Ангіна відноситься до інфекційних захворювань. Гнійна ангіна у дітей може з’являтися вже в ранньому віці. Її можуть діагностувати у 1 рік і раніше. Захворювання характеризується гострим запальним процесом, що проходить в піднебінних мигдалинах. У дітей воно супроводжується високою температурою та болем у горлі.
Нерідкі випадки, коли у дитини у віці 1 рік внаслідок ураження вірусами виникають ГРВІ або ГРЗ, на тлі яких фіксують ще й гнійну ангіну. Гострій формі запалення піддаються мигдалини — скупчення лімфоїдної тканини біля кореня язика. Вони потрібні для захисту організму від різних інфекцій. Якщо кількість патогенних бактерій і вірусів не перевищує допустимі норми, то мигдалини легко справляються зі своєю захисною функцією.
Як тільки кількість патогенної флори збільшується, так відразу підвищується навантаження на лімфатичну систему. Це стає причиною гострого запалення мигдалин. В принципі, організм дитини здатна захиститися від інфекції самостійно, але для цього потрібен досить тривалий період часу. Тому, не вчасно розпочате лікування може призвести в кінцевому підсумку до небажаних ускладнень.
Зміст
- Ознаки розвитку хвороби і причини його виникнення
- Стрептококовий тонзиліт та його особливості
- Як відрізнити вірусну форму від ангіни стрептококової?
Повернутися до змісту
Ознаки розвитку хвороби і причини його виникнення
Гостра гнійна ангіна у дітей у віці від року до трьох років може тривати тиждень. В цей час патологічний процес в мигдалинах призводить до сильної їх набряклості. Гланди заважають нормальному диханню дитини, що стає причиною недоліку кисню в організмі і призводить до розвитку задишки. Після ангіни, яку лікували домашніми засобами, також можуть розвинутися ускладнення.
Стрептокок, який є головним збудником гнійної ангіни, має особливі захисні функції, що дозволяють йому протидіяти поглинання фагоцитами (клітинами імунної системи). Організм, знищуючи «ворога», починає виробляти антитіла, які вражають не тільки стрептококи, але і власні клітини. Це стає причиною виникнення багатьох ускладнень після перенесеного тонзиліту. Наприклад, може виникнути ревматизм. Від нього раніше, до появи антибіотиків, що використовуються в сучасній медицині для лікування ангіни, часто страждали діти.
Симптоми гнійної ангіни виражаються рядом ознак. При розвитку гострої форми захворювання або загостренні хронічної хвороби з’являється біль у горлі, що посилюється при ковтанні. Дитина може скаржитися на відчуття дискомфорту, відчутного в порожнині рота. Маленькі діти в цей момент ведуть себе неспокійно, вередують, нервують і плачуть за будь-якого приводу. Загальне нездужання, підвищена стомлюваність, слабкість завжди супроводжують початок тонзиліту. Через деякий час при гострій формі відбувається різке підвищення температури до 40 і більше градусів. Така гіпертермія може бути стійкою до жарознижуючих засобів.
При вірусної етіології захворювання відбувається запалення і набряк носоглотки, порушується дихання. Дитина відмовляється від їжі, погано спить. Через гнійних пробок, які утворюються в цей час на мигдалинах і задній стінці глотки, з’являється неприємний запах з рота. Після дозрівання гною починається кашель, з допомогою якого організм звільняється від мокротиння.
При огляді ротової порожнини спостерігається сильне почервоніння задній частині піднебіння, мигдаликів і задньої стінки глотки, на яких видно жовтуваті крапки. Це гнійні пробки. Саме їх дозрівання дає високу температуру, яку важко збити. При пальпації підщелепних і привушних лімфатичних вузлів зазначається їх збільшення і іноді хворобливість.
У малюка до року визначити ангіну важко. Дитина плаче і не може сказати, що відчуває біль. Якщо дитині 1 рік або менше і у нього спостерігаються зовнішні ознаки хвороби, такі як висока температура, відмова від їжі, порушення сну, постійна плаксивість, краще всього викликати швидку допомогу. Не потрібно ставити діагноз самостійно, списуючи нездужання дитини на режущиеся зубки.
Ангіна у немовлят і у дітей у віці до 3 років як самостійне захворювання зустрічається досить рідко. Хвороба протікає важко, з яскраво вираженими симптомами. У разі виявлення ангіни у дітей до 1 року і старше їм потрібне стаціонарне лікування під постійним наглядом спеціалістів.
У малюків на другому півріччі 1 року життя гнійна ангіна є одним з найбільш поширених захворювань. У дітей у віці 3 років і старше основною причиною розвитку запалення мигдалин і освіти гнійних пробок стає загальне зниження імунітету. Приводом може стати різке переохолодження, наявність карієсу зубів, порушення дихання через викривленої перегородки носа або поліпів, які з’явилися в носовій порожнині.
