Людина пізнає навколишній світ за допомогою розуму і органів чуття. Оскільки маленькі діти ще не здатні до абстрактного мислення, їх знайомство з предметами відбувається безпосередньо (подивитися, помацати, послухати, як дзвенить, спробувати на смак). Так розвиваються відчуття і сприйняття, що дуже важливо для становлення інтелекту малюка. Дорослі, враховуючи особливості цього вікового періоду, здійснюють сенсорне виховання дітей через дидактичні ігри.
Слово «дидактичні» означає навчальні. В принципі, дитина чомусь навчається у будь-якій грі, але ігри цього виду спеціально розробляються і застосовуються для навчання, виховання (у тому числі, сенсорного) і розвитку підростаючого покоління. Для кожної вікової групи існують свої дидактичні ігри. Зупинимося на цьому детальніше.
Дитинство
Немовлятами називають дітей віком від трьох тижнів до одного року. В цей період малюк вчиться виділяти людську мову з потоку інших звуків, утримувати в руках предмети, діяти з іграшками. Мами, тата, бабусі й дідусі лагідно розмовляють з дитиною, розповідають йому віршики, співають пісеньки, навчають дитину фіксувати погляд на іграшці, стежити за нею, прислухатися до звучання брязкальця. Як тільки малюк навчається сидіти, він починає грати сам. Для цього віку підходять:
- Брязкальця та інші звучать іграшки;
- Пірамідки;
- Вкладиші;
- Кубики;
- Коробка.
Іграшки повинні бути безпечними для дитини, не містити дрібних деталей. Зразкові варіанти ігрових дій:
Повторювати за дорослим (подзвеніти брязкальцем, поставити кубик на кубик, зібрати і розібрати пірамідку);
Класти іграшку в коробку і діставати з неї (спочатку дії теж показує дорослий);
Вкладати один предмет в інший.
Раннє дитинство
До ранньому дитинству відносять період від одного року до трьох років. Сенсорне виховання дітей через дидактичні ігри на цьому віковому етапі ускладнюється. Дитина не просто діє з предметами, але і отримує уявлення про форму, розміри, властивості матеріалів (гладкий, шорсткий), вчиться розрізняти кольори. Найбільш поширена для цього віку гра – «Чудесний мішечок». У невеликій красиво оформлений мішок складаються іграшки, предмети. Під час гри дитина дістає з мішка заявлений мамою або вихователем предмет.
Крім «Чудового мішечка», дітям цього віку пропонують зібрати матрьошку, знайти пару, відрізнити великий предмет від маленького, побудувати з кубиків будиночок, вежу, правильно назвати колір предмета, смак їжі.
Дошкільний вік
Дидактичні ігри для дітей від трьох до семи років ускладнюються. Дитина розрізняє набагато більше кольорів і форм, збирає розрізні картинки та пазли, уявляє, що таке довгий, короткий, вузький, широкий, легкий, важкий, добре орієнтується у смаках продуктів (кисле, солодке, солоне, гірке), складає з лічильних паличок картинки, геометричні фігури. Також дорослі використовують наступні ігри:
- «Чого не стало?». Кілька іграшок чи інших предметів розміщуються на столі. Дитина закриває очі, мама прибирає один предмет, а потім малюк називає, що зникло. Іграшки можна не прибирати, а міняти їх місцями. Тоді це буде гра «Що змінилося?».
- «Що кому потрібно?». Пропонується підібрати картки із зображенням предметів, необхідних представника тієї або іншої професії, спортсмену (кухареві – черпак, тенісистові – ракетку і т. д.).
- «Вгадай, хто покликав». В цю гру грають кілька людей. Дитина відвертається і закриває очі. Хтось з родичів або друзів кличе малюка, а той вгадує, хто його покликав.
Грамотно організоване сенсорне виховання дозволяє створити міцну основу для розвитку інтелектуальних здібностей людини.
Спасибі, що поділилися з друзями!
