Однією з найважливіших особливостей, якими відрізнялася стародавня Фінікія – географічне положення. Її територія – це тонка кромка суші вздовж Середземного моря, між Єгиптом і Месопотамією, на північ від Ізраїльського царства. Ця місцевість була здавна заселена, проте довго не мала самостійності. Колись стародавній Шумер приблизно в цих місцях межував з Єгиптом, однак, місцеві міста, відокремлені один від одного річками і скельними утвореннями.

Територія Фінікії у часи її розквіту, з 12 по 8 століття до н. е., по ширині не перевищувала 15-30 кілометрів, а по довжині вона не перевищувала 200 кілометрів. На цій території утворилися такі великі міста як Тир, Сидон, Бібл та інші. Самим південним містом був Дор (від цього ж міста стався один з прийнятих музичних ладів – дорійський), на півночі знаходилося місто Арвад. Майже всі найбільші фінікійські міста знаходилися на морському узбережжі, хоча зайнята ними територія була високогірній. Про те, де знаходиться Фінікія, також згадується і в біблійних текстах, саме тут жили филистимляни, з якими вело боротьбу ізраїльське царство.

З’явилися вони тут, по всій видимості, в результаті нашестя народів моря в кінці 13 століття до н. е. Місцеві потужні держави під натиском прибульців ослабли, боротьба між хетами і єгиптянами за східне середземноморське узбережжя припинилася, і Фінікійські міста зуміли здобути самостійність. Розташування Фінікії сприяло мореплаванню, вони не були залежні від землеробських іригаційних систем, і здобували більшу частину поживи в море. У період свого розквіту Фінікія стала справжньою колоніальною імперією – вони створили свої поселення по всіх берегах Середземного моря, найбільші з яких були в Іспанії і на території сучасного Тунісу (Карфаген).

У 8 столітті Фінікію з-за слабкості і внутрішньої роз’єднаності легко зробила своїми данниками Ассирія, у 538 році до н. е. цю територію захопили Перси, після чого більша частина фінікійських колоній позбулася метрополії, і новим центром став Карфаген. З тих пір Фінікія залишалася постійно змінюють свої обриси регіоном. Геродот писав, що вона займала землю від Посидия до Палестини, в часи Селевкідів вона займала землі від Орфосии до гирла річки Нар-Зерк. Страбон писав, що вона простягалася все узбережжя до Пелусія. У часи римського панування до неї приєднали Дамаск, а після розділили на Приморську і Ліванську, приєднавши Пальміри. Сьогодні там, де розташовувалася Фінікія, знаходиться держава Ліван, а ті землі, які не увійшли до складу Лівану, стали частиною Сирії.

Схожі:
Соц закладки