Зміст:
- Сценка «чарівне зілля»
- Сценка «дивний першокласник»
- Сценка «шкільна романтика»
- Сценка «без запізнення»
- Сценка «комплімент»
- Сценка «на зборах»
Смішні сценки про школу завжди користувалися, користуються і, зрозуміло, будуть користуватися популярністю, вид вони відображають найяскравіші можливі події чудових шкільних років. Тому, існує безліч забавних сценок, де демонструються яскраві шкільні події.
Сценка «чарівне зілля»
Дія відбувається на уроці хімії. Для реквізиту потрібно парта, два стільці і вчительські стіл з хімічними засобами. Дійові особи: Петя, Саша і Мар’я Іванівна. Два хлопчика одягнені в шкільну форму, вчителька спочатку виходить у чорній мантії з палицею, потім постає в звичайному вигляді.
— Саш, ти домашні завдання робив? – запитує Петя сусіда по парті.
— Ні, я всю весь день і майже до самого ранку в комп’ютерні ігри грав! – відповідає Сашко.
— Я тим же займався, спати дуже хочеться! – відповів Петя, голосно позіхаючи. До речі, сперечаємося, я отримаю сьогодні п’ятірку?
-Це як? – обурюється Саша. – Ти ж зовсім нічого не приготував, як і я!
— Все просто! – з посмішкою відповів Петя. – Я в інтернеті вичитав, що якщо змішати шипучку, жовту газовану воду, зелену газовану воду, перо ворони, котячий вус, помідор, зелений чай і часточку шоколаду, виходить чудове зілля, випиваючи яке можеш маніпулювати людьми. Ось вип’ю, і скажу Марії Іванівні, щоб поставила п’ятірку, і вона поставить! Хочеш моє зілля випробувати?
– Ха-ха! Засміявся Сашко. – Дурниці все це!
— Ну не хочеш отримувати п’ятірки, не пий! – буркнув Петро.
— Гаразд, давай вип’ємо твій сумнівний відвар, раптом щось вийде! – Погодився Сашко.
Петя випиває з пляшечки з «зіллям», простягає Саші, той робить ковток.
— Фу, гидота яка! – обурився Сашко.
-Пий-пий! П’ятірки легко не дістаються! – посміхнувся його сусід по парті.
Випивши відвар, не спали до ранку школярі прилягли на парту і на секунду заплющила очі. Відкривши їх, вони побачили Марью Іванівну біля столу у довгій чорній накидці з посохом.
— Маріє Іванівно! – ахнув Петя. А що це за такий наряд у вас дивний?
— Чому ж дивно? – здивувалася Мар’я Іванівна. – Самий звичайний наряд для лорда темряви, дуже підходить для церемонії поглинання душ.
— Ти чому мене пригостив, дурачина? – тихо і обурено запитав Олександр.
— Ймовірно, це побічний ефект… — здивовано відповів йому Петро і задумався.
— Сьогодні я вирішила поглинути саме ваші душі. – Посміхнувшись, промовила вчителька. – Давно я не відбирала душі у ледарів!
— Я бачив подібне в комп’ютерній грі! – пошепки промовив Петро. – Коли темний лорд торкнеться до нас кінчиком палиці, він зможе забрати наші душі!
— Я теж в цю гру граю! – підтримав Саша. – Для того, щоб знешкодити темного лорда, потрібно водити руками круговими рухами і вимовляти чарівне слово «аракунада».
— Так, давай цим займемося, поки наші душі ще з нами! – вигукнув Петро.
Хлопчики руками і водять вигукують слово «аракунада».
– Вас це не врятує, дорогуши, адже мій посох діє на відстані! – крикнула вчителька і замахнулася ціпком.
Хлопчики падають на парти і закривають очі. Відкриваючи очі, вони бачать Марью Іванівну вже без мантії і палиці.
— Саньок, заклинання працює, у неї впав посох і мантія, давай ще раз! – радісно проголосив Петя.
Хлопчики кричать слово «аракунада» і продовжують водити руками. Вчителька здивовано дивиться на них.
— Що це означає? – з обуренням запитує вона. – Це ви так про натрій мені розповідаєте?
— Вгамуйся, темний лорд! – закричав Сашко. Не отримаєш ти наші душі!
— Та мені не ваші душі потрібні, а домашнє завдання ваше! – засміялася Марія Іванівна. – Ну що за концерт, хлопчики? Заходжу – вони сплять. Прокинулась – дивні слова вигукують і ручками махають. У вас все добре?
— Так-так, Маріє Іванівно… — заїкаючись, відповів Сашко.
— Так виходить нам все це приснилося? – запитав його сусід по парті. Слухай, а може хоч зілля все-таки спрацював, спробуємо її змусити поставити нам «п’ять»?
