Що робити якщо у дитини істерика?Малюк 2-3 років стоїть посеред вулиці або торгового центру, одночасно кричить, тупотить ногами і ридає так, що Ніагарський водоспад здається якимось неповноцінним непорозумінням. А навколо нього бігає матуся, яка толком не розуміє, що викликало істерику. Заспокоїти дитину у жінки не виходить і вона не знає, куди подітися від сорому, адже укоризненным поглядом і їдким коментарем її нагороджує кожен другий перехожий.

Погодьтеся, таку картину досить часто можна спостерігати. З іншого боку, якби молода мама знала кілька простих правил, то й запобігти істерику для неї не склало б труднощів. Ось про ці чудодійні способи ми зараз і поговоримо.

Чому дитина так себе веде?

Спочатку необхідно зрозуміти, що істерика у дитини — це його спосіб протесту. І бажано з’ясувати, чим чадо не досить на цей раз: тим, що прогулянка закінчилася занадто рано, або тим, що Маше купили морозиво, а йому — ні.

Крім того, не варто намагатися поставити себе на місце дитини. Йому далеко не завжди потрібна якась особлива причина для істерики. Дівчинці не дали одягти улюблену сукню — в сльози, не дозволили ще трохи пограти — маршрут той же.

Дитина, особливо у віці 2-3 років, тільки вчиться розуміти свої емоції і керувати ними. Тому до його істерик потрібно відноситься як до нікому само собою зрозумілого перехідного етапу. Малюк просто не знає інших способів вирішення проблем.

А якщо воплі і водоспади сліз вже пару раз допомогли йому добитися свого, то він запам’ятав цей метод дуже ефективний і обов’язково спробує ще раз його використовувати.

Читайте також: Дитяча образа та її серйозні наслідки

І як впоратися з дитячою істерикою?

По-перше, слід зберігати спокій. Так, це буває жахливо складно, особливо, коли дитина почала вередувати в якийсь важливий момент. Наприклад, вже давно пора виходити з дому, а син категорично відмовляється збиратися. Звичайно, це вибиває з колії, але потрібно намагатися тримати себе в руках. Тому що саме від спокою батьків залежить, чи вийде швидко і ефективно вирішити проблемну ситуацію.

У своїй книзі «Добре вести не можна вередувати» Елісон Шефер пояснює, як впоратися з істерикою дитини. Автор пропонує всі рішення розділити на 4 категорії:

— перед істерикою;

— під час вибуху;

— після істерики;

— профілактичні заходи в паузах між істериками.

Що робити якщо у дитини істерика?

1. Перед істерикою, навіть якщо ви відчуваєте, що вибуху не уникнути, все одно не міняйте правила. Прогинатися не можна ні в якому разі, оскільки якщо дитина зрозуміє, що може істерикою домогтися від батьків все, чого йому хочеться, то викорінити цей спосіб поведінки буде практично неможливо.

Кричати і залякувати теж не варто. Потрібно зберігати доброзичливий настрій, але при цьому не здавати своїх позицій.

Багатьом в такі моменти допомагає активне слухання. Цей спосіб побудований на тому, що батько вголос промовляє почуття дитини. Наприклад так: «Грати з хлопцями було цікаво і весело, а тепер тобі пора йти додому. Це так засмучує!». При активному слуханні також важливий зоровий контакт. Якщо дитина налаштований щодо миролюбно, то можна акуратно доторкнутися до нього, погладити по голові.

Багатьом активне слухання здається дурістю. Мовляв, навіщо говорити про те, що і так очевидно. Але те, що зрозуміло дорослому, не завжди зрозуміло дитині. Активне слухання пояснює йому, що мама прекрасно розуміє, що він відчуває і навіть в якійсь мірі згодна з ним. Крім того, такий метод вчить дитину називати свої почуття і говорити про них.

2. Під час вибуху особливо складно зорієнтуватися тим батькам, які не знають, що робити якщо у дитини істерика. Хоча правил тут не багато. Коли істерика набирає обертів, не варто намагатися заспокоїти дитину. Це буде абсолютно марною тратою часу і нервів.

Краще просто залишити місце події, попередньо ще раз показавши, що ви не сердьтеся. Приміром, можна сказати так: «Нам всім іноді дуже сумно, коли заспокоїшся — приходь до мене». Після цього, природно, потрібно піти.

Якщо дитина невідступно слідує за вами, то можна закритися в спальні або ванної, пояснивши перед цим, що повернетеся тільки тоді, коли він заспокоїться.

Читайте також: 19 помилок виховання, які роблять всі мами

3. Після істерики настає момент, коли потрібно усунути наслідки катастрофи. Іноді діти в момент емоційного сплеску розкидати по кімнаті всі свої речі, скидають з полиць іграшки і т. д.

Не потрібно влаштовувати з-за цього черговий скандал. Досить буде в коректній формі пояснити чаду, що відповідальність за прибирання буде лежати на ньому. Добре працює конструкція «коли — тоді». Наприклад: «Коли ти закінчиш прибирання, тоді я зрозумію, що ти готовий піти на прогулянку».

Ні в якому разі не потрібно самому кидатися на барикади. Якщо руйнувань занадто багато, дитині можна допомогти, але робити за нього всю роботу — це не вихід.

4. Профілактичні заходи в паузах між істериками дають дуже хороші результати. По-перше, вони можуть привчити дитину дотримуватися встановлених у будинку правилами. Але для цього контролювати їх дотримання треба постійно. Якщо не можна їсти цукерки до сніданку, то можна завжди, без будь-яких поблажок. Потрібно спокійно, ввічливо, а головне — регулярно нагадувати дитині про неприпустимість такої поведінки.

По-друге, подібні заходи допомагають домовитися з дитиною про терміни. Батькам потрібно розуміти, що дитина не орієнтується в часі. Тому їх команда «Варя, пора додому!», виглядає для дитини трохи інакше. Вам би сподобалося, якби чоловік ні з того, ні з сього в самий розпал вечірки змусили вас їхати додому? Так, тільки почалися конкурси і ви ще не їли торт, але «вже час». Дитина почуває себе приблизно так само. Тому потрібно заздалегідь попереджати сина або доньку: «Зараз дограємо і підемо спати» або «Через 15 хвилин ми йдемо додому».

Дотримання цих правил не дає 100% захисту від істерик. Але цілком дозволяє вдвічі зменшити кількість конфліктів. Вагомий аргумент, щоб спробувати, чи не так?

Також в розділі: Основні вікові кризи у дитини

Соц закладки
Соц закладки