Щавель ще називають «весняним королем», зелень цієї рослини однією з перших з’являється на грядках ранньою весною і радує нас своєю свіжістю і кислуватим смаком. Мало хто знає, що щавель – найближчий родич гречки, і так само як гречка, він дуже корисний для організму. Вживаючи цей овоч можна вирішити багато проблем зі здоров’ям. Багатий вітамінно-мінеральний склад легко пояснює всі унікальні цілющі і корисні властивості щавлю.
Склад щавлю:
Молоді листочки цієї рослини використовують для лікування самих різних захворювань, завдяки його унікальному складу. Щавель містить 
вітаміни C, K, E, вітаміни ряду B, біотин, ?-каротин, ефірні масла, дубильну, щавлеву, пирогалловую та інші кислоти. Також в щавлі присутні мінеральні елементи: магній, кальцій, фосфор, залізо та ін.
Харчовий склад щавлю досить багатий, 100 г свіжої зелені міститься: 2,3 г білків, 91,3 г води, 0,4 г жирів, 0,8 г клітковини, 1,4 г золи.
Енергетична цінність щавлю – 21 ккал на 100 г, це зовсім не багато, враховуючи ще і ту користь, яку принесе ця зелень організму, щавель можна вживати всім, незалежно від того, чи стежите ви за фігурою або немає.
Користь щавлю
У лікувальних цілях використовують всі частини рослини. Вживання щавлю позбавляє від цинги, авітамінозів, анемії. Завдяки високому вмісту вітаміну C, посилюється всмоктування заліза, і як наслідок піднімається гемоглобін у крові. Щавель у великих дозах можна застосовувати як проносне, а в малих – як закріплюючий.
При гастриті зі слабким виділенням шлункового соку вживання підвищує кислотність і нормалізує травлення. Невеликі дози щавлевого соку, виявляють жовчогінну дію на організм. Народна медицина радить використовувати настої з листя і коріння рослини як кровоспинний і протизапальний засіб.
Зелені частини, і плоди щавлю володіють терпкими, знеболюючими, протизапальними і антитоксичними властивостями. Відвар молодих листочків покращує жовчовиділення, функціонування печінки та кишечника, діє як протиотрута при окремих отруєннях. Відвар коренів щавлю виліковує криваві проноси, болі в попереку і ревматизм. Щавель використовують для лікування колітів, ентероколітів, захворювань ШКТ і геморою.
Великий запас вітамінів (зокрема аскорбінової кислоти) дозволяє вирішити проблеми з весняними авітамінозами. Молоді зелені листочки рослини перекривають більшу частину дефіциту вітамінів. Щавель успішно використовують для лікування серця і кровоносних судин. Щавлева кислота виводить з організму шкідливий холестерин, підтримує м’язи і нерви в тонусі.
Щавель використовують для позбавлення від проблем, що виникають під час менопаузи: він попереджає маткові кровотечі, зменшує потовиділення, зменшує головні болі, приводить в норму артеріальний тиск. Вітаміни групи B, що входять до складу щавлю, нормалізують роботу нервової системи і беруть участь в оновленні клітин. Рослинні волокна стимулюють роботу кишечника, виводять з організму токсини і шлаки.
Шкода щавлю
Незважаючи на всі корисні властивості рослини, зловживати ним не бажано. Надмірне споживання щавлю може послужити причиною виникнення сечокам’яної хвороби. Щавель не рекомендують включати в раціон при запаленнях у нирках і кишечнику, гастритах з підвищеною кислотністю, при виразковій хворобі і при порушеннях водно-сольового обміну. Щавель не дозволяє кальцію засвоюватися в повній мірі, що може призвести до розвитку остеопорозу. Надлишок щавлевої кислоти веде до появи подагри і уремії. Перший ознака цих важких захворювань – це цукор і солі щавелекислого кальцію в сечі.