— Та ну тебе! – ображено промовив Олександр і посміхнувся.
до змісту ?
Сценка «дивний першокласник»
Головні герої: група старшокласників, вчителька, і першокласник. З реквізиту потрібні тільки фломастери.
Вчителька йде по коридору і бачить, як старшокласники голосно регочуть над маленьким першокласником.
— В чому справа? – обурилася вчителька. – Навіщо ви ображаєте того, хто молодше вас?
А ми і не ображаємо! – відповів один із натовпу. – Подивіться, який він дурний! Ми йому пропонуємо взяти або три фломастера, або один, і він забирає тільки один, кажучи про те, що так краще! Якщо не вірите, подивіться на це самі!
Старшокласник в одну руку бере три фломастера, а в іншій тримає тільки один.
— Що ти собі візьмеш? – сміючись, запитує він у хлопчика. – Один фломастер або кілька.
— Я краще заберу в тебе один. – тихо відповідає хлопчик, бере фломастер і кладе його собі в рюкзак.
— Ось бачите! – переконує старшокласник вчительку.
Вчителька відводить у бік маленького учня.
— Хлопчик, а чому ти не забираєш відразу три фломастера? – тихо запитує вчителька.
— Якщо я заберу відразу три фломастера, вони вирішать, що я розумний, і гра закінчиться. – Відповідає хлопчик. Так що, краще я буду дурний, але з двадцятьма фломастерами! – дістає з портфеля двадцять виграних фломастерів.
до змісту ?
Сценка «шкільна романтика»
Дійові особи: вчителька Ніна Семенівна і учень Коля. В якості реквізиту потрібен аркуш паперу і ручка.
Коля підбігає до Ніні Семенівні.
— Ніна Семенівна! – кричить Миколка. – Я хочу романтичну листівку своїми руками зробити і подарувати дівчинці, допоможіть мені, будь ласка, гарне освідчення в коханні вигадати.
— А кому ж ти її дарувати зібрався, Миколка? – пошепки питає вчителька. – Напевно, Танічки з паралельного класу? Я дивлюся, вона всім хлопчикам дуже подобається.
— Ні, тільки не їй! – відповідає Миколка.
— Чому? – дивується Ніна Семенівна. Невже, вона тобі зовсім не подобається?
— Подобається, дуже… — важко зітхає Коля. – Але її зараз всі хлопчики портфелями по голові б’ють і за коси її красиві смикають, тому, що вона скоро буде лиса і дурна. А навіщо мені така дружина?
до змісту ?
Сценка «без запізнення»
Дійові особи: учениця Маша і вчителька Лідія Михайлівна. Реквізит – красива золота або позолочена ланцюжок.
Вчителька готується починати урок, в клас входить модниця Маша.
— Машенька, я хочу тебе похвалити! – захоплюється вчителька. – Останнім часом ти дуже-дуже рідко спізнюєшся!
— А куди мені подітися, Лідія Михайлівна? – важко зітхаючи, відповідає Машенька. Моя Мама купила собі золотий ланцюжок з останньої колекції, і тепер той, хто перший прокидається, її одягає! – додає Маша і демонструє ланцюг.
до змісту ?
Сценка «комплімент»
Дійові особи: учень Вовочка і вчителька Наталія Миколаївна. Реквізит не потрібно.
Вчителька перевіряє домашнє завдання учня.
— Вовочка, я хочу тобі зробити комплімент! – говорить Наталія Миколаївна. – Ти дуже добре проявив себе при виконанні домашнього завдання, у тебе відмінне творче мислення!
— Дякую, Наталія Миколаївна! – дякує Вовочка. А можна, я вам теж зроблю комплімент?
— Ну, звичайно, можна! – відповідає Наталя Миколаївна.
— У вас такі довгі і красиві нігті! – розглядаючи руку, говорить Вовочка. – Вам, напевно, дуже зручно по деревах лазити!
до змісту ?
Сценка «на зборах»
Дійові особи: мама учня, учень Костя і вчителька Олена Петрівна. Реквізит не потрібен.
Вчителька і мама відчитують Костика.
— Костя, пам’ятаєш, ти пообіцяв добре вчитися, а я пообіцяла зробити тебе головою культурно-масового сектору? – запитує вчителька.
— Пам’ятаю, Олена Петрівна! – сумно відповідає Костя.
— А пам’ятаєш, що ти мені пообіцяв добре вчитися, а я пообіцяла тобі купити велосипед? – запитує мама.
— Пам’ятаю, мамо… — тихо каже Костя.
— Так чому ж ти не вчишся на «п’ятірки»? – запитує вчителька, і мама.
— Ну, якщо ви не стримуєте свої обіцянки, я не вважаю за потрібне стримувати своє! – вигукує Костик.
