Сценки на 8 березня смішні. 8 березня – жіночий день » *Завжди свято!*

Сценки на 8 березня смішні. 8 березня – жіночий день

Ось вже зовсім скоро, як тільки настане календарна весна, ми будемо відзначати чудове свято – міжнародний жіночий день. А ви вже підготувалися до нього? Ми пропонуємо вам смішні сценки на 8 березня для жінок. Цікаві сценки, які викликають і сміх, і радість у всіх жінок в залі. Покажіть смішні сценки, і кожна жінка в день 8 березня відчує себе справжньою королевою.
Сценки на 8 березня смішні. 8 березня – жіночий день » *Завжди свято!*

Кухня звичайного будинку. За столом сидить мама (досить крупна в тілі жінка), а поруч стоїть і раз у раз поглядає на годинник юнак у поліцейській формі. Цей юнак чекає доньку мами.

Мама:
Що ж ви, Сергій Павлович, так нервуєте? Та прийде ваша улюблена, прийде.

Сергій Павлович (поліцейський):
Та я знаю, що прийде, просто хотілося б, щоб вона вже скоріше прийшла. Квитки в кіно адже пропадають.

Мама:
А ви значить, в таке свято ведете мою дочку в кіно?!

Сергій Павлович (гордо):
Так! І, між іншим, я купив квитки не на найдешевші місця!

Мама:
Та що ви кажете! Не найдешевші, та ще й купили?! Ну, ви мене просто дивуєте.

Тут у двері заходить донька. Вона з квітами і злегка напідпитку.

Ірина (донька):
О, мамо, здрастуй! І Серьгюня тут! Привіт милий!

Сергій Павлович:
Привіт мила, з святом! Що ж ти так довго? У мене для тебе є сюрприз. Ходімо швидше, а то запізнимося!

Мама:
Так, це такий сюрприз, заради якого можна все кинути і бігти стрімголов!

Ірина:
Ну, мама! Не треба так говорити! Адже Сергій старається для мене! Правда, милий?

Сергій Павлович:
Звичайно для тебе, все для тебе!

Мама:
Правильно, адже іншої такої дурки немає! Слухай, дочка, а букет такий шикарний від кого?

Донька:
А це мені мій начальник подарував! Всі головне додому збиралися, і я хотіла вже йти, а він мені каже – Ірина, не могли б ви затриматися? А затрималася. А він вино відкрив, квіти мені обдарував.

Сергій Павлович:
Тобто, це було не по роботі? А хіба це законно?

Мама:
А ну-ка – тихо! Продовжуй донька, продовжуй.

Ірина:
Ну, посиділи, випили вина, він мені розповів про своє життя, про свої яхти, про поїздки на море, про те, як машини змінює кожен місяць. А потім він мені ще один подарунок зробив – от, айфон шість!

Мама:
Слухай, дочка, яка ти в мене розумниця і красуня!

Сергій Павлович:
І ти ось так взяла такий дорогий подарунок? Тобто та, взяла айфон шість без всяких зобов’язань?

Мама:
Донька, і справді, може ти йому щось обіцяла? Може заміж за нього вийти?

Ірина:
Ну, мама! Ну, який заміж! Просто мій начальник милий і хороший чоловік!

Сергій Павлович:
Милий і хороший? Так, мені все ясно! Спасибі вам за гостинність, я пішов! До речі, мій подарунок у тебе на полиці перед дзеркалом!

І Сергій Павлович йде.

Ірина:
Ну, Сергійко ну, куди ти!

Мама:
Да ладно не переживай! Подумаєш, Сергійко пішов! Він тобі такий сюрприз влаштував – закачаєшся!

Ірина:
Та я знаю! Він мені про квитки в кіно, між іншим, не найдешевші квитки, вже стільки разів натякав, що я прям не знаю!

Мама:
Та забудь ти про квитки! Розкажи мені краще про свого начальника!

Тут дзвінок у двері.

Мама:
О, отямився, повернувся. А може подарунок свій забрати хоче?

Ірина:
Мама, а це не Сергій! Це мій начальник!

Мама:
Начальник? Так відкривай швидше!

Ірина відкриває двері і входить начальник.

Ірина:
Добрий вечір Петро Антонович! Ніби тільки розстались, а ви, якими долями?

Начальник:
Знаєте, Ірина. Їхав я додому на своєму новому автомобілі марки Мерседес, їхав і думав: що ж я зробив? Що ж я одразу не сказав? Ви знаєте, – я ж хворий! Дуже сильно хворий!

Мама (пошепки):
Ірина, чуєш – хворий! Значить, айфон повернути хоче, щоб продати і на лікування гроші витратити! Сховай айфон, скажи, що вкрали його у тебе.

Ірина:
Петро Антонович, а чому ж ви так тяжко хворі?

Начальник:
Я хворий не виліковну хворобу, я хворий…

Тут відчиняються двері і входить Сергій Павлович. Він уже добряче випив і абияк стоїть на ногах.

Сергій Павлович:
Послухай мене, Ірина! Я все зрозумів, я все зрозумів! Ти найкраще, що є у мене! Ти саме та жінка, з якою я хочу бути! Ти (тут він бачить начальника Ірини), ти, ти, а ти і є той самий знаменитий дарец айфонів?

Ірина:
Сергій, я тебе зараз все поясню! Просто мій начальник, Петро Антонович, просто він…

Сергій Павлович (виймає пістолет і направляє його на начальника):
Просто це Петро Антонович мені зараз сам все і пояснить! Ну, я слухаю!

Начальник:
Вибачте, а можна прибрати пістолет? Я не можу сконцентруватися на розмові. Коли на мене спрямований пістолет.

Сергій Павлович:
А сконцентруватися на чужих жінок ти можеш, коли на них спрямований чийсь інший погляд? Давай, розповідай, навіщо прийшов?

Начальник:
Послухайте! Я вам все поясню! Ви мене не так зрозуміли. Просто я через Ірину хотів «підкотити» до її мами!

Сергій Павлович:
До мами? Ось до цієї ось мамі? Щось мені не віриться?

Начальник:
Так я вам точно кажу! Знаєте адже відому приказку: хочеш підійти ближче до корови – приголуб теля!

Сергій Павлович:
І приказки такої немає! Я вам не вірю! А ну-ка, цілуйте маму!

Начальник:
Що? Як же ось так відразу, ми ж навіть не знайомі?

Мама:
А чого тут знайомитися? Це ж формальність!

Підходить мама, вистачає начальника за попу і міцно обіймає і цілує.

Сергій Павлович:
Ось тепер – вірю!

Ірина:
Слухайте, що Петро Антонович, що ж ви приховували свої почуття увесь цей час? Могли відразу мені все розповісти, я б вам допомогла.

Начальник:
Та я й сам не знав про своїх почуттях? Вони нахлинули п’ять хвилин тому!

Сергій Павлович:
Гаразд, Иришка, підемо в коні, ще встигнемо на сеанс. Залишимо молодих наодинці!

Ірина та Сергій йдуть.

Начальник:
Почекайте! Можна ми з вами підемо? Я ж люблю цей фільм!

Мама:
Вау, тобі подобаються фільми? А які? Німецькі короткометражки? І мені вони теж подобаються!

Мама знову цілує начальника і закривається завіса.

Ведучий:

Що ж, любов не купиш ні за які гроші. А вже щастя тим більше! Дорогі жінки! З святом вас, з 8 березня! Нехай кожна з вас знайде своє щастя в житті!

Схожі:
Соц закладки