Вірусні захворювання, які часто вражають дітей в осінньо-зимовий період, теж сприяють розвитку у них ангіни. Частіше за всіх страждають діти молодшого дошкільного віку. При ослабленому імунітеті причиною запалення мигдалин і утворення гною може бути аденовірус, риновірус, корона-вірус. Верхні дихальні шляхи вражає респіраторно-синцитіальний вірус і віруси Епштейна-Барра. Причиною гнійної ангіни у дітей може стати герпес або цитомегаловірус. Найчастіше горло дитини вражає ?-гемолітичний стрептокок групи А.
Повернутися до змісту
Стрептококовий тонзиліт та його особливості
Стрептококовий тонзиліт може проявлятися в різних формах. Це серйозне захворювання, при якому відбувається швидке поширення збудника. Такого тонзиллиту властива висока ступінь зараження і у хворого виникає ризик розвитку серйозних ускладнень. На тлі хвороби можуть розвинутися гнійний лімфаденіт і абсцеси, що вимагають хірургічного втручання. Серед найпоширеніших ускладнень спостерігається гостра ревматична лихоманка, що розвивається на 2-3-му тижні хвороби.
Дитина з гнійної ангіною, викликаної стрептококовою інфекцією, небезпечний для оточуючих вже на ранній стадії хвороби. Без лікування антибіотиками він буде заразний протягом 2 тижнів. При госпіталізації в інфекційне відділення лікарні, де застосовують високоефективну антибактеріальну терапію, після початку лікування заразний період скорочується до 48 годин. Дитина, що отримав своєчасну терапію під наглядом лікаря, повністю одужує протягом 5 днів.
Стрептококова інфекція
При лікуванні антибіотиками терапевтичний курс треба доводити до кінця, щоб повністю знищити інфекцію, вразила організм. Інакше можна отримати хронічну повільну, але завдає великої шкоди дитячому організму форму тонзиліту. Хронічна інфекція, постійно знаходиться в організмі, буде негативно впливати на імунітет, знижуючи захисні функції організму.
Діти в 3 роки часто є носіями стрептокока. При добре працює імунній системі організм контролює патологічні мікроорганізми, і вони не призводять до хвороби дитини. Носії не заразні для оточення, і лікування таких дітей не проводиться. При ослабленій імунній системі носійство стрептококової інфекції може проявлятися в хронічному протягом тонзиліту. Захворювання буде проходити майже безсимптомно. Дитина періодично може скаржитися на біль у горлі, але температура тіла при цьому нормальна або трохи вище норми.
Горло злегка червоне, на задній стінці спостерігаються дрібні бульбашки, які рясно покривають поверхню слизової. На мигдалинах спостерігаються невеликі гнійники. При місцевому лікуванні симптоми на час проходять, а потім знову повертаються. У таких випадках, щоб ангіна у дитини вилікувалася, потрібно виявити збудника інфекції. Для цього береться мазок із зіву і носоглотки і проводиться аналіз мікрофлори. Після того як аналіз буде готовий, на його основі призначають лікування антибіотиками.
Повернутися до змісту
Як відрізнити вірусну форму від ангіни стрептококової?
Якщо ангіна у дитини була викликана вірусами, то її симптоми супроводжуються вологим кашлем, закладеністю носа. При огляді порожнини рота видно почервонілі мигдалини, вкриті пухким білим або жовтуватим нальотом. На задній стінці глотки видно слиз, що викликає кашель. Від достатку мокротиння у дитини може з’явитися блювотна реакція. У деяких випадках спостерігається кон’юнктивіт.
Кашель буде присутнім обов’язково, якщо в ураженні слизової тканини носоглотки і мигдаликів винні віруси. При стрептококової формі захворювання кашель відсутній, але з’являється біль у горлі і може бути хворобливість в області лімфатичних вузлів.
Вірусні форми ангіни лікують залежно від симптоматики. При високій температурі призначають жарознижуючі препарати, для горла використовують лікарські засоби для місцевого застосування, якими змащують мигдалики, зрошують їх або застосовують полоскання. Після нормалізації температури постільний режим не дотримуються. Дітей до 1 року обов’язково госпіталізують, щоб почати лікування антибіотиками і уникнути ускладнень, згубних для малюка.
Жоден спеціаліст не може без діагностики сказати, що саме викликало гнійну ангіну. Тільки після проведення лабораторних аналізів мазків зі слизових тканин можна з точністю назвати збудника, після чого тільки лікар призначить адекватне лікування.
