Недарма Шекспір казав: «Весь світ — театр, ми всі — актори» . Він порівнював життя зі сценарієм театральної постановки, сюжет міг бути різний і сумний і веселий. А адже насправді, життя — ілюзія. Світ -театр. Ми настільки заклопотані повсякденними робили і турботами , настільки переконані у своїх ролях , що забули ,що ми всього лише граємо ці ролі . Ми навіть повірили , що це — реальність.
А адже насправді ми самі вибираємо собі життя і сценарій нашого життя. Хто-то трагічний, хтось щасливий і безтурботний , а може бути просто нудний і бездарний.
Чому саме такий сценарій ми вибираємо ?
Все дуже просто — наша душа бажає вчитися і рости.
Ще до народження наша душа аналізує свій попередній досвід, ставить перед собою завдання , цілі , перешкоди, тріумфи. Щоб пройшовши їх навчиться того , чого нам треба, щоб розвинутися і зрости. Потім ми ретельно вибираємо — культуру, расс, батьків, країну, дитячі враження і багато іншого.
Але найцікавіше ми все це можемо змінити в теперішньому моменті, адже справжнє — це точка прикладання сили і ми самі вибираємо те, до чого ми прикладаємо свою силу , і в цей момент ми можемо переключитися на новий шлях. Але тільки тут, і тільки зараз.
Звичайно, ж наше життя вимагатиме від нас самопізнання і духовного зростання , а для цього нам потрібно пройти труднощі, постійно переосмислювати наше життя, вчитися любити, висловлювати свій творчий потенціал і багато іншого.
Потрібно всі події в житті сприймати , як уроки і з вдячністю їх проходити. Адже ми ж не можемо злитися на вчителя за те , що він поставив нам складну задачу. Так тут ми самі виступаємо в ролі вчителя і учня одночасно. Головне-це зрозуміти.
А ще у нас у всіх є 2 життєвих шляхи:
- вчитися весело жити
- свідомо створювати успіх
Це означає переоцінювати для себе , що ми розуміє під словами «веселощі» і «успіх», навчатися створювати цей досвід в нашому житті, переробляти негативні переконання, вирішувати проблеми і приховані завдання, а також програмувати того, що ми хочемо.
У підсумку хочу сказати, давайте постараємося , щоб сценарій нашого життя не виявився нудним і банальним, а був яскравим і наповнений любов’ю і світлом.
Люблю Вас, Марина Данилова.
Сподобалася стаття?Натисніть лайк нижче або перейдіть на головну сторінку сайту «Monalisa — Журнал для жінок про усвідомленості та індивідуальності»