Три спаса на Русі

Щороку серпень нам дарує безліч подарунків, приходить час збору врожаю і церковних свят, трьох Спасів:

  • Медового Спаса чи Маковія (14 серпня),
  • Яблучного Спаса (19 серпня),
  • Хлібного спаса (29 серпня).

Втім, традиція Спасів виникла ще за часів язичницької Русі.

Три спаса на Русі

Кого називали стародавні слов’яни Спасом і як його вшановували

Якщо покопатися в теологічній християнській літературі, то святого на ім’я Врятував ви не знайдете.

Спасом на Русі до приходу християнства називали початок серпня.

Як і жителі всіх прилеглих землеробських країн, Русича в цей час проводили урочисті ритуали, спрямовані на порятунок від голоду, бід і нещасть. Урочистості присвячувалися Богу врожаю, Богові Сонця – Даждьбогу.

Чому його називали Спасом? Та тому що слов’яни-язичники, згідно Краледворской рукописи, перед іменем своїх богів ставили слово Спас, тобто Спаситель. У Велесовій Книзі є навіть згадка про період у календарі з назвою «Спасиць». Найвірогідніше, цей період відноситься до перших декадах серпня.

З кінця VI — початку III тисячоліття до н. е. в Єгипті, Малій Азії, античної Греції та Римі була традиція освячувати зрілі овочі, мед, фрукти, горіхи, гриби, ягоди і злакові, щедро подаровані влітку. Подібні ритуали проводили приблизно в цей же період представники трипільської культури, наші з вами далекі предки.

З тих часів з’явилося повір’я, ніби в ці дні, як і в інші свята Сварожого кола, приходили до своїх нащадків духи померлих предків. Наші пращури вірили, що предки роду, охороняючи рід, сприяли визріванню багатого врожаю. Тому в ці дні належало приносити богам Роду і Рожаницям щедрі жертви у вигляді стиглих плодів, медових напоїв, хліба і палаючих свічок, виготовлених з нового воску.

До наших днів збереглася навіть молитва: «Пресвята родюча Земля наша, поля, сади, городи — світ Сонця вам! Праведне Сонце, Місяцю ясний. Зорі світлі, Небо пречисте, будьте милостиві до людей і до скоти!»

Медовий спас — Маковія

Три спаса на Русі

Вже в ті часи Спасич проводили в три етапи. Мокрий спас (Маковей) присвячували Макоші, Богині родючості і покровительці прекрасною слабкої половини людства. До цього дня відбирали перший бджолиний мед, топили віск, займалися заготівлею трав, включаючи мак, робили вінки з квітів і колосків. Все це урочисто освячують і приносили в жертву під час ритуалів, що проводяться біля води.

Було прийнято у ці дні пригощатися бубликами та коржами з маковою начинкою, кутей звареної на меду з необлущеным зерном і маком, вареними кукурудзяними качанами, а запивали все хмільним медовим напоєм, медовухою.

На відміну від християнських традицій, які забороняли купатися з Ільїнських днів, вважалося, що Макоша робить у ці дні цілющою всю воду, що в колодязі, що в річці. Тому в ці дні купатися не заборонялося, а навпаки, заохочувалося.

Яблучний спас

Три спаса на Русі

Другим етапом був Врятував на горі (Яблучний спас). Боги Спаси жили, згідно стародавнім слов’янським віруванням, високо в небесах, тому стародавні капища найчастіше влаштовувалися на підвищеннях, у горах або біля витоків річок. Вважалося, що ці місця любили наші прабоги. У таких місцях було прийнято проводити магічні ритуали, жертвоприношення, поминальні тризни, військові братчина.

Передбачалося, що для приваблення достатку і благополуччя в сім’ю, треба було під час такої братчина зробити жертвопринесення стиглими медовими грушами і яблуками вогню, воді, кумам-сусідам, волхвам. Під час трапези поминали померлих родичів, вважаючи що «з нами поїли і ті душі, яких згадували». Ось, виявляється, які глибокі корені мають наші поминальні традиції.

Хлібний спас

Три спаса на Русі

Третім Спасом був Хлібний Спас. Господині треба було спекти до цього часу перший коровай і з ним проводити господаря в поле для висівання озимих.

Але не виключено, що по мірі дозрівання різних плодів існували й інші Спаси, під час яких проводились обряди освячення грибів, ягід, горіхів. Недарма до цих пір збереглися приповідки, які досі можна почути, коли пробують плоди нового урожаю: «Нова новинка в роток, щоб не боліла ні спинка, ні животок!»

Олена Степанська, © zakustom.ru

Поділитися з друзями:
Відповіді на питання