщення, а людям, які брали участь у процесі монтажу, прийняти контрастний душ.
Принцип монтажу на внутрішні цегляні стіни
Існує кілька способів монтажу мінеральної вати.
Спосіб 1: попередній монтаж мінеральної вати. На стіну монтуються металеві монтажні П-образні скоби. Встановлювати їх необхідно по вертикалі і відстань між ними повинна становити 500-600 мм. На них надівається попередньо відрізаний шматок мінеральної вати. Причому відрізати його слід з запасом, який повинен становити не менше 100 мм.
Далі відрізана смуга мінеральної вати одягається на скоби. Наступна смуга монтується по тому ж самому принципу. При цьому смуги повинні з’єднуватися між собою стик в стик, утворюючи в місці з’єднання своєрідну гармошку.
Після проведення робіт з укладання мінеральної вати необхідно зробити пристрій гідробар’єра. В якості нього краще всього застосувати металізовану папір або фольгу.
Після повного проведення монтажних робіт далі проводиться монтаж гіпсокартонних профілів.
Спосіб 2: монтаж мінеральної вати після влаштування каркаса. Даний спосіб передбачає укладання мінеральної вати після закінчення процесу монтажу каркасу. Укладання мінеральної вати проводиться по тому ж самому принципу (зверху вниз). При цьому на смужках необхідно попередньо зробити надрізи в местахее примикання до П-образним профілем.
Іншими словами, смуги мінеральної вати вкладаються у внутрішню область каркаса. При цьому необхідно стежити за тим, щоб з’єднання надрізаних ділянок здійснювалося стик в стик. Ту ж саму операцію слід здійснити з металізованої папером або листової фольгою.
Примітка. Процес монтажу мінеральною ватою повинен в обов’язковому порядку здійснюватися в добре провітрюваному приміщенні.
Для порізки мінеральної вати краще всього використовувати гіпсокартонний алюмінієвий профіль, а для безпосереднього розкрою найкраще підійде канцелярський ніж.
Принцип монтажу на внутрішні дерев’яні стіни
Підготовчий період. До питання захисту дерев’яної основи необхідно поставитися відповідально, тому що від якісно проведених захисних заходів залежать експлуатаційні показники дерев’яних стін. Для початку необхідно очистити стіни від пилу і бруду, а також провести демонтаж старої проводки.
Наступний етап – закладення щілин між дерев’яними елементами. Даний захід є обов’язковим, тому що чим більше щілин знаходиться на поверхні стіни, тим до більших теплових втрат це приводить у підсумку. Процес загортання необхідно здійснювати за допомогою джутового волокна методом конопатки наявних щілин.
Потім слід обробити поверхню спеціальним захисним складом, що запобігає поява грибкових утворень, цвілі і освіта скупчення комах. Крім цього, дерев’яне підставу стіни слід обробити засобами, які виключають ймовірність загоряння деревини і перешкоджають виникненню процесу її гниття.
Далі необхідно провести влаштування пароізоляційного шару. Пароізоляція виступає в якості додаткового захисту поверхні стін від проникнення вологи всередину приміщення. Процес укладання матеріалу здійснюється за допомогою будівельного степлера або цвяхів, а фрагменти теплоізоляції повинні бути закріплені з невеликим нахлестом.
Монтаж мінеральної вати. Принцип укладання теплоізоляційного матеріалу на дерев’яну основу схожий з процесом утеплення цегляних стін, але при цьому відмінність полягає в особливості технології пристрою каркаса із дерева.
Мінеральна вата також з запасом нарізається на окремі фрагменти, які потім поміщаються між дерев’яними стовпами і поперечками. Кріпиться утеплювач за допомогою цвяхів з широким капелюшком. При цьому важливо стежити за тим, щоб фрагменти мінеральної вати не змістилися в бік у процесі їх кріплення до дерев’яної основи.
Далі здійснюється пристрій гідробар’єра за допомогою металізованого паперу або листової фольги. Кріпити її необов’язково, бо її фіксація по площині буде проводитися за допомогою монтуються дерев’яних елементів стін.
На що слід звернути увагу перед проведенням монтажу
Примітка 1. Перед проведенням заходів з внутрішнього утеплення стін мінеральною ватою необхідно в обов’язковому порядку здійснити розрахунок на визначення точки роси (ділянка, в якому утворюється конденсат). Визначення точки роси визначається за допомогою нормативно-довідкової документації, яка містить дані про характеристики кліматичної зони, в якій розташований житловий будинок. Отриманий показник точки роси визначає необхідну товщину утеплювача для внутрішніх стін.
Примітка 2. Процес утеплення внутрішніх стін є додатковим заходом. Його доцільність також визначається за допомогою нормативно-довідкової літератури.
Примітка 3. В процесі монтажу мінеральної вати ні в кому разі не можна залишати укладаються між фрагментами утеплювача зазори. В іншому випадку в цих місцях буде утворюватися волога, яка надалі буде поширюватися на гіпсокартонні листи. Залишені зазори між фрагментами утеплювача є джерелом утворення грибкових вогнищ, від яких позбутися практично неможливо без демонтажу ділянки стіни.
Примітка 4. У частих випадках недосвідчені будівельники застосовують не правильний метод утеплення стін: у тих випадках, коли житлового будинку потрібно зовнішнє утеплення, вони виробляють монтаж мінеральної вати всередині приміщення.
Примітка 5. Ні в якому разі не можна використовувати мінеральну вату, колишню у вживанні.
Примітка 6. Утеплене приміщення повинно бути добре вентильованим. Потужна вентиляція необхідна для усунення скупчення вологи в приміщенні.